КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ В КОНТЕКСТІ ПРАВА НА ГІДНІСТЬ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ В КОНТЕКСТІ ПРАВА НА ГІДНІСТЬ

24.05.2014 12:17

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Вальків Володимир Васильович, студент, юридичний факультет Тернопільського національного економічного університету


Клонування у постмодерному суспільстві пропагується як унікальний спосіб вирішення багатьох архіважливих проблем: подолання безпліддя, використання клонів у трансплантолігії, залучення клонів до виконання соціально важливих робіт тощо. Практичну реалізації клонування вважаємо парадоксальною: з однієї сторони - стане ключем розв’язку вище згаданих проблем, а з іншої - початком підривання визнаної у суспільстві системи морально-правових цінностей. Мова йде насамперед про посягання на людську гідність, котру згідно Конституції України визнано однією з «найвищих соціальних цінностей» держави (ст. 3), де «кожен має право на повагу до його гідності» (ст. 28), й «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах» (ст. 21) [3]. 

Клонування є недопустимим з огляду на гідність клонованої особи. Відсутність природних батьків та усвідомлення свого відмінного від усіх походження ускладнить самооцінку клонованої особи. Постане питання про цінність такої особи для суспільства. Чи стане клонована особа повноцінним членом суспільства, чи завжди буде носити мітку «копії» іншої людини? 

Кожна людина має право на власну унікальність та неповторність. Почуття меншовартості клонованої людини неодмінно призведе до загублення власної ідентичності. 

Важливим для суспільства є вирішення питання легітимності репродуктивного клонування задля використання тіла або ще ембріона клона із дослідницькою ціллю. Позиція прихильників клонування оперта переконанні, що людський ембріон на ранніх стадіях розвитку – не є ще людиною, а тому проведені на ньому експерименти не порушують найважливіших людських благ. Ми ж вважаємо, що такі дослідницькі процедури йдуть в супереч принципу рівності людей, принижують їхню гідність, каталізують масовість експериментів на людських ембріонах. Клонування ембріонів, незалежно від цілей, суперечить ідеї міжнародного права, що стоїть на захисті людської гідності: створення людських істот призначених на знищення; свідоме знищення клонованих істот після досягнення наукових цілей; зведення людської істоти до ролі слуги або раба, а також дозвіл на проведення медичних і біологічних експериментів на істотах, які не дали на це згоди, - є морально злим і недопустимим. Тіло особи є елементом гідності і унікальності, а клонування та його наслідки призводять до приниження гідності, нівелювання унікальності людини.

У світі поки що відсутня єдина думка на легітимізації клонування загалом. Проте абсолютна більшість сучасних держав поставила під заборону репродуктивне клонування людини. Так «Близько 27 країн Європи підписало «Додатковий протокол про заборону клонування людини до Конвенції Ради Європи «Про права людини та біомедицину» 1997 р.». У преамбулі Додаткового протоколу з акцентовано: «інструменталізація людських істот шляхом навмисного створення генетично ідентичних людських істот є несумісною із гідністю людини і, таким чином, становить зловживання біологією та медициною» [2].  

Декларація ООН про клонування людини, прийнята резолюцією 59/280 Генеральної Асамблеї від 8 березня 2005 р., містить заклик до держав-членів щодо заборони будь-яких форм клонування людей в такій мірі, в якій вони несумісні з людською гідністю і захистом людського життя [3]. Виходячи із власної думки та положень міжнародного законодавства, переконані, що будь-які дії із клонування мають бути обов’язково заборонені, як можливий фактор приниження людської гідності.




Література:

1. Декларація ООН про клонування людини від 8 березня 2005 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_d57/card6#Public

2. Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини : Конвенція про права людини та біомедицину від 4 квітня 1997 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_334/card6#Public

3. Конституція України від 28 червня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

___________________________

Науковий керівник: Яремко Оксана Михайлівна, к. ю. н., доцент кафедри публічного права Тернопільського національного економічного університету



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота