ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ ТУРИСТСЬКО-ГОТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ ТУРИСТСЬКО-ГОТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

21.12.2017 17:32

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Рябєв Антон Анатолійович, старший викладач, кафедра «Туризму і готельного господарства», Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, м. Харків; Герасименко Юлія Львівна, студентка групи МТУР-2016, факультету «Менеджмент», Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, м. Харків; Кобзар Євгеній Олександрович, студент групи МТУР-2016, факультету «Менеджмент», Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, м. Харків


В реальних умовах української дійсності проблема розвитку туризму та засобів розміщення сконцентрувала в собі масу протиріч. З одного боку, країна багата рекреаційними ресурсами, інтелектуальним потенціалом, історичними об'єктами, багатогалузевою системою промислових підприємств, толерантністю і культурою нації. І це робить її захоплюючою для внутрішнього і зовнішнього туризму. З іншого – складна політична ситуація, корумпована система влади, кризові явища в економіці, неякісна і ненадійна транспортна система, вади правосуддя, високий рівень криміналу – інтегрально виступають в якості потужного бар'єрного комплексу для розвитку сфери послуг, в т. ч. в галузях туризму та готельного господарства. [1, 2]. У сформованій ситуації для подолання бар'єрів і зняття гострих протиріч в розвитку туристично-готельного комплексу України готових рецептів немає, як немає і можливості простого, адекватного способу перенесення зарубіжного досвіду на нашу територію. Швидше за все, треба шукати свою модель і свої механізми запуску і активації процесу розвитку цього особливого сектора в нашому соціумі, в економіці і в діловій організації в цілому, орієнтуючи на більш комплексний національний проект: «туризм – готельне господарство – інфраструктура – інвестиції». Насправді цей зв'язок не повно виражає ключові точки взаємозв'язку в цій сфері послуг, але він показує, що при ізольованому, поетапном розгляді істотних вузлів комплексної проблеми, та ще з урахуванням оцінки несприятливої ситуації в соціумі, політиці, економіці та управлінні, отримати обнадійливі відповіді на питання «що робити» і прийняти якісні рішення щодо стратегії розвитку розглянутої сфери послуг не представляється можливим [3].

Безумовно, бізнес-практика сьогодення сама робить свої оцінки і постійно знаходить рішення. Турагенства, готельєри, керівники бізнес-структур, чиновники – повсякденно підтримують галузь в активному стані, знаходять інвестиційні кошти, вводять інновації і поелементно змінюють правила гри. Але для розвитку галузі цього виявляється замало: потрібні серйозні реформаційні кроки, а до них – реальне і повноцінне ресурсне забезпечення. У буденному (загальному) розумінні терміна «забезпечення» найчастіше вкладається сенс «припливу інвестицій» в потрібному обсязі. Навряд з цим слід сперечатися. Але, на наш погляд, в поняття «забезпечення» необхідно включати більш широкий спектр ресурсів і можливостей. Висловимо впевненість, що реальні реформи, перш за все, потребують чіткого бачення і розуміння головних проблем в туристсько-готельній сфері діяльності, в оцінці закономірностей розвитку і ситуаційних особливостей, розробці й обґрунтуванні сценаріїв розвитку, у формуванні механізмів управління процесом розвитку туристично-готельного комплексу (ТГК). І ця сторона трансформації ТГК в новий стан – це середовище наукової теорії та науково підтвердженої практики організації бізнесу і вирішення завдань стратегії розвитку цієї сфери послуг. У ключі нашого більш широкого розуміння терміна «забезпечення», як ресурсної бази інноваційних перетворень – це і є наукова складова забезпечення реформ.

Науковий підхід до управління розвитком ТГК має спиратися на такі базові положення:

- специфіка галузі;

- ситуаційний стан, в т. ч. на регіональному рівні;

- фактори впливу на розвиток;

- стратегія;

- організаційно-економічний механізм управління розвитком,  в т. ч. з використанням нових організаційних форм (зокрема, кластерів).

Оскільки функціональна специфіка ТГК та його економічний стан в існуючих умовах описані в науковій літературі досить докладно [2, 4, 5, 6], зупинимося на факторах впливу (табл. 1).




Наведені в табл. 1 характеристики і особливості факторів впливу на розвиток ТГК ми розглядаємо як систему, всередині якої є свій механізм взаємодії. Фактори розбиті на 5 груп. Підкреслимо, що перша група (рекреаційні фактори) найбільше відображає регіональні особливості, а п'ята група – великі ризики, що стратегія розвитку ТГК повинна враховувати, при тому, що впливати на них вона не може. Три інші групи (економічні, маркетингові та інфраструктурні чинники) вже більш тісно пов'язані з життєдіяльністю ТГК на своїй території. Зміст табл. 1 також допомагає уточнити деякі завдання розв'язуваної проблеми, з яких відзначимо:

1. Розвиток ТГК практично безпосередньо пов'язано з розвитком інфраструктури регіону, особливо в частині тих бізнес-структур, що обслуговують туристів.

2. В основу планів і програм розвитку ТГК повинна закладатися інформація аналізу і оцінювання ситуації, історії, перспектив самого ТГК і його зовнішнього середовища (ринок, ресурси, екологія).

3. В інструментарії управління розвитком використовуються: економічні нормативи, варіанти інтеграції різних учасників сфери послуг по моделі кластерних організацій, бенчмаркингові дослідження – для виявлення власних конкурентних переваг та способів подолання бар'єрів на шляху розвитку.

4. Пріоритетним завданням у розвитку ТГК слід вважати створення сучасної інформаційно-комунікаційної системи [3].

Таким чином, у нашому підході до управління розвитком ТГК проблема «факторів» впливу не стільки поставлена в їх кількісному вимірі, скільки в різноманітті їх якісної оцінки та пошуку оптимальних форм і механізмів взаємодії учасників ТГК для активації факторів-позитивів і зниження бар'єрної дії факторів-негативів.

Література:

1. Шульгіна Л.М., Бондур А.І. Поява та розвиток альтернативних видів туризму. / Українські наукові записки, №3 (31), 2009. – С. 320–327.

2. Яценко Б.П. Концепція індустрії туризму в Україні. / Б.П. Яценко / Наукові дослідження для потреб туризму: матеріали «круглого столу». – К.: Обрії, 2006. – 350 с.

3. Баландіна І. С. Туризм і готельне господарство: розвиток разом з інфраструктурою / Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: Збірник наукових праць Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. – №2(13), том 1 – 2016. – Харків: ХНАДУ, 2016 – 120 с. – с. 80-88.

4. Саак А.Э., Якименко М.В. Менеджмент в индустрии гостеприимства. / СПб.: Питер, 2007. – 432 с.

5. Керанчук, Т.Л. Сучасний стан та перспективи ринку готельної нерухомості / Т. Л. Керанчук  // Економіка. Фінанси. Право. – 2014. – №8/1. –  С. 23 – 26.

6. Вуйцик О.І. Рекреаційно-туристичний комплекс: питання термінології. / Вісник соціально-економ. досліджень. – Вип. 3 (46), ч. 2, 2012. – С. 39-44.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота