ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

13.05.2014 13:59

[Секція 7. Господарське право. Господарське процесуальне право. Фінансове право. Банківське право]

Автор: Смолин Григорій Васильович, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри господарсько-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ


Формування ринкових відносин передбачає вдосконалення механізму державного регулювання економіки. Значення підприємництва у цій сфері є незаперечним і винятково важливим. Свобода підприємництва в Україні означає, в першу чергу, реальну можливість громадян займатися легітимною господарською діяльністю. Конституція України (ч.1 ст.42) гарантує кожному право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом [1].

Тривалий час, до прийняття Верховною Радою України 19.10.2000 р. Закону «Про державну підтримку малого підприємництва» [2] воно розглядалося як комплексна економіко-правова категорія всіх підприємців без їх класифікації за видом діяльності, обсягу річного доходу, чисельності найманих працівників тощо. У цьому Законі застосовано класифікацію суб’єктів підприємництва та основні напрями їх розвитку. Проте, без конкретизації їх організаційно-правових форм і створення сприятливого підприємницького середовища успішний розвиток підприємництва не відбувся. В Україні як зазначено в концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки в малому і середньому підприємництві у 2012 році було зайнято 5,2 млн. осіб, що становить лише 25 відсотків економічно активного населення працездатного віку. При цьому в країнах Європейського Союзу такий показник становить більш як 50 відсотків, а в Японії - близько 80 відсотків. У країнах Європейського Союзу малі і середні підприємства створюють 50-70 відсотків внутрішнього валового продукту, в Україні такий показник майже в чотири раз нижчий [3] . Також не були враховані умови щодо ліквідації наслідків фінансово-економічної кризи, розподілу ресурсів реального стану економічної свободи (вільний доступ до інформації, до ресурсів, рейдерських захоплень), обсяг сукупного попиту, рівень доходів і, відповідно, низький рівень життя тощо.

Мале підприємництво є особливим сектором ринкової економіки, який становить-основу дрібного виробництва та здійснює швидку окупність витрат виробництва, розширює межі свободи ринкового вибору, забезпечує насичення ринку товарами, послугами та додатковими робочими місцями, сприяє послабленню монополізму в економіці. Воно обумовлює ступінь економічної свободи (вільний доступ до інформації, ресурсів, ринків), обсяг сукупного попиту, рівень розвитку ринків, конкуренції, стабільність національної валюти, податкову політику, рівень доходів населення, домінування певної ідеології тощо.

Тому, для того, щоб система державної підтримки малого підприємництва відповідала масштабності завдань, які вона має розв'язувати, необхідно підняти її на якісно інші (нові) концептуально-програмні, організаційні та функціональні параметри, спрямовані на забезпечення його фінансової стабільності на створення сприятливих умов розвитку на зміцнення конкурентоспроможності малого підприємництва.

У зв’язку з вищенаведеним, і з метою диференційованого підходу до забезпечення розвитку малого і середнього підприємництва Верховна Рада України 22.03.2012 р. прийняли Закон «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» [4].

Для цього вперше було встановлено і внесено до ст.55 Господарського кодексу України нову класифікацію суб’єктів підприємництва: суб’єкти мікропідприємництва, суб’єкти малого підприємництва, суб’єкти середнього підприємництва і суб’єкти великого підприємництва.

Мікропідприємцями тепер є фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Суб'єкти малого підприємництва: фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Нововведенням щодо забезпечення розвитку малого підприємництва є регламентація у ст.291 Податкового кодексу України [5] спрощеної системи оподаткування. Зокрема, підприємцям надається можливість обирати спрощену систему оподаткування, які поділяються на такі групи платників єдиного податку, а саме:

- перша – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;

- друга – фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

- третя – фізичні особи-підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень.

Основні заходи розвиток малого і середнього підприємництва в сучасних умовах передбачено, в Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України 28.08.2013 р. [6]. У цьому аспекті в Концепції передбачено, що одним із головних факторів формування середнього класу є розвиток малого і середнього підприємництва, що гарантує стабільність економіки та підвищення рівня життя громадян. У результаті відкриття власної справи та само зайнятості знижується рівень безробіття та водночас підвищується рівень доходів населення, що сприяє зростанню сукупного попиту та збільшенню обсягу виробництва.

Концептуальним є також визначення взаємодії економіки, держави з суб’єктами підприємницької діяльності, розвиток інституту державно-приватного партнерства, домінування ідеології соціального захисту громадян, адекватного ринковій економіці.




Література:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. Ст.141.

2. Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №51. Ст.447. (втратив чинність).

3. Офіційний вісник України. – 2013. – №69. – Ст.2534.

4. Юридичний вісник України. – 2012. – №16. – Ст.887.

5. Податковий кодекс України //Офіційний вісник України. – 2010 - №92. – Ст.3248 із змінами і доповненнями.

6. Офіційний вісник України. – 2013 – №69. – Ст.2543.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота