Головна

Вас вітає Наукова спільнота!

Вітаємо на нашому сайті

ВЗАЄМОДІЯ СИСТЕМИ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З УТВОРЕННЯМИ КОНГЛОМЕРАТИВНОГО ТИПУ

10.10.2014 19:03

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Руденко Ярослава Павлівна, аспірант кафедри економічної кібернетики, Козирєв Вадим Анатолійович, аспірант кафедри менеджменту ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»


Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», окреслено засади формування та функціонування добровільного недержавного пенсійного забезпечення. Згідно із зазначеним законом, а також Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення»(ЗДПЗ) система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.

Перший рівень включає в себе солідарну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, основними засадами якої є субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Другий рівень складає накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка ґрунтується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат.

Третій рівень включає систему недержавного пенсійного забезпечення, який ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їхніх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, які передбачає законодавство про недержавне пенсійне забезпечення.

Запровадження ІІ-го рівня передбачає поетапне охоплення накопичувальним пенсійним страхування великих контингентів застрахованих осіб, загалом – понад 10 млн. осіб. Одночасне залучення до нового виду пенсійного страхування широкого кола учасників потребуватиме забезпечення таких вимог, як: простота та доступність нормативної бази для розуміння та сприйняття усіма учасниками цього процесу; належна «пропускна спроможність» адміністративної системи для швидкого взяття на облік усього загалу застрахованих осіб; готовність інституційної інфраструктури до обробки та систематизації великих масивів індивідуалізованої інформації; підтримання в актуальному стані персоніфікованої бази даних; забезпечення контролю за своєчасністю та повнотою надходження страхових внесків тощо. Ефективне вирішення цих завдань можливе лише за умови високого ступеня централізації інформаційних та грошових потоків, облікових процедур, контрольних функцій. Запровадження даного рівнясистеми пенсійного забезпечення в Україні планується лише за умови бездефіцитного бюджету пенсійного фонду (Рисунок 1). 




Рисунок 1 – Механізм взаємодії недержавного пенсійного фонду з фінансовим конгломератом (другий рівень ЗДПЗ)




Справедлива та економічно ефективна система соціального страхування є запорукою стабільності та процвітання суспільства. На підвищення якості системи соціального страхування спрямовані дії багатьох суб’єктів цієї системи, в тому числі і банків в частині функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення. 

Відносну слабкість українських недержавних пенсійних фондів активно використовують страхові компанії, втому числі зарубіжні, які через своїх представників привертають до своїх пенсійних проектів заможні верстви населення України, залишаючи недержавним пенсійним фондам нашої країни сектор середньо- та малозабезпечених громадян. А вони, як правило, недовіряють цим фондам, а більшість з цієї групи населення немає належних доходів для участі в недержавному пенсійному страхуванні. Тому держава повинна впроваджувати систему стимулів, щоб змінити ситуацію, що склалася.

На відміну від банків, які для поступового накопичення пенсійних внесків створили дочірні пенсійні фонди і таким чином відокремили пенсійні активи від активів банку (а отже, і від ризиків, пов’язаних з його діяльністю), страховики послідовно лобіюють надання їм права самостійно накопичувати і виплачувати пенсії на певний термін, називаючи це особливим видом страхування.

Поява інтегрованих посередників на фінансовому ринку України розширила можливості банків та страхових компаній у питаннях взаємодії з недержавними пенсійними фондами. Фінансовий конгломерат, що має у своєму складі страхову компанію, має більш ефективний менеджмент та вдало розподіляє ризики, здійснюючи хеджування інвестиційних пулів НПФ. У той же час, банк може виступати у ролі зберігача (згідно статті 49 ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення»розміщувати на банківських депозитних рахунках у грошових коштах та в ощадних сертифікатах банків більш як 50 відсотків загальної вартості пенсійних активів)та володіти КУА, що спрощує роботу НПФ на інвестиційному ринку. Страхова компанія отримує можливість розширення клієнтської бази та реалізацію привабливих страхових продуктів.

Пошук компромісних рішень у процесі реалізації державно-приватного партнерства дозволить більш ефективно використовувати страховий ринок з метою підвищення добробуту населення, збільшення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств усіх форм власності, а також наповнення державного та місцевих бюджетів. У разі дієвої співпраці страхових компаній та недержавних пенсійних фондів зростає активність інвестиційного ринку у секторі торгівлі державними цінними паперами. 




Література:

1. Калашнікова, Л. Г. Становлення та перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення [Електронний ресурс] / Л. Г. Калашнікова, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.

2. Ладынский Р. К кому за пенсией / Р. Ладынский  // «Компаньон» . – 2007. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.renlife.com.ua/k_komu_za_pensiej.html

3. Про запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та внесення змін до деяких законодавчих актів України : Проект Закону України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pension.kiev.ua/files/draft_law_accum_syst.pdf

4. Про недержавне пенсійне забезпечення : Закон України від 09.07.2003, № 1057-IV [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1057-15.



допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014