ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

09.03.2015 14:40

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Карпов Никифор Семенович, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ


Звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України. Таке роз’яснення надано Пленумом Верховного Суду України у п. 1 постанови № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».

Порядок такого звільнення встановлений чинним КПК України. Проблеми, які при цьому виникають, докладно дослідженні науковцями. Нами буде розглянуто питання, яке ще не вивчалося. Це регламентація порядку звільнення від кримінальної відповідальності у новому КПК України, який прийнятий Верховною Радою України 13 квітня 2012 року, а набирав чинності з 19 листопада 2012 року.

У Главі 24 КПК України передбачений параграф 2, який має назву «Звільнення особи від кримінальної відповідальності». Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Отже, щоб з’ясувати, які це випадки, потрібно звернутися до КК України.

У Загальній частині КК України передбачено, зокрема, такі випадки звільнення від кримінальної відповідальності : 1) у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45); 2) у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46); 3) з передачею особи на поруки (ст. 47); 4) у зв’язку зі зміною обстановки (ст. 48); 5) у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49); 6) неповнолітньої особи із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст. 97); 7) неповнолітньої особи у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 106); 8) на підставі закону України про амністію (ст. 86); 9) на підставі акта помилування (ст. 87). Також в ряді норм Особливої частини КК України передбачені спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

В усіх перелічених випадках особу можна звільнити від кримінальної відповідальності лише за наявності визначених у КК України умов і підстав. Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного кримінального правопорушення. Підставою такого звільнення може бути певна поведінка особи після вчинення кримінального правопорушення, яку заохочує держава (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).

Звертає на себе увагу те, що у назві параграфу 2 Глави 24, ч. 1 ст. 285 КПК України йдеться про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Разом з тим у подальших статтях КПК України чітко визначений процесуальний статус особи, щодо якої приймається таке рішення. Це підозрюваний та обвинувачений. Враховуючи викладене, пропонуємо уточнити назву параграфу 2 Глави 24 та зміст ч. 1 ст. 285 КПК України.

У ч. 2, 3 ст. 285 КПК України зазначено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз’яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

На наш погляд, до ст. 285 КПК України слід внести доповнення, які б визначали процесуальну форму фіксації роз’яснення підозрюваному, обвинуваченому : – права на звільнення від кримінальної відповідальності; – суті підозри чи обвинувачення; – підстави звільнення від кримінальної відповідальності; – права заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Пропонуємо доповнити цю статтю положенням, що факт такого роз’яснення фіксується у спеціально складеному протоколі. Також ст. 285 КПК України доцільно доповнити положенням про обов’язок владних суб’єктів кримінального провадження роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.

У ч. 1 ст. 286 КПК України встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Вважаємо доцільним доповнити цю норму положенням, що таке звільнення відбувається шляхом закриття кримінального провадження.

У ч. 2 ст. 286 КПК України зазначено, що встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Викликає заперечення положення ч. 2 ст. 286 КПК України, що рішення про направлення такого клопотання до суду приймається без проведення досудового розслідування у повному обсязі. Повнота розслідування – це правильне визначення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Перед тим, як надіслати вказане клопотання до суду повинні бути доведені усі обставини, перераховані у ст. 91 КПК України. Вважаємо, що з ч. 2 ст. 286 КПК України необхідно виключити словосполучення «без проведення досудового розслідування у повному обсязі».

Вимоги, які пред’являються до клопотання прокурора про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності, встановленні ст. 287 КПК України. У такому клопотанні вказуються : 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості підозрюваного (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада прокурора; 4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри; 5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування; 6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення; 7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава; 8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка стосовно можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності; 9) дата та місце складення клопотання. До клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності.

На наш погляд, клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності має складати слідчий, а не прокурор. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження. Отже, цілком логічно щоб слідчий також складав і клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Прокурор, як конституційно визначений орган нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове розслідування, зобов’язаний перевірити, чи встановленні слідчим підстави для звільнення від кримінальної відповідальності. У залежності від цього він повинен затвердити клопотання слідчого або відмовити у цьому. Якщо прокурор затвердив клопотання, він має звернутися з ним до суду відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 36, п. 2 ч. 2 ст. 283 КПК України.

У ч. 3 ст. 286 КПК України встановлено, що перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Виходячи зі змісту цієї норми можна дійти до висновку, що думка потерпілого може бути врахована при вирішенні зазначеного питання, проте вона не є обов’язковою для прокурора. На наш погляд, у ч. 3 ст. 286 КПК України слід визначити процесуальну форму фіксації факту з’ясування думки потерпілого щодо звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Також вважаємо доцільним надати потерпілому право знайомитися з усіма матеріалами кримінального провадження, а не тільки з клопотанням прокурора про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальної. Знання таких матеріалів дозволить потерпілому аргументовано висловлювати свою думку щодо прийняття такого рішення.

У ч. 1-5 ст. 288 КПК України йдеться про розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності. Зазначено, що розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею. Суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого стосовно можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду. Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Не можна погодитися з положенням ч. 1 ст. 288 КПК України, що розгляд клопотання прокурора здійснюється в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом. На наш погляд, у цій статті необхідно детально визначити порядок розгляду судом у присутності сторін кримінального провадження клопотання прокурора про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота