ДІЙСНІСТЬ ШЛЮБУ УКЛАДЕНОГО ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДІЙСНІСТЬ ШЛЮБУ УКЛАДЕНОГО ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

02.12.2014 21:41

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Антохова Тетяна Василівна, Гайдей Андрій Сергійович, Опанащук Сергій Миколайович, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету


У сучасних умовах стрімкого розвитку інтеграційних процесів, активізації міграцій, туризму та спрощення систем комунікацій виникає потреба правового регулювання сімейних відносин суб’єктами яких є громадяни різних країн.

Фактично усі країни світу визнають шлюбні відносини, але законодавча база у різних країнах  є різною, що пов’язано із відмінностями  моралі, культурними цінностями, правами, звичаями, релігією, взаємовідносинами у сім’ї, національних особливостях тощо. Тому сімейне право практично не піддається уніфікації. Умови укладання шлюбу можуть значно відрізнятися, внаслідок чого шлюб, укладений згідно норм і правил однієї країни може бути недійсним в іншій країні. Одна з ключових проблем міжнародного сімейного права - це проблема визнання дійсними шлюбів, укладених за межами України.

У багатьох країнах сімейне право відсутнє як окрема галузь права, а сімейні відносини регулюються цивільним правом. Основним нормативно-правовим актом, що регламентує сімейні відносини в Україні є Сімейний кодекс України. Сімейні відносини, ускладненні іноземним елементом регулюються законом України «Про міжнародне приватне право».

У нормативно-правових актах більшості держав взагалі відсутнє законодавче визначення поняття «шлюб» і його правові проблеми є недосконало врегульованими. Під поняттям шлюбно-сімейних відносин зазвичай розуміють комплексні відносини особистого немайнового і майнового характеру, засновані на родинних зв'язках та регульовані нормами цивільного (у широкому сенсі слова) права. 

Сімейні відносини з іноземним елементом – це відносини, суб’єктами (суб’єктом) яких є іноземці або апатриди, або виникнення, зміна, припинення яких пов’язані із юридичним фактом, що має місце за кордоном [3].

Ст. 55 МПрП визначає, що право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. За загальним правилом, особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є [4].

Шлюби між громадянами України, що знаходяться чи проживають за межами України, укладаються у консульських установах України. Шлюби, укладені між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави в якій він був укладений, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні незалежно від процедури їх оформлення. Форма шлюбу визначається законодавством тієї договірної держави, на території якої шлюб реєструється.

Законодавча база багатьох країн має норми, що регулюють формальні та матеріальні умови укладання шлюбу, дотримання яких є обов’язковою вимогою для визнання його дійсності. 

Матеріальні умови - це умови, що відносяться до шлюбної правоздатності і дієздатності. Це такі умови, з дотриманнях яких пов’язується питання дійсності шлюбу. Матеріальні умови бувають позитивні, тобто власне умови, і негативні — перешкоди. До позитивних умов укладання шлюбу відносять досягнення шлюбного віку і взаємну згоду осіб, що є вираженням їх волі.

Норми про визнання дійсності шлюбів містяться у міжнародних договорах про правову допомогу в цивільних та/чи сімейних і кримінальних справах. У справах про визнання існування шлюбу застосовується законодавство договірної держави, що застосовувалося для реєстрації шлюбу. Шлюб між громадянином України та іноземцем, укладений за межами України, визнається дійсним незалежно від процедури його оформлення. Якщо закон держави, в якій реєструється шлюб, допускає його релігійну форму або визнає дійсним фактичний шлюб, немає підстав для визнання такого шлюбу недійсним і в Україні. Сторони шлюбного договору можуть обрати право, що застосовується до шлюбного договору, відповідно до частини першої статті 61 Закону України про МПрП. 

Питання визнання шлюбів регламентується і деякими міжнародними нормативно-правовими актами. Згідно Гаазької Конвенції про укладання шлюбу та визнання дійсності шлюбів 1978 р. передбачає, що країна-учасниця може відмовити у визнанні дійсності шлюбу, якщо під час укладення шлюбу за правом цієї країни один із подружжя: 1) перебував у Іншому шлюбі (крім випадків, коли на момент розгляду справи цей шлюб був припинений); 2) ще не досяг мінімального шлюбного віку (або не отримав спеціального дозволу компетентного органу на укладення шлюбу); 3) за своїми розумовими здібностями не міг давати згоду на укладення шлюбу; 4) згода на укладення шлюбу не була вільною; 5) подружжя є родичами прямої лінії споріднення, є братом та сестрою або між ним встановлений правовий зв'язок в результаті усиновлення [1]. Якщо проаналізувати законодавство України щодо недійсності шлюбу, то, не зважаючи на те, що Україна не бере участі в цій Конвенції, положення Конвенції повною мірою реалізовані в українському сімейному законодавстві. Що стосується колізійного регулювання визнання недійсним шлюбу, укладеного в Україні або за її межами, то воно передбачає підпорядкування праву країни, яке відповідно застосовувалося щодо права на укладення шлюбу та укладення шлюбу в консульських установах та дипломатичних представництвах. Україна уклала низку договорів із різними країнами стосовно врегулювання шлюбно-сімейних відносин. Наприклад, укладені договори з В’єтнамом, Грузією, Кубою, Молдовою, Польщею, іншими державами передбачають, що умови реєстрації шлюбу визначаються для кожної особи, яка бере шлюб, законодавством тієї держави-учасниці договору, громадянином якої є особа. У договорах із Кубою, Фінляндією, Чехією альтернативною до прив’язки закону громадянства є прив’язка до закону держави, де проживає особа, яка бере шлюб. В окремих договорах (наприклад із Грузією) зазначено, що стосовно перешкод до реєстрації шлюбу повинні бути дотримані вимоги законодавства тієї договірної держави, на території якої шлюб реєструється. У всіх договорах, які передбачають колізійні норми щодо матеріальних умов шлюбу, містяться й колізійні норми щодо форми шлюбу.

Отже, нормативно-правова база України стосовно регулювання шлюбних відносин, ускладнених іноземним елементом, є доволі демократичною та враховує інтереси й автономію волі як громадян України, так і громадян інших держав і осіб без громадянства. Фактично в Україні дійсними є усі шлюби, які відповідають Сімейному кодексу України.




Література:

1. Дахно І.І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. - 2-ге вид. - К.: МАУП, 2004. - 312 с.

2. Сімейний кодекс : закон України від 10.01.2002 № 2947-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page

3. Сімейне право України: Підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В. І. Бо-рисової та І. В. Жилінкової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. — 200 с.

4. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 року // Відомості Верховної Раді України. - 2005. - № 32. - Ст. 422.

________________________

Науковий керівник: Білоус Ірина Миколаївна, доцент, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота