ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

21.02.2014 19:24

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Яровий Костянтин Олександрович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри Обліку і аудиту, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» м. Слов’янськ


Бюджетні установи здійснюють витрати відповідно за їхнім цільовим призначенням і в міру виконання заходів, передбачених кошторисами, дотримуючись фінансово – бюджетної дисципліни і максимальної економії матеріальних цінностей і коштів .

Бухгалтерський облік повинен забезпечити систематичний контроль за ходом виконання кошторисів доходів і витрат, станом розрахунків з підприємствами, організаціями, установами і особами, схоронністю коштів і матеріальних цінностей.

Контроль витрат бюджетних установ, звичайно спрямований на наступні аспекти господарської діяльності, зокрема: заключення договорів на поставку товарів і надання послуг і трудових угод на виконання робіт; одержання у встановленому порядку авансів на господарські й інші потреби та видача авансів своїм співробітникам; оплата витрат за рахунок асигнувань, передбачених кошторисом; витрата відповідно до встановлених норм матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних цінностей на потреби установи; затвердження авансових звітів підзвітних осіб, документів по інвентаризації, актів на списання непридатних основних засобів і інших матеріальних цінностей відповідно до діючих положень; дозвіл інших питань, що ставляться до фінансово - господарської діяльності установ.

Контроль витрат бюджетної установи здійснюється завдяки прийому розмежування касових і фактичних витрат. 

Касові витрати – це суми, виділені з бюджетних або поточних рахунків на витрати установи. Ці суми можуть видаватися як готівкою, так і безготівковим шляхом. Однак по них не можна судити про фактичне використання коштів, тому що можуть бути нараховані, але не виплачені (зарплата, суми, що належить виплатити кредиторам за надані цінності, послуги). Касові витрати показують суму коштів, витрачених установою з реєстраційного рахунку, по окремих кошторисах підрозділів, що дозволяє мати у своєму розпорядженні дані про касове виконання кошторисів і про залишки невикористаних кредитів на кожну конкретну дату. 

Фактичні витрати – дійсні витрати установи по виконанню кошторису, оформлені відповідними документами. До них відносяться витрати по неоплачених рахунках кредиторів, по нарахуванню зарплати. Фактичні витрати більш повно свідчать про остаточно зроблені витрати, ніж касові. Їхній облік дозволяє контролювати як хід фактичного виконання кошторису витрат у цілому, так і дотримання встановлених норм витрат по окремих статтях [16].

Крім того, контроль витрат бюджетної установи здійснюється завдяки засобу розмежування затверджених кошторисних витрат на відповідний бюджетний рік і взятих установою бюджетних зобов'язань протягом бюджетного року. 

Затверджена дохідна частина кошторису є підставою для фінансування її видаткової частини. Всі зміни вносяться до кошторису і плану асигнувань у випадках необхідності перерозподілу асигнувань розпорядника; прийняття нормативного акту про передачу повноважень і бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому; прийняття рішень про розподіл нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками; прийняття рішень про скорочення витрат загального фонду бюджету в цілому на рік; внесення змін у закон про Державний бюджет України.

Контроль доходів і витрат бюджетної установи здійснюється ревізорами шляхом перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових і інших фінансових зобов'язань, а також наданню інших аудиторських послуг:

- оцінка і контроль за правильним веденням бухгалтерського обліку;

- складання достовірної бухгалтерської (фінансової) звітності;

- аналіз господарської діяльності;

- консультування в питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства й інше.

Контрольно-ревізійна робота – експертиза фінансової звітності бюджетної установи на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності відбиття у фінансовій звітності діяльності бюджетної установи. Контрольно-ревізійна робота завершується складанням акту або довідки про проведення ревізії господарської діяльності бюджетної установи. 

Ціль контрольно-ревізійної роботи – рішення конкретного завдання, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання контрольно-ревізійної діяльності.

Головним завданням організації контрольно-ревізійної роботи є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних і інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних засобах і взяття зобов'язань, ефективним використанням засобу і майна, станом і вірогідністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах і інших органах виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах і в суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують (одержували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів і державних фондів або використовують (використовували в періоді, що перевіряється) державне або комунальне майно , виконанням місцевих бюджетів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень і запобігання їх надалі.

Контрольно-ревізійна робота в бюджетній установі здійснюється шляхом проведення планової і позапланової перевірки. 

Основними функціями здійснення контрольно-ревізійної роботи в бюджетній установі є :

1) проведення в бюджетних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних і інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах і взяття зобов'язань, стану й вірогідності бухгалтерського обліку й фінансової звітності;

2) здійснення державного фінансового аудита виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектора економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які одержують (одержували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів і державних фондів або використають (використали в періоді, що перевіряється) державне або комунальне майно; 

3) здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;

4) розробка нормативно-правових актів і методичних документів з питань своєї діяльності; 

5) розробка пропозицій щодо вдосконалення державного фінансового контролю.

Крім того, організація контрольно-ревізійної роботи передбачає розгляд листів, заяв і скарг громадян про факти порушення законодавства по фінансових питаннях. Обіг, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилається правоохоронним органам для ухвалення рішення відповідно до діючого законодавства.

Дослідження витрат бюджетної установи нерозривно пов'язане з контролем виконання його кошторисів. Процедури контролю – це заходу щодо попередження своєчасного виявлення й виправлення помилок в обліку й звітності. До процедур внутрішнього контролю належать: інвентаризація, санкціонування господарських операцій, розподіл прав і обов'язків, обмеження доступу до активів і контроль за документуванням господарських операцій і інші процедури контролю, які здійснюються, як правило, головним бухгалтером.

Таким чином, особливостями бухгалтерського обліку витрат у бюджетній установі є розподіл їх на касові і фактичні витрати, а також організація їхнього обліку в розрізі статей бюджетної класифікації. Касове виконання витрат бюджетної установи здійснюється відповідно до затвердженого кошторису на відповідний рік. Затверджена дохідна частина кошторису є підставою для фінансування її видаткової частини. Правильна постановка бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю в бюджетній установі сприяє більше точному складанню кошторисів витрат, а також виявленню невикористаних внутрішніх ресурсів.




Література:

1. Атамас П.Й. Основи обліку в бюджетних установах : Навч. Посібн / П.Й.Атамас. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 288 с

2. Канєва Т.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах / Т.В.Канєва : Навч. Посіб. – К.: Книга, 2004. – 180 с.

3. Контроль і ревізія. Підручник / під ред. к.е.н. доц. П.М.Майданевича, к.п.н. доц. Д.О.Лазаренко. – Саки: ПП «Підприємство Фєнікс», 2011. – 320 с.

4. Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях / С.В.Свірко. – К.: КНЕУ, 2003. – 386 с.

5. Ткаченко І.Т. Звітністьбюджетнихорганізацій/ І.Т.Ткаченко. – К.: КНЕУ, 2004. – 216 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота