ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У КОНТЕКСТІ ЙОГО ЗБЛИЖЕННЯ З ЕКОЛОГІЧНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄС - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У КОНТЕКСТІ ЙОГО ЗБЛИЖЕННЯ З ЕКОЛОГІЧНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄС

08.05.2014 18:24

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Василенко Андрій Миколайович, студент, слухач магістратури юридичного факультету Запорізького національного університету


Україна вже давно визначила пріоритетним напрямом своєї зовнішньої політики інтеграцію до Європейського Союзу. В свою чергу, пріоритетною складовою процесу інтеграції є вдосконалення  вітчизняного законодавства, в тому числі і законодавства з екологічної безпеки, для його зближення з законодавством  Європейського Союзу. Про це прямо заявлено в Законі України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» : «Адаптація законодавства  України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що  в свою чергу є пріоритетним  напрямом  української зовнішньої політики» [1]. Актуальність досліджуваної теми обумовлена важливістю процесу діяльності держави по вдосконаленню законодавства з екологічної безпеки і приведенню його у відповідність з нормами екологічного законодавства Європейського Союзу, курс на зближення з яким проголошений владою України стратегічним, що, враховуючи успіхи ЄС у сфері забезпечення екологічної безпеки, безперечно повинно піти на користь народу України. Теоретичну основу вивчення даної проблеми становлять праці таких вчених: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.П. Гетьмана, С.М. Кравченка, М.В. Краснової, В.І. Лозо, Н.Р. Малишевої, В.Ф. Опришка, Ю.С. Шемшученка  та інших. Кінцевою і основною метою вдосконалення законодавства України про екологічну безпеку є забезпечення екологічної безпеки та реалізації і захисту конституційного права громадян України на екологічну безпеку, створення такої системи законодавства, яка б відповідала сучасним потребам розвитку суспільства та забезпечувала захищеність суспільства, особи та держави від зовнішніх та внутрішніх екологічних загроз. На мою думку шляхів вдосконалення законодавства з екологічної безпеки для його зближення з екологічним законодавством ЄС існує два: приведення вітчизняного законодавства з екологічної безпеки у відповідність з вимогами законодавства ЄС та укладення двохсторонніх і багатосторонніх договорів у галузі екологічної безпеки з країнами – членами ЄС та з країнами, що є претендентами на членство в ЄС на основі вимог екологічного законодавства .  Адаптація екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу полягає в поетапному прийнятті та впровадженні нормативно - правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського союзу[2 с.4]. В спеціальній літературі часто використовуються для визначення цього процесу такі поняття як «гармонізація» та «адаптація». Норми. В.І. Андрейцев зазначає, що на практиці цей термін розуміють як встановлення відповідності положень законодавства, у тому числі екологічного, основним вимогам норм міжнародного права, їх узгодженість або реалізація зобов'язань, взятих добровільно перед відповідними міжнародними структурами чи в цілому перед світовим співтовариством на рівні ООН, Європейського Союзу, іншого регіонального організаційно-правового об'єднання[3, с. 4]. Директор Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України О.В. Зеркаль дає таке визначення адаптації: «Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – це процес приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність до законодавства ЄС, а також розробка проектів нормативно-правових актів з урахуванням положень законодавства ЄС. Свого часу Україна постала перед необхідністю вироблення оптимальної моделі вдосконалення законодавства, яка дасть змогу найменш болюче і найбільш швидко впровадити прогресивний міжнародний досвід у національну правову систему.

Таких моделей відомо дві. Це конвергенція законодавства та апроксимація.

Процес  конвергенції  передбачає, що основні  принципи  і  властивості  однієї  правової системи  відтворюються  або  інтегруються  у  іншу  правову  систему. Апроксимація ж означає транспозицію та впровадження  джерел іншої правової системи таким чином, щоб країна могла  продемонструвати повне і всеохоплююче дотримання всіх правових зобов’язань цієї правової системи. Процеси конвергенції екологічного  законодавства  ґрунтуються  на  Угоді  про партнерство  і  співробітництво [4]. Адаптація законодавства України до acquis communautaire Європейського Союзу, передбачена статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами і їх державами-членами. На сьогодні адаптація законодавства України до законодавства ЄС відбувається у відповідності до положень Закону України про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 18 березня 2004 року. Загальнодержавна програма охоплює основні аспекти процесу адаптації законодавства, зокрема: етапи імплементації; послідовність процесу адаптації; інституційний механізм, а також – повноваження Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. З метою виконання Загальнодержавної програми Кабінет Міністрів України 15 жовтня 2004 року прийняв постанову «Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» [5] якою було затверджено Порядок підготовки та реалізації плану заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, створено Координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі – Координаційна рада) та затверджено  Положення про неї. Інституційна відповідальність за сферу адаптації законодавства розділена між Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України. Верховна Рада України, як центральний орган законодавчої влади, в рамках питань адаптації законодавства відповідає за прийняття законів, внесення змін до Загальнодержавної програми, а також здійснення юридичної експертизи проектів законів на відповідність acquis communautaire. Координацію парламентської роботи у сфері адаптації законодавства здійснює Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Загальнодержавної програми, затверджує ПЗ, передбачає щороку в проектах Державного бюджету України витрати на фінансування заходів з виконання Загальнодержавної програми.

Міністерство юстиції України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Департамент європейської інтеграції, створений у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України, забезпечує організаційну, експертно-аналітичну, правову, інформаційну та іншу підтримку діяльності Кабінету Міністрів України; Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, керівництва Секретаріату з питань реалізації державної політики у сфері інтеграції України до ЄС, зокрема, щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Галузеві міністерства та інші органи виконавчої влади виконують завдання з адаптації законодавства в межах своєї компетенції. Також деякі органи та установи виконують специфічні завдання, як, наприклад, Національне агентство з питань державної служби і Національна академія державного управління при Президентові України, що відповідають за підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції. Одним із важливих документів є Програма інтеграції України до Європейського Союзу [6], що затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2000 року. Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року[7]. Імплементація заходів, передбачених вищезазначеними керівними документами, здійснюється, в тому числі через участь Міністерства екології та природних ресурсів України у засіданнях: Української частини ради з питань співробітництва між Україною та ЄС;  Національної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС;  Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС; Української частини Підкомітету з питань енергетики, співробітництва у цивільному ядерному секторі та охорони навколишнього середовища та транспорту, телекомунікацій, науки та технологій, освіти та навчання зазначеного Комітету; Міжвідомчої Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС; робочих груп експертів з окремих питань європейської інтеграції та адаптації природоохоронного законодавства.

Постановою Уряду при Мін’юсті було утворено Центр перекладів актів європейського права та Центр порівняльного права.  На сьогодні Україна підписала двосторонні міжнародні Угоди та договори у галузі охорони довкілля з таким країнами – членами ЄС, як Німеччина, Швеція, Австрія, Фінляндія, Нідерланди, Данія, Сполучене Королівство Великобританії  та інші. Крім того підписані угоди з країнами, що є потенціальними кандидатами в члени ЄС: Республікою Македонія,  Республікою Молдова, Грузією. 

Враховуючи вищенаведене, я пропонує, створити Міністерство з питань європейської інтеграції, на яке покласти завдання, визначені постановою Кабінету Міністрів при створенні Державного департаменту з питань адаптації законодавства. Це міністерство повинне стати координуючим і аналітичним центром з питань адаптації законодавства. Міністерство повинне стати також центральним органом з перекладу законодавства Європейського Союзу на українську мову. Відповідно до Програми дій за міністерствами повинна бути закріплена відповідальність  за адаптацію законодавства відповідного профілю, доведений календарний графік роботи і представлення пропозицій про зміни до законодавства і підготовки проектів необхідних законів . За цю роботу міністри повинні нести персональну відповідальність перед Прем’єр-міністром. Я вважає, що саме така схема, хоча вона буде вимагати додаткових коштів на фінансування Кабінету Міністрів, дозволить зробити прорив в напрямі адаптації як всього законодавства, так і законодавства про екологічну безпеку.  При цьому додаткові кошти на роботи в напрямі адаптації законодавства, у всякому разі законодавства з питань екологічної безпеки можна залучити за рахунок грандів, отриманих від структур Європейського Союзу, який неодноразово наголошував на важливості адаптації законодавства.

                                    

Література:

1. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України  від 18 березня 2004 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua.

2. Микієвич М.М. Європейське право навколишнього середовища: навч. посіб. / М.М. Микієвич, Н.І. Андрусевич, Т.О. Будякова. - Львів: Екоправо-Львів, 2004. - 256 с.

3. Програма інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України від 09 лютого 1999 р. Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. 

4. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: Міжнародний документ від 14 червня 1994 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

5. Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союз: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р.  Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua.

6. Програма інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України від 09 лютого 1999 р. Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. 

7. Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота