НАПАД З МЕТОЮ ЗАВОЛОДІТИ ЧУЖИМ МАЙНОМ, ПОЄДНАНИЙ ІЗ НАСИЛЬСТВОМ, НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ЖИТТЯ ЧИ ЗДОРОВ'Я ОСОБИ ЯК ОЗНАКА РОЗБОЮ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

НАПАД З МЕТОЮ ЗАВОЛОДІТИ ЧУЖИМ МАЙНОМ, ПОЄДНАНИЙ ІЗ НАСИЛЬСТВОМ, НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ЖИТТЯ ЧИ ЗДОРОВ'Я ОСОБИ ЯК ОЗНАКА РОЗБОЮ

25.04.2017 21:37

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Морозюк Руслан Андрійович, студент, Національний університет ім. Ярослава Мудрого


Право людини на власність є природним та невідчужуваним. Необхідність охорони власності кримінально-правовими засобами визначається тим, що повноцінне функціонування відносин власності забезпечує стабільність всієї економічної системи країни. Передбачення в Кримінальному кодексі України відповідальності за всі посягання на власність забезпечує кримінально-правовий захист відносин власності.

 У сучасних умовах економічної й фінансової нестабільності залишається актуальним дослідження проблем ефективності кримінально-правової охорони власності. За статистичними даними Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України сукупна частка злочинних посягань на протягом минулого десятиріччя продовжує перевищувати 70% загальної кількості зареєстрованих злочинів і має тенденцію до зростання [2]. Розбій є найбільш небезпечним злочином проти власності, адже розбій - злочин, при скоєнні якого злочинець посягає на суспільні відносини у майновій сфері шляхом безпосереднього впливу як на власність, так і на особу, застосовуючи до власника майна фізичне або психічне насильство як засіб заволодіння його цінностями. Його обов'язковим додатковим об'єктом виступають життя і здоров'я потерпілих.

 Відповідно до ст. 187 КК, розбій – це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства [1]. 

 У Кримінальному кодексі немає визначення поняттю «напад». Пленум Верховного Суду України тлумачить «напад» як умисні  дії,  спрямовані  на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного  насильства,  зазначеного  в частині першій цієї статті [3]. 

 Але в юридичні літературі не завжди погоджують з цим тлумаченням та серед вчених виникають різні думки. Наприклад, В.О. Навроцький називає ознаками нападу те, що він полягає лише в активній поведінці, вчинюється раптово, є одномоментним, супроводжується застосуванням відповідного насильства чи погрози ним, вчинюється для пригнічення волі потерпілого до опору в процесі заволодіння майном [4]. П.С.  Матишевський зазначав, що суть нападу і насильства в розбої одна – це двоєдиний спосіб заволодіння майном, одже напад і насильство – це теж саме, оскільки без насильства про напад не може йтися [5]. 

На мою думку, найбільш вдалим є тлумачення Н.О. Антонюк, яка вважає, що під нападом потрібно розуміти активні, раптові дії винного, які створюють реальну небезпеку негайного і безпосереднього застосування насильства або погрозу його застосуванням з метою заволодіння чужим майном. Напад може бути відкритим і таємним (наприклад, удар по голові ззаду, застосування сильнодіючих речовин, що призвело до втрати потерпілим свідомості тощо). Однак напад і насильство не варто ототожнювати. Ці терміни позначають два різні діяння, які можуть збігатися, а можуть існувати і окремо один від одного. Також науковець вважає, що вживання законодавцем терміну “напад” для позначення суспільно небезпечного діяння в складі розбою не можна назвати вдалим. Адже ціль, яку ставили перед окремим складом злочину, який назвали розбій в тому, щоб диференціювати відповідальність за посягання на власність за ознакою застосування насильства. Водночас застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілого, чи погрозу таким насильством не обов’язково пов’язують з нападом [6]. 

Таким чином, вживаючи терміни «напад» та «насильство» одночасно, законодавець припускається тавтології, яка негативно впливає на якість закону та практику його застосування. Окрім викривлення змісту явищ вказана тавтологія тягне за собою й інші негативні наслідки, такі, як неможливість описати напад та насильство у відриві одне від одного, у якості предмету доказування у процесуальних документах, неможливість точного визначення моменту закінчення розбою, з часу нападу чи насильства неоднозначну кваліфікацію умисного вбивства вчиненого під час розбою та інші. 

Отже, є достатні підстави для того, щоб переглянути традиційне визначення розбою у кримінальному законі, враховуючи думки науковців, адже це сприятиме підвищенню ефективності кримінально-правової протидії цьому небезпечному прояву.




Список використаної літератури:

1. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

2. Демидова Л. М. Кримінальна відповідальність за злочини проти власності: еволюція наукової думки та законодавства // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2015. - № 3. - С. 122-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_Jur_2015_3_21

3. Про судову практику у справах про злочини проти власності - Верховний Суд; Постанова від 06.11.2009 № 10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/v0010700-09

4. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина. 

5. Матышевський П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – 1996 – 240 с

6. Кримінально-правова охорона власності : навч. посібник /Н. О. Антонюк. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 514 с.

___________________________

Науковий керівник: Демидова Людмила Миколаївна, доктор юридичних наук, професор, Національний університет ім. Ярослава Мудрого






Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота