ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ ЕКОЛОГІЧНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ ЕКОЛОГІЧНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

07.05.2014 02:42

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Нікітенко Дмитро Юрійович, студент Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого


Екологічне право є однією з найбільш гуманістичних галузей національного і міжнародного права. Його метою є врегулювання комплексу суспільних відносин, спрямованих на охорону навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Проте ефективність регулювання цих відносин залишається недостатньо високою. Про це свідчить стан довкілля в Україні, суттєве вичерпання мінерально-сировинних ресурсів, погіршення стану здоров’я населення. Протягом останніх п’ятнадцяти років вітчизняна практика вдосконалення правового регулювання в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів здійснювалося шляхом прийняття багаточисельних комплексних і спеціалізованих законодавчих актів. Водночас аналіз практики показує, що збільшення кількості нормативно-правових актів, що приймаються на різних рівнях, фактично не впливає позитивно на ситуацію, що склалася, а навпаки - посилюються неузгодженості та прямі суперечності. Все це свідчить про необхідність систематизації екологічного законодавства шляхом його кодифікації.

На сьогодні екологічне законодавство України являє собою розгалужену ієрархічну систему законодавчих актів різного регулюючого рівня, юридичної сили, різних сфер застосування. Хоча у вітчизняному законодавстві практично не залишилося прогалин у екологічній галузі, водночас слід зазначити, що навіть фахівці не в змозі охопити весь масив правових норм, що регулює правовідносини у цій сфері.

Одним із можливих і найбільш оптимальних варіантів кодифікації екологічного законодавства може бути створення Екологічного кодексу України як основи екологічного права. Такий Кодекс міг би в Загальній частині містити завдання національного законодавства щодо правового регулювання, об’єкти і принципи правової охорони навколишнього природного середовища, правове регулювання відносин власності та ін., а в Особливій частині -правовий режим охорони й використання конкретних природних ресурсів.

Необхідність проведення кодифікації екологічного законодавства України зумовлена також тим, що Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» був прийнятий ще за радянських часів і вже істотно застарів. Він побудований на тогочасних концептуальних засадах і не забезпечує системної екологізації усіх сфер суспільного життя. Як зазначається на науковому рівні, навіть термінологічно Закон не узгоджується з міжнародно прийнятою в цій галузі термінологією. Предметом охорони за Законом виступає «навколишнє природне середовище», тоді як за сучасним міжнародним правом - «навколишнє середовище».

Про розробку проекту Екологічного кодексу України зазначається в п. 34 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188, а також у п. 9 Рекомендацій парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні, затверджених Постановою Верховної Ради України від 20 лютого 2003 року № 565. Це відповідає і сучасним європейським тенденціям. Підготовка проектів таких кодексів здійснюється нині в Росії, Німеччині, Республіці Білорусь та ряді інших країн. Міжпарламентська Асамблея СНД прийняла. Модельний екологічний кодекс, рекомендований для використання у відповідних країнах. Вже діє Екологічний кодекс у Франції, Республіці Казахстан тощо.

На сьогодні питання щодо створення єдиного кодифікованого нормативно-правового акту в галузі екологічного права розглядається з двох протилежних позицій. По-перше - це можливість і доцільність прийняття такого акту, по-друге - принципова неможливість існування такого у зазначеній сфері правового регулювання. Так, Т. Корнякова вважає, що розробка та прийняття Екологічного кодексу України є передчасними, адже існує необхідність доопрацювання існуючих норм екологічного права. Проте, прийняття Екологічного кодексу сприятиме подальшій екологізації господарської діяльності, посиленні впливу державних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки в країні, надасть екологічній політиці в Україні системного характеру, усуне численні суперечності та спростить практичну реалізацію норм екологічного права.

Проведення кодифікації екологічного законодавства дозволить належним чином забезпечити необхідні умови для сталого розвитку України та її участі в міжнародних відносинах в галузі охорони навколишнього природного середовища.




Література:

1. А. Гетьман, Проблеми реформування екологічногозаконодавства: до питання про створенняЕкологічного кодексу України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nulau.edu.ua:8088/bitstream/123456789/5289/1/Getman_172.pdf

2. В.І. Гребеник, Закріплення екологічних прав людини і громадянина у проекті екологічного кодексу України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3527/1/87.pdf



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота