ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОГОВОРУ В СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОГОВОРУ В СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

15.10.2014 12:45

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Черняєва Ганна Олександрівна, магістрантка факультету соціології і права Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"


Умови володіння, користування та розпорядження правами інтелектуальної власності визначаються законодавством України, а також договорами сторін - суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності та споживачів наукової і науково-технічної продукції, що не суперечать йому.

Інтелектуальна власність та результати творчої діяльності людей нерозривно пов'язані між собою. 

Право інтелектуальної власності історично виникло як специфічний засіб правової охорони інтересів інвесторів (видавців, книгопродавців, власників мануфактур та ін.), які в умовах ринкової економіки завжди залишалися головними партнерами творців художніх творів і технічних рішень. 

Як відзначають більшість визнаних фахівців, авторське право і зараз залишається "правом видавців" більш ніж "правом авторів", захищаючи інтереси організації-правонаступника через захист інтересів автора. Для реалізації результату творчої діяльності найчастіше необхідна наявність такої організації, яка отримує від автора його майнові права та приймаючої на себе (у розрахунку на відповідні доходи) витрати по доведенню досягнутого автором творчого результату до тих, для кого він призначений: читачів, глядачів, слухачів. 

Характерною рисою чинного українського законодавства про інтелектуальну власність є його ринкова спрямованість. Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності стають своєрідним товаром, який може вільно відчужуватися і передаватися в результаті вчинення цивільно-правових угод. Зазвичай стверджується, що вільний ринковий оборот майнових прав на об'єкти інтелектуальна власність "заохочує прагнення створювати значні роботи і полегшує можливість використання цих робіт в комерційних цілях". Отже, можливість передачі майнових прав становить основу ринку інтелектуальної власності і побічно сприяє поліпшенню соціального становища авторів та інших творчих діячів. 

Специфіку договорів інтелектуального права становлять умови, які встановлюються угодою сторін. Змістом зобов'язальних правовідносин, заснованих на авторському договорі, є права і обов'язки сторін. Сукупність умов визначає склад дій, які підлягають вчиненню сторонами.

Для будь-якого договору однією з найважливіших умов є умова про предмет, який охоплює умови, з приводу яких укладається договір. Зміст предмету випливає з виду договору. 

До істотних умов договорів про створення результатів інтелектуальної діяльності належать: предмет договору, яким є створення результату інтелектуальної діяльності; термін створення обумовленого предметом договору результату; умова про приналежність прав на інтелектуальну власність; ціна договору. 

До звичайних умов договорів про створення результатів інтелектуальної діяльності належать: порядок здачі створеного результату інтелектуальної діяльності, в якому виражений результат інтелектуальної діяльності; порядок внесення змін і виправлень до створеного за договором результату інтелектуальної діяльності; приналежність прав на результати інтелектуальної діяльності (є звичайним для договору між співавторами про створення результату інтелектуальної діяльності). 

Предметом авторського договору виступає як твір науки, літератури і мистецтва, з приводу якого сторони уклали угоду, так і майнові права, якими автор або інший правовласник поступається користувачеві. У першому випадку мова йде про предмет авторського договору замовлення, в другому предметом авторського договору є не сам твір, а права, які по ньому передаються. Авторські права діють відносно певного твору. 

Предметом договору визнаються конкретні права, які передає автор. Твір як предмет договору автора і видавця відійшов на другий план. Зміщення акценту з результату творчої праці автора на його права ми не вважаємо виправданим. 

Авторський договір як будь-який цивільно-правовий договір вчиняється в результаті взаємної згоди сторін, коли збігаються їх зустрічні волевиявлення. 

Сторони в ході укладання договору самостійно визначають вид договору, що передбачений законом або іншими правовими актами, які регулюють дані відносини. Закон надає суб'єктам в необхідних випадках право створювати різноманітні моделі договорів, що не повинні суперечити чинному законодавству. Також сторони мають право укладати змішані договіри, що характеризуються ознаками різних договорів.

________________________________

Науковий керівник: Падучак Богдан Михайлович к.ю.н., доцент



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота