СЕМАНТИЧНА ПЛОЩИНА ЛІНГВО-КОМУНІКАТИВНОЇ ПРАКТИКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВОПОРЯДКУ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СЕМАНТИЧНА ПЛОЩИНА ЛІНГВО-КОМУНІКАТИВНОЇ ПРАКТИКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВОПОРЯДКУ

11.10.2014 14:29

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Токарська Антоніна Семенівна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ


1. Актуалізація практичної філософії на сьогодні артикулюється як знання особливого значення, як практичне знання, а не як розроблення прикладних теорій чи алгоритмів їх застосування на практиці. Це не рефлексивне знання про дійсність (І. Інишев), а це знання, втілене у саму дійсність.

Така репрезентованість теорії практичної філософії позиціонує не феноменологічну герменевтику, але й мовну прагматику, яка властива для правової комунікації, для мовної прагматики, починаючи від Вітгенштейна до Брендома[4].

Саме так для сучасного філософсько-правового дискурсу утверджується парадигматичний статус мовного комунікативного досвіду в контексті оцінки «постметафізичного мислення».

2. Такий досвід у сучасному кризовому періоді в державі ХХІ ст. структурується у площині конфлікту (переговорному у т.ч.), який веде до його оцінки засобами теорії герменевтики (тлумачення) цього дискурсу, в якому й пізнаються спільні для всіх комунікантів репрезентанти, і специфіковані різні значення, а, можливо, і нові семантизовані компоненти, які ми ще не пізнаємо.

3. Скерування правової комунікації у русло неконфлікту, а на його подолання, переорієнтування, ослаблення, зміщення акцентів, зміну семантики процесу правової комунікації, призупинення конфлікту – це складна мисленнєво-вербальна організація енергетичного обміну «маркерами» конфлікту, яка не завжди є бажанням обох сторін правової комунікації.

4. Кінцевою метою правової комунікації для розв’язання конфлікту є встановлення істини і пошуки шляхів до неї. Власне логічна істина, як відомо, –це істина пізнання або висловлювання. Це своєрідне прирівнювання «розуму до предмету» ще з часів схоластики Середньовіччя. Є й інший підхід до поняття істини – т. зв. теорія консенсусу (істинним є те, що досягається в консенсусі). І навпаки: теорія когеренції продукує розуміння істини у конфліктній правовій комунікації на основі включення нового пізнання чи висловлювання у зв'язок із достовірним знанням без суперечливого висловлювання. Фактично ці теорії транслюють шляхи встановлення у процесі правової комунікації істини (за певними критеріями).

У цьому випадку особливої ваги набуває міркування Емериха Корета – австрійського філософа і нашого сучасника – теолога. Він залишається на позиціях такого власного постулату: лише акт судження чи ствердження (афірмації) може бути у повному розумінні (смислі) істинним або неправдивим, а зовсім не чутливе сприйняття чи голе творення понять [3, с. 146].

5. У ХХІ ст.  основна ідея,  яка рухає світом, –  є прагматична. Відтак правова комунікація – це засіб реалізації основоположного коду в національній ідентифікації чи, вужче, в особистісному постулюванні себе. Однак тепер інструмент взаємодії комунікантів використовується як небезпечна зброя у боротьбі, обороні чи нападі. А ефективною правова комунікація в реалізації ідеї миротворення може ставати на ґрунті  продуктивної взаємодії через прагнення до правди, встановлення істини. За  Аристотелем, правда має фундаментальну перевагу перед неправдою і, якщо не перемагає у боротьбі з нею, то лише тому, що захисникові правди не вистачає здатності переконувати [1, с. 167].




Список використаної літератури:

1. Бугайски М. Язык коммуникации /Пер. с польск. /М. Бугайски.– Х.: Изд-во «Гуманитарный центр»,Артеменко Э.Г., 2010. – 544 с.

2. Келлетт П. Конфликтный диалог: работа с пластами значений для продуктивных взаимоотношений / Пер. с англ. / П. Келлет. – Х.: Изд-во «Гуманитарный центр», (М. А. Новицкая), 2010. – 416 с.

3. Корет Э. Основы метафизики / Пер. с нем. /Э. Корет. – К.: Тандем,1998. – 248 с.

4. Борисов Е., Инишев И., Фурс В., Практический поворот в постметафизической философии. –Т.1 / Е. Борисов, И. Инишев, В. Фурс, – Вильнюс, ЕГУ,2008. – 212 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота