ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ У ТУРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ У ТУРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

07.05.2014 01:44

[Секція 3. Маркетинг]

Автор: Загородня Юлія Сергіївна, студентка Кам'янець-Подільського відділення Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету державної податкової служби України


Наразі маркетинг торкається інтересів кожної людини. Він є безперервним процесом розроблення нових товарів та послуг, що врешті надходять у розпорядження людей і забезпечують певний рівень життя.

Туризм за своїми основними характеристиками не має жодних принципових відмінностей від інших форм господарської діяльності. Тому всі існуючі положення сучасного маркетингу можуть бути повною мірою застосовані і в туристичній сфері.

Туристична діяльність відноситься до сфери послуг і є однією з найбільших і найдинамічніших галузей економіки, про що свідчать високі темпи розвитку та великі обсяги інвестицій у цю галузь.

Маркетинг в традиційному виробництві представляє собою більш конкретне та окреслене поняття, адже діяльністю праці в такому випадку виступає конкретний товар або продукція. 

Оскільки туристичний продукт насамперед має бути хорошим придбанням, то туристичний маркетинг є низкою послідовних дій туристичних підприємств, спрямованих на досягнення цієї мети. Тому логічним і обґрунтованим є таке визначення туристського маркетингу: маркетинг у туризмі - це система безупинного узгодження пропонованих послуг з послугами, які користуються попитом на ринку і які туристичне підприємство спроможне запропонувати з прибутком для себе і ефективніше, аніж у конкурентів.

Маркетинг у туризмі для застосування й ефективного розвитку потребує:

- Глибокого насичення ринку послугами, тобто існування ринку покупця;

- Високої конкурентної боротьби туристичних фірм за переваги споживачів;

- Вільних ринкових відносини, тобто можливості без адміністративних обмежень вибирати ринки збуту та ділових партнерів, встановлювати ціни, проводити комерційну роботу тощо;

- Вільної діяльності адміністрації туристичного підприємства щодо визначення цілей фірми, стратегії, управлінських структур, розподілу коштів за статтями бюджету і т. д. 

Головні принципи та вимоги, покладені в основу маркетингу туризму, визначають його призначення, яке полягає у тому, що пропозиції туристських послуг повинні обов'язково орієнтуватися на споживача, а можливості підприємства – постійно узгоджуватися з вимогами ринку. Зважаючи на це, для маркетингу в туризмі характерні:

- орієнтація на ефективне розв'язання проблем конкретних споживачів. Ринок складають споживачі з певними потребами, для задоволення яких вони й хочуть та можуть придбати туристський продукт. Власне тому ідентифікація потреб споживачів у маркетингу має особливе значення.

- орієнтація на певний комерційний результат, що для фірми означає поступове оволодіння певною часткою ринку відповідно до довгострокових цілей фірми. Сформулювавши цілі, фірма визначає три компоненти маркетингової діяльності - терміни, ресурси, відповідальність і орієнтується на довгострокове прогнозування маркетингової ситуації – від платоспроможних потреб населення до власних можливостей у перспективі.

- комплексний підхід до досягнення визначених цілей, оскільки успіх забезпечує сукупність взаємопов'язаних та взаємозумовлених засобів маркетингу

- активність, заповзятливість, які забезпечують швидке й ефективне реагування на зміни зовнішнього середовища стосовно фірми. Без цього неможливо домогтися комерційного успіху й переваг над конкурентами.

В туризмі результат діяльності зводиться до туристичного продукту, якому притаманні певні специфічні особливості, що суттєво впливають на маркетингову діяльність у туризмі Як немає однозначного визначення маркетингу в цілому, так і відсутнє єдине трактування маркетингу туризму.

 Французькі вчені Р.Ланкар і Р. Оллє, спираючись на визначення терміну «турист», яке дає Всесвітня туристична організація, наголошують на тому, що туристичний маркетинг - це серія основних методів і прийомів, вироблених для дослідження, аналізу і вирішення поставлених завдань. Головне, на що мають бути направлені ці методи і прийоми, - виявлення можливостей найбільш повного задоволення потреб людей, з точки зору психологічних і соціальних факторів, а також створення найбільш фінансово-раціональних способів ведення бізнесу туристичними компаніями, що врешті нададуть можливість виявляти та оцінювати на перший погляд непомітні туристичні послуги.

Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації , функціями маркетингу у туризмі є: налагодження контактів зі споживачами; розвиток; контроль.

Налагодження контактів є основним засобом переконання потенційних клієнтів у тому, що місце відпочинку, що пропонується, діюча там сервісна підтримка, рівень комфорту та очікувані вигоди цілком задовольняють та виправдовують очікування споживача. Розвиток припускає проектування нововведень, які зможуть забезпечити нові можливості для збуту туристичного продукту. Поява нових ідей та впровадження їх у роботу компанії може стимулювати збут та відкрити нові можливості для підприємства. 

Основною метою контролю є повний аналіз результатів досліджень та роботи компанії на ринку. Він також є відображенням того, наскільки успішно підприємство використовує можливості у сфері туризму та наскільки ефективними є рекламні кампанії та заходи, що проводить рекламний відділ.

Нестабільна економічна ситуація, стрімкий розвиток туристичної галузі туризму та, як наслідок — туристичного ринку, нові тенденції та орієнтири у суспільстві, зміни у кліматичній ситуації — усе це та безліч інших чинників можуть вплинути на процес планування та призвести до відмови від поставлених цілей, появи та реалізації нових ідей, корегування певних стратегій та раніше прийнятих програм. Саме тому туристична компанія повинна систематично проводити стратегічний контроль маркетингу.

Туризм, за визначенням ВТО, є не тільки економічним, але одночасно соціальним, культурним, екологічним і політичним явищем. Це свідчить про те, що маркетинг у туризмі необхідно застосовувати з максимальним урахуванням всіх цих факторів. Лише виходячи з цього положення можна повністю розкрити потенціал маркетингу як для діяльності фірми, так і для споживачів. Підтримуючи думку стосовно того, що туризм є повноцінною системою, симбіозом таких понять, як культура, економіка, політик та екологія, то на сьогоднішній день для досягнення успіху у цій сфері необхідна координація та співпраця відділу маркетингу компанії з іншими відділами підприємства, вважаємо, що система маркетингу в туризмі є цілісним загальноохоплюючим механізмом. З огляду на те, що туризм - складна система, симбіоз економіки, політики, екології, культури, для досягнення позитивного маркетингового ефекту необхідна тісна координація маркетингу різних підприємств і організацій. Концепція маркетингу в туризмі носить більше, ніж будь-де, цілісний і загальноохоплюючий характер. 

Таким чином, розвиток маркетингової діяльності може забезпечити покращення туристичного бізнесу в Україні, а концентрація компаній на рекламній діяльності за межами держави може привернути увагу інвесторів та залучити зовнішній капітал у зростання галузі.




Література:

1. Будя О.П., Вертелєва О.В. Інноваційні напрямки розвитку маркетингу в сфері туризму і гостинності .– Зовнішня торгівля: право та економіка.–№6.–2008.–С. 142-149.

2.Квартальнов В.А. Теорія і практика туризму. – М.: Фінанси і статистика, 2006.–672 с.

3.В.Забуранна, К.В.Сіренко. Особливості комплексу маркетингу на підприємствах сфери туризму.– Актуальні проблеми економіки.–№10.–2010.– С.58-63. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота