ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ КРЕДИТНИХ СПІЛОК: НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ КРЕДИТНИХ СПІЛОК: НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ

04.03.2014 00:58

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Марчук Вікторія Юріївна, кандидат економічних наук, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»


Розвиток ринку фінансових послуг в Україні значною мірою залежить від довіри населення до фінансових установ, що на ньому функціонують. Недостатність правового регулювання та агресивність методів просування фінансових послуг, які іноді можуть супроводжуватися зловживаннями та іншими неправомірними діями з боку оферентів фінансових послуг, а також нездатність споживачів фінансових послуг належним чином зрозуміти та оцінити ризики, підривають довіру населення до фінансових ринків. Це, в свою чергу, справляє негативний вплив на рівень добробуту громадян та стримує економічний розвиток. При цьому, належний захист прав споживачів фінансових послуг повинен сприяти усвідомленню такими споживачами всіх умов надання фінансових послуг, рішення про отримання яких вони приймають, а також зниженню ризиків діяльності фінансових посередників.

Концепцією захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг України [1] визначено, що «…недовіра  населення  до  ринків фінансових послуг не дає  можливості  активно  використовувати  його  вільні  кошти  як інвестиційні  ресурси». В Україні низький рівень довіри до ринку фінансових послуг є наслідком недостатньо прозорої діяльності фінансових установ, що на ньому функціонують, низької фінансової грамотності населення та недостатнього рівня захисту прав споживачів фінансових послуг.

Посилена увага до захисту прав споживачів фінансових послуг у світі пояснюється «особливостями сучасних фінансових продуктів та послуг, які передбачають можливість істотного перекладення ризиків, що виникають, саме на споживачів» [2]. 

На сьогодні споживачі фінансових послуг кредитних спілок також відчувають недосконалість системи захисту їх прав, що зумовлено, в основному, відсутністю системи гарантування вкладів, інформаційною закритістю кредитних спілок, недостатнім пруденційним наглядом за їх діяльністю, низьким рівнем фінансової грамотності населення.

Вважаємо, що головними системними завданнями, що сприятимуть розвитку кредитної кооперації в Україні загалом та формуванню належної  системи захисту прав споживачів фінансових послуг кредитних спілок зокрема є:

- належний рівень поінформованості споживачів фінансових послуг про діяльність кредитних спілок;

- підвищення прозорості діяльності кредитних спілок;

- реалізація прав членів кредитних спілок на управління їх діяльністю;

- підвищення рівня фінансової грамотності споживачів фінансових послуг;

- наявність системи гарантування вкладів членів кредитних спілок;

- наявність механізмів досудового вирішення скарг.

Достатній рівень інформації для прийняття рішень при купівлі фінансової послуги є одним із принципів ефективного режиму захисту споживачів фінансових послуг, що визначені Директивою ЄС № 2008/48/ЄС [3].

Серед недоліків функціонування системи нагляду за ринком фінансових послуг актуальним є недооцінка фінансовими регуляторами такого елементу як розкриття інформації піднаглядними фінансовими установами. Удосконалення регулятором політики щодо розкриття інформації установами ринку небанківських фінансових послуг в контексті пруденційного нагляду сприятиме врівноваженому функціонуванню ринку фінансових послуг, оскільки учасники ринку, що мають доступ до інформації, проявляють більшу стійкість при прийнятті фінансових рішень у випадку появи негативної інформації.

В Законі України «Про кредитні спілки», ст. 22 [4], зазначено, що оприлюднення звітних даних кредитної спілки у засобах масової інформації не передбачається. Законом України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [5], ст. 14 визначено, що  « …банки, страховики та інші  фінансові установи зобов'язані не пізніше, ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком шляхом розміщення на власній веб-сторінці з опублікуванням у періодичних або неперіодичних виданнях». Таким чином, споживач фінансових послуг може ознайомитися із фінансовою звітністю кредитної спілки. Але практика доводить, що така звітність доступна лише за останній рік, що, певною мірою, створює перешкоди до повноцінного аналізу діяльності даної фінансової установи. Кредитні спілки не порушують законодавства, оскільки розміщують свою звітність, проте ця інформація є досить обмеженою для прийняття рішень щодо їх фінансових послуг. Поміж тим, кредитні спілки не зобов’язані на власній веб-сторінці розкривати інформацію про дотримання нормативів діяльності та наявність ліцензій на здійснення визначених державним регулятором видів діяльності. Це в сукупності і породжує недовіру до кредитних спілок як фінансових установ.

Тому в рамках реалізації Концепції запровадження пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами та Програми розвитку системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами [6] для посилення розкриття фінансової інформації небанківськими фінансовими установами загалом та кредитними спілками зокрема мають бути встановлені регулятором мінімальні стандарти розкриття інформації із обов’язковими вимогами щодо формату, специфіки, періодичності та мети розкриття інформації.

В Україні Об’єднанням кредитних спілок «Програма захисту вкладів» створено  інформаційний проект «Відкрита кредитна спілка», де кредитні спілки розкривають свою інформацію про капітал, резервний капітал, обсяг наданих кредитів своїм членам, обсяг залучених депозитів, активи та дотримання нормативів (достатність резервів для покриття втрат від неповернених кредитів, достатність капіталу, відношення кредитів до активів, відношення платних пасивів до продуктивних активів). Участь у проекті є добровільною, і в кінці 2013 року лише 151 кредитна спілка [7], що складає близько 24% від загальної їх кількості, розкрили свою інформацію. Розкриття інформації через даний проект дозволяє зробити висновок про певну прозорість діяльності окремих кредитних спілок. Проте добровільність участі в такому проекті дає можливість споживачам фінансових послуг лише чверті кредитних спілок використати таку інформацію в процесі прийняття їх фінансових рішень. 

Вважаємо, що транспарентність кредитних спілок в умовах суттєвої конкуренції на ринку фінансових послуг може стати значною їх перевагою. Тому фінансова інформація про кредитну спілку має бути доступною та зрозумілою для потенційного споживача фінансових послуг. 

Таким чином, проблема розкриття інформації для українських кредитних спілок є актуальною, що зумовлює необхідність удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності кредитних спілок шляхом обов’язкового оприлюднення звітних даних в засобах масової інформації. Потребує удосконалення ЗУ «Про кредитні спілки» в частині розкриття інформації на власній веб-сторінці щодо:

 - наявності ліцензій на надання фінансових послуг кредитною спілкою;

- дотримання нормативів діяльності кредитною спілкою (ліквідності, капіталу та платоспроможності, достатності резервів для покриття втрат від неповернених кредитів, достатності капіталу);

- фінансова звітність не менше, ніж за 3 роки;

- висновки аудиторів не менше, ніж за 3 роки;

- кількості членів кредитної спілки, обсягів наданих кредитів та залучених депозитів не менше, ніж за 3 роки.

Вважаємо, що вільний доступ до інформації про кредитну спілку дозволить потенційному споживачу її фінансових послуг оцінити: рівень державного регулювання діяльності кредитної спілки через надання їй ліцензій на здійснення фінансових послуг; фінансовий стан кредитної спілки через розкриття інформації про дотримання нормативів діяльності та фінансової звітності; популярність кредитної спілки в регіоні через аналіз динаміки кількості її членів, обсягу взятих кредитів та покладених на депозитні рахунки гроші.




Література:

1. Про схвалення Концепції захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг в Україні : Розпорядження КМУ від 3.09.2009 р. № 1026-р.

2. Про схвалення Стратегії реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг на 2012-2017 роки : Розпорядження КМУ від 31.10.2012 р. № 867-р.

3. Директива № 2008/48/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС про договори споживчого кредитування і відміну Директиви Ради ЄС 87/102/ЕЭС [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_b19

4. Про кредитні спілки : Закон України від 20.12.2001 р. № 2908-ІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №15. – Ст. 101.

5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами і доповненнями).

6. Про затвердження Концепції запровадження пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами та Програми розвитку системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами : Розпорядження ДКРРФП від 15.07.2010 р. №585.

7. Офіційний сайт Об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів”. − Режим доступу : http://www.pzv.net.ua



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота