«ДИТЯЧА ПОРНОГРАФІЯ» ЯК САМОСТІЙНИЙ СКЛАД ЗЛОЧИНУ: НЕОБХІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВЧОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

«ДИТЯЧА ПОРНОГРАФІЯ» ЯК САМОСТІЙНИЙ СКЛАД ЗЛОЧИНУ: НЕОБХІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВЧОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

19.03.2015 18:02

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Яремко Оксана Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського національного економічного факультету


Україна, прагнучи наслідувати правові стандарти світової спільноти із захисту основних прав і свобод людини та громадянина, хоч і підписала й ратифікувала низку міжнародно-правових актів і договорів, спрямованих на боротьбу з дитячою порнографією, проте, продемонструвала нездатність ефективно відобразити ці норми у власній законодавчій системі. Свідченням чого є неналежна імплементація нашою державою норм міжнародного законодавства з даної проблеми – Угоди стосовно припинення обігу порнографічних видань ООН від 4 травня 1910 р. [1] і Протоколу про змінення Договору про боротьбу з розповсюдженням порнографічних видань, підписаного в Парижі 4 травня 1910 р. (Протокол вступив у силу для СРСР 14 травня 1949 р., а Додаток до протоколу 1 березня 1950 р.) [3], Міжнародної конвенції про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними від 12 вересня 1923 р. (СРСР 8 липня 1935 р.) [2], Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії ООН від 25 травня 2000 р. (Україна ратифікувала 3 квітня 2003 р.) [4], а також Конвенції про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 р. (Україна ратифікувала 7 вересня 2005 р.) [5].

В українському законодавстві кримінальна відповідальність за дитячу порнографію передбачена в ст. 301 Особливої частини Кримінального кодексу України 2001 р. (далі – КК України) «Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів». Слід зазначити, що з моменту набрання юридичної сили нині чинного закону про кримінальну відповідальність в національному законодавстві містилась заборона на ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження предметів так званої звичайної («дорослої») порнографії, т.т. законодавець жодної згадки про кримінальну відповідальність за «дитяче» порно не робить. Проте, подальші законодавчі зміни, яких двічі зазнала редакція ст. 301 КК України, лише на перший погляд були пов’язані із закріпленням спеціальної норми, спрямованої безпосередньо на боротьбу із дитячою порнографією. 

Так, Законом України «Про внесення зміни до статті 301 Кримінального кодексу України» текст ст. 301 КК України було доповнено словом «зберігання» [7]. Таким чином законодавець об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого даною статтею, доповнив ще однією формою злочинного діяння. Але, незважаючи на те, що причиною прийняття даного закону стала ратифікація Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії від 3 квітня 2003 р. [4] й те, що українське законодавство справді потребує змін у частині криміналізації дій, пов’язаних із дитячою порнографією, задля приведення його у відповідність із міжнародними стандартами з прав дитини, прийняттям даного закону «відбулася підміна понять і фактична фальсифікація положень міжнародних документів, які не вимагають криміналізації порнографічної продукції, виготовленою за участю дорослих осіб» – твердить український науковець К. Б. Левченко – «Або, іншими словами, посилання на необхідність приведення чинного законодавства України у відповідність із нормами міжнародних документів не було реалізовано шляхом криміналізації зберігання порнографічної продукції взагалі. Таких зобов’язань Україна на себе не брала» [11, с. 401]. Із внесених до ст. 301 КК України змін випливає, що Україна борючись в рамках згаданого нами Факультативного протоколу із дитячою порнографією зазіхає на порнографію взагалі. 

Наступна зміна редакції ст. 301 КК України відбулася після набуття 9 лютого 2010 р. чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії» [8]. Статтю доповнено новими частинами, які стосуються уже безпосередньо дитячої порнографії. Даним Законом було внесено зміни і до Закону України «Про телекомунікації» [10] (встановлено обов’язок для операторів і провайдерів телекомунікацій на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які відбувається поширення дитячої порнографії, а також зберігати та надавати інформацію про з’єднання свого абонента в порядку встановленому законом) та Закону України «Про захист суспільної моралі» [9] (розкрито зміст понять «дитяча порнографія» та «обіг продукції сексуального характеру»).

Кримінально-правовий аналіз частин ст. 301 КК України дозволяє виділити наступні форми злочинних діянь, що охоплюються «дитячим порно»: 1) ввезення в Україну; 2) виготовлення; 3) зберігання; 4) перевезення чи інше переміщення; 5) збут; 6) розповсюдження; 7) примушення до участі у їх створенні. Проте, чотири перших форм діянь об’єктивної сторони мають здійснюватися лише з метою збуту чи розповсюдження. Виходячи із того, що український законодавець, формуючи ст. 301 КК України, прагнув відобразити положення ратифікованого державою Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії [4], можемо із впевненістю констатувати, що цього у повній мірі йому не вдалося зробити. Так, якщо передбачені у п. 1 ст. 3 згаданого нами міжнародно-правового акту виробництво, розповсюдження, ввезення (імпорт), зберігання як форми діяння, що утворюють склад злочину «дитяче порно» знайшли відображення у ст. 301 КК України, то розподіл, експорт, пропозиція та продаж – не згадано у даній статті Особливої частини КК України. Більше того, конструкція даної кримінально-правової норми перевантажена зайвими формами злочинних діянь. Так, термін переміщення охоплює широке коло дій, зокрема, перевезення, перенесення, пересилання, передача тощо. 

Перевезення – переміщення порнографічних предметів із використання транспортного засобу. Перенесення – переміщення з використанням фізичних можливостей осіб. Переміщення порнографічних предметів може здійснюватися і шляхом їх пересилання поштою тощо. Таким чином, доповнюючи Особливу частину КК України новим складом злочину, а, відповідно, й новою статтею, слід, на відміну від конструкції норми права, відображеної у ст. 301 КК України [5], дещо простіше відобразити форми об’єктивної сторони у складі злочину «дитяча порнографія» за рахунок виключення такої ознаки як перевезення порнографічних предметів, оскільки це поняття охоплюється терміном переміщення. Поняття збут порнографічних предметів охоплюється поняттям їх розповсюдження, отже його теж недоцільно включати як різновид можливих злочинних дій «дитячої порнографії». На відміну від «дорослого порно» «дитячим порно» мають охоплюватися ввезення в Україну, виготовлення, зберігання та переміщення без мети розповсюдження (збуту) [12; с. 6]. Адже, як уже зазначалося раніше, однією із характерних рис криміналізації дитячої порнографії є тенденція до встановлення відповідальності за просте зберігання екземплярів порнопродукції із зображенням дітей (навіть для особистого користування). 




Література:

1. Угода стосовно припинення обігу порнографічних видань від 5 травня 1910 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.2936.0

2. Міжнародна конвенція про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними від 12 вересня 1923 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukraine.uapravo.net/data/base66/ukr66616.htm

3. Протокол про змінення Договору про боротьбу з розповсюдженням порнографічних видань, підписаного в Парижі 4 травня 1910 року від 14 травня 1949 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lawrussia.ru/texts/legal_310/doc310a655x582.htm

4. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії / Ратифіковано Законом України від 3 квітня 2003 р. №716-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. – №29. – Ст. 226. 

5. Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність / Ратифіковано із застереженнями і заявами Законом України від 7 вересня 2005 року №2824-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006 р. – №5-6. – Ст. 71.

6. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст. 131.

7. Закон України «Про внесення зміни до статті 301 Кримінального кодексу України» від // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – №49. – Ст. 732.

8. Закон України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії)» // Офіційний Вісник України. – №8. – 2010. – 15 лютого.

9. Закон України «Про захист суспільної моралі» // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. – №14. – Ст. 192.

10. Закон України «Про телекомунікації» // Відомості Верховної Ради України. –2004 р. – №12. – Ст. 155. та №48. – Ст. 526.

11. Левченко К. Які зміни до статті 301 Кримінального кодексу України відповідають вимогам факультативного протоколу до Конвенції ООН про  права дитини (коментар до законопроекту 3221) / К. Левченко. // Форум права. – 2009. – №3. – С. 399-402. 

12. Рябчинська О. Боротьба з розповсюдженням порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості:  автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08. «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. Рябчинська. – Київ, 2002. – 14 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота