ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВСТАНОВЛЕННЯ В ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЧИНЕННЯ КОНТРАБАНДИ НАРКОТИКІВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВСТАНОВЛЕННЯ В ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЧИНЕННЯ КОНТРАБАНДИ НАРКОТИКІВ

26.04.2016 22:24

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Горбаченко Павло Анатолійович, консультант Антитерористичного центру при Службі безпеки України


Витоки боротьби з контрабандою наркотиків походять із далекого минулого, в сучасній пам’яті з часів Першої (1840-1842 рр.) та Другої (1856-1860 рр.) опіумних війн між Великою Британією та Китаєм [1, с. 3].

Більшість вчених роблять висновок, що поняття контрабанди як правопорушення з’явилось у XVІ-XVII столітті. У зв’язку з цим, починає розвиватись і законодавство, спрямоване на протидію контрабанді. 

В Україні наркотичні засоби вперше почали визнаватись предметом контрабанди у зв’язку з прийняттям Митного статуту Російської імперії 1910 року, в якому було передбачено більш узагальнене та досконале визначення поняття контрабанди, ніж в попередніх нормативних актах царської Росії. Цей статут містив положення, що поділяли контрабанду залежно від її предмета, зокрема, одним із таких видів була контрабанда наркотичних засобів.

Важливим кроком у встановленні кримінальної відповідальності за скоєння контрабанди наркотичних засобів було прийняття Верховною Радою СРСР Закону від 25 грудня 1958 року “Про кримінальну відповідальність за державні злочини”. Відповідно до статті 15 цього Закону СРСР контрабанда була віднесена до державних злочинів, що спричиняють шкоду основам господарської діяльності та являла собою незаконне переміщення товарів або інших цінностей через державний кордон СРСР, вчинене з приховуванням предметів контрабанди у спеціальних сховищах або з обманним використанням митних та інших документів, або у великих розмірах, або групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою, або службовою особою з використанням свого службового стану, а так само контрабанда вибухових, наркотичних, сильнодіючих і отруйних речовин, зброї і військового спорядження [2].

На підставі згаданого Закону СРСР були й сформульовані відповідні розділи Кримінальних кодексів союзних республік у 1960 році.

21 квітня 1974 року Указом Президії Верховної Ради СРСР “Про посилення боротьби з наркоманією” було встановлено єдині підстави кримінальної відповідальності за участь у наркотизації та незаконному обігу наркотичних речовин. Це був систематизований акт, який включав у себе низку кримінально-правових та адміністративних норм. Він передбачав відповідальність за виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту наркотичних речовин, а так само за їх збут. Цим Указом також було встановлено кримінальну відповідність за незаконне виготовлення, зберігання, перевезення або пересилання  наркотичних речовин без мети збуту [3, с. 14].

Наступним кроком у розвитку антинаркотичного законодавства України, став прийнятий 21 серпня 1987 року Указ Президії Верховної Ради УРСР, яким внесено зміни та доповнення до КК, КУпАП та інших законодавчих актів України. Насамперед, термін “наркотичні речовини”, який раніше застосовувався у КК України, був замінений на термін “наркотичні засоби”, який має більш широке значення і повністю відповідає міжнародним правовим актам. [3, с. 14-15].

У зв’язку з проголошенням Україною незалежності почала створюватися і нова митна політика молодої держави. 12 грудня 1991 року був прийнятий МК України, який в статті 100 давав визначення кримінально караної контрабанди як переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний кордон держави поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, або групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою, або з використанням для цього будь-яких форм підприємницької діяльності, а так само таке ж незаконне переміщення наркотичних засобів, сильнодіючих, отруйних, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів [4].

Лише 15 лютого 1995 року, у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України № 64/95-ВР “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” та Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, главу І “Злочини проти держави” Особливої частини КК України 1960 року  доповнено новою статтею 701, якою встановила відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, під якою розумілось їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю [5].

Сьогодні відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів передбачена статтею 305 КК України.

З урахуванням складної ситуації з поширенням наркотизму та збільшенням обсягів контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на сьогодні є неприпустимим реалізація ініціатив в частині пом’якшення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого статтею 305 КК України.




Багато країн світу, усвідомлюючи небезпеку поширення наркотизму населення та збільшення обсягів нелегального наркоринку, достатньо жорстко врегулювали питання кримінальної відповідальності за вчинення контрабанди наркотичних засобів.

Враховуючи міжнародний досвід та з метою вжиття дієвих заходів для подолання глобальної проблеми сучасності, недопущення використання території України організованими злочинними угрупованнями для транзиту наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, наповнення наркоринку в Україні особливо небезпечними наркотичними засобами та психотропними речовинами доцільним є посилення суворості санкцій, передбачених статтею 305 КК України.




Література:

1. Стрельцов Є.Л. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів: склад злочину: науково-практичний коментар / Є.Л. Стрельцов, А.М. Притула. – О.: Фенікс, 2012. – 86 с.

2. Сборник законов СССР 1938-1975. В  4 т. – М., 1975. – Т.3. – 431 с.

3. Організаційно-правові засади та практика запобігання незаконному обігу наркотиків: навч. посіб. / А.М. Волощук, О.О. Юхно.  – Одеса “ІНТЕРПРІНТ”, 2011. – 272 с.

4. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 16, ст. 203.

5. Закон України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” та Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” // Відомості Верховної Ради України 1995, № 10 від 07.03.1995 р., ст. 64.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота