ПЕРЕРОЗПОДІЛ ЮРИСДИКЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ У ЗВ’ЯЗКУ З ОКУПАЦІЄЮ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПЕРЕРОЗПОДІЛ ЮРИСДИКЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ У ЗВ’ЯЗКУ З ОКУПАЦІЄЮ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

13.10.2014 22:29

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Красов Олексій Павлович, студент, Запорізький національний університет



Відповідно до ст. 1 Основного Закону нашої держави Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, а ст. 2 проголошує, що «територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною» [1]. Територіальна цілісність України гарантована також такими міжнародно-правовими актами, як: Статутом Організації Об’єднаних націй від 1945 року, Меморандумом про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1994 року, Договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року, Декларацією ООН про недопустимість втручання у внутрішні справи держав, про оберігання їх незалежності і суверенітету 1965 року; Декларацією про недопустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав 1982 року тощо.

Попри встановлені міжнародною спільнотою правила поведінки, які закріплені у численних актах, Російська Федерація у березні 2014 року окупувала частину території держави України – півострів Крим, у зв’язку з чим територія АРК на сьогодні має особливий правовий режим. Для того, аби забезпечити та гарантувати права і свободи усіх мешканців Автономної Республіки Крим, зважаючи на неможливість нормального функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, судів, органів міліції, прокуратури та ін. Верховна Рада України 15 квітня 2014 року прийняла Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». 

Закон встановлює, що у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: адміністративних справ Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим - Київським окружним адміністративним судом, адміністративних справ Окружного адміністративного суду міста Севастополя - Окружним адміністративним судом міста Києва; Севастопольського апеляційного адміністративного суду - Київським апеляційним адміністративним судом [2].Також Закон гарантує право суддів на переведення «на посаду судді до суду на іншій території України [2].

Прийнятий закон породив як серед науковців, так і серед юристів-практиків, суддів, працівників апарату суду багато питань щодо його застосування на практиці. На жаль, на сайті Судової влади України у розділі «Державна судова адміністрація», де містяться усі нормативно-правові акти, що видає Державна судова адміністрація України (в тому числі вона видає певні накази, які стосуються однакової процедури застосування норм законодавства), не міститься жодної інформації у вигляді рекомендації щодо вирішення певних проблем, які постали з перенесенням підсудності.

По-перше, це питання поштової кореспонденції. Як відомо, на території окупованого Криму не діють ні відділення «Укрпошти», ні різні види кур’єрської доставки (наприклад, відділення «Нової пошти»). У зв’язку з цим виникає питання про можливість доставки до сторін ухвали про відкриття провадження (залишення без руху, повернення позовної заяви тощо), повідомлення осіб про судове засідання, а також можливості позивача подати позовну заяву не  особисто, а за допомогою пошти. Дану проблему намагаються вирішити шляхом використання офіційного веб-порталу «Судова влада України» через розміщення там інформації про хід процесу.

Частина 2 ст.9 Закону говорить про те, що «будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом» [2]. Іншими словами діяльність усіх посадових осіб АРК на сьогодні теоретично може оскаржуватися до судів адміністративної юрисдикції України. Таку можливість надають норми, зафіксовані у абз. 2 та абз.4 ч. 1 ст.12 Закону та ст. 18, ч. 4 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, виникає ще одне питання з доцільності розгляду таких адміністративних справ, оскільки виконати рішення українських судів на території АРКзараз неможливо, оскільки легітимні суб’єкти владних повноважень та цій території не діють, а ті, що діють, - не належать до юрисдикції України. Тому варто говорити про те, що в даному випадку не буде діяти таке поняття, як «розумний строк виконання рішення». Скоріш за все виконання рішень буде відтерміноване до нормалізації політичної ситуації на окупованій території. Але і в такому випадку громадяни не позбавлені права звертатися до Європейського суду з прав людини.

Щодо справ, які перебували у провадженні судів, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та розгляд яких не закінчено, то вони повинні передаватися судам відповідно до встановленої  Законом підсудності, протягом десяти робочих днів з дня набрання ним чинності [2]. Але, знову ж таки, законодавець до сих пір не врегулював процедуру передачі таких матеріалів з півострова на материкову частину (суб’єкта передачі, яким чином буде перевозитися і т.д.). 

Отже, прийнятий Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» хоча і визначив у своїх нормах підсудність розгляду справ окружними адміністративними судами, проте породив велику кількість правових питань які виникли через його практичне застосування. До сьогоднішнього часу не є зрозумілим можливість та доцільність осіб звертатися до відповідних адміністративних судів міста Києва та Київської області з оскарження рішень, дій або бездіяльності органів публічної адміністрації АРК, тому що вони (ці органи) фактично не діють на окупованій території, адже внаслідок незаконних дій Російської Федерації усі органи місцевої влади, які сформовані відповідно до Конституції України та законів (і про них є норма у Законі ч. 1 ст. 9) були замінені на ті, що безпосередньо підпорядковуються Російській Федерації[3].




Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/.

2. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України : Закон України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18.

3. Додаткові рекомендації щодо звернення до Європейського суду з прав людини у зв’язку з порушенням прав осіб на окупованій території Автономної Республіки Крим та у південно-східних областях України[Електронний ресурс]. – Режим доступу :www.minjust.gov.ua/file/40877


__________________________


Науковий керівник: Германюк Маргарита Олегівна, к.ю.н., Запорізький національний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота