ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ НА БАНКІВСЬКОМУ РИНКУ УКРАЇНИ - Наукова спільнота

Вас вітає Наукова спільнота!

Вітаємо на нашому сайті

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ НА БАНКІВСЬКОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

04.04.2014 10:39

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Борщ Інна Володимирівна, студентка Національний університет державної податкової служби України


Характерними ознаками прояву глобалізації та міжнародної інтеграції у сфері фінансових відносин є входження іноземного капіталу в національні фінансові ринки та посилення його впливу на розвиток національних фінансових систем. Присутність банків з іноземним капіталом у банківській системі України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій та розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. Водночас слід зважати на низку фінансових ризиків, пов'язаних зі швидким зростанням частки іноземного банківського капіталу, що можуть призвести до втрати суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, несподіваних коливань ліквідності банків, імовірного відпливу фінансових ресурсів.

Особливості виходу іноземного капіталу на банківський ринок України досліджували такі вітчизняні вчені, як: Геєць В., Єпіфанов А., Кірєєв О., Коваленко В., Козьменко С., Матвієнко В., Міщенко В., Набок Р., Савлук М., Сугоняко О., Тігіпко С., Шпиг Ф. та ін. Разом з тим, незважаючи на численні наукові здобутки та підвищення актуальності даної проблеми, ряд питань залишаються недостатньо дослідженими.

Вітчизняне законодавство пояснює термін «банк з іноземним капіталом» як банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10% [1].

Наявність в економіці будь-якої держави значних обсягів іноземного капіталу є ознакою макроекономічної стабільності, високого рівня довіри інвесторів до її законодавчої, виконавчої, судової гілок влади. Не допускати іноземні банки у вітчизняну банківську систему невигідно ані з економічних, ані з політичних міркувань, проте на такий крок треба йти, передбачаючи збереження можливості для реальної конкуренції вітчизняних банків із іноземними фінансовими установами. Разом з тим очевидно, що перспективи та наслідки функціонування іноземного капіталу у вітчизняному банківському секторі неоднозначні. Адже мета іноземних інвесторів - не підвищувати добробут населення країни об’єкта інвестицій, а максимізувати прибуток для своїх власників та акціонерів [2].

Аналіз вітчизняного банківського ринку показав, що кількість банків з іноземним капіталом у 2013 році скоротилася на 4 банки й на 1 січня 2014 року становила 49, кількість банків із 100% іноземним капіталом скоротилася на 3 банки до 19 банків. Як повідомляв УНІАН, частка іноземного капіталу в українській банківській системі (статутному капіталі банків) у листопаді 2013 року порівняно з жовтнем 2013 року не змінилася й становила 33,7%. У 2012 році частка іноземного капіталу в українській банківській системі скоротилася з 41,9% на 1 січня 2012 року до 39,5% на 1 січня 2013 року [4].

Присутність іноземного капіталу у банківській сфері України може мати як позитивні, так і негативні моменти. Серед позитивних відзначимо: залучення іноземних інвестицій, зростання реального рівня рентабельності банківської системи, зменшення кількості проблемних банків через їх консолідацію із закордонними банками, розширення обсягів кредитування населення [2].

До негативних наслідків функціонування банків з іноземним капіталом в Україні можна віднести такі факти: 

1) діяльність філій іноземних банків може створювати додаткові ризики для банківської системи, серед основних слід виділити ризик банкрутства материнського банку, ризик спекулятивної діяльності, політичний ризик; 

2) іноземні банки можуть нав'язувати модель деформованого розвитку, коли цілі іноземних банків не збігаються з соціально-економічними пріоритетами країни; 

3) можливий неконтрольований відтік капіталу з країни, погіршення конкурентоспроможності українських банків, ризик залежного розвитку. Реалізація цих ризиків може спричинити дестабілізацію роботи банківської системи, зменшення довіри населення до банків [3].

Сьогодні необхідно управляти процесами входження іноземних банків на вітчизняний фінансовий ринок, регулювати їх діяльність у тих напрямах, які відповідають інтересам вітчизняної економіки, забезпечують стабільність функціонування вітчизняної банківської системи. Збільшення частки іноземного банківського капіталу у банківській системі України має відбуватися поступово – відповідно до створення сприятливих внутрішніх умов розвитку банківського сектору та підвищення конкурентоспроможності національного банківського капіталу[1].

Таким чином, в сучасний період розвитку банківської системи та економіки України присутність іноземного банківського капіталу стала невід’ємним елементом розвитку вітчизняної банківської системи, оскільки іноземні інвестори вкладають у національну економіку не лише власні капітали, але й сприяють використанню зарубіжного досвіду ведення банківського бізнесу, налагодженню відносин з іноземними державами, інтеграції вітчизняної банківської системи у світовий фінансовий простір. 




Література:

1. Крилова В. В. Перспективи консолідації банківського сектору України / Крилова В. В., Крилова А. А. // Вісник Української академії банківської справи. – 2008. – № 1(24). – С. 76–80.

2. Мороз Ю.В. Вплив іноземного капіталу на функціонування банківської системи в Україні / Ю.В Мороз // Управління розвитком. - 2012. - №10. - С. 161 – 163

3. Смовженко Т. Управління процесом зростання участі іноземних інвесторів у роботі банківської системи України / Смовженко Т., Другов О. // Вісник НБУ. – 2008. – № 1. – С. 16–19. 

4. Основні показники діяльності банків [Електронний ресурс] / Національний банк України. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807



допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014