ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

26.09.2015 11:56

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Підцерковний Богдан Васильович, аспірант, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки



Ефективне проведення децентралізації влади неможливе без забезпечення органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) достатніми фінансовими ресурсами для здійснення покладених на них повноважень. У першу чергу, мова йде про формування адекватних податкових надходжень, серед яких велику увагу приділяють податку на нерухомість.

Актуальність оподаткування нерухомого майна в Україні обумовлена трьома факторами. По-перше, необхідно шукати додаткові фінансові ресурси наповнення місцевих бюджетів. По-друге, податок на нерухомість в Україні до недавнього часу не функціонував. По-третє, небажання населення та бізнесу сплачувати податки за свої квадратні метри.

Закономірно, що тема оподаткування нерухомого майна достатньо широко висвітлена у працях вітчизняних вчених. Значний внесок у дослідження цього питання, зокрема, здійснили Н. М. Вахович, Ю. І. Ганущак, М. І. Карлін, О. П. Кириленко, В. І. Кравченко,  А. І. Крисоватий, І. О. Луніна, Н. В. Павліха.

Таким чином, метою статті є характеристика податку на нерухомість як джерела формування доходів місцевих бюджетів.

Насамперед зазначимо, що податок на нерухомість відповідає головним вимогам до податків, які доцільно надавати у розпорядження ОМС. По-перше, цей податок відповідає принципу територіальної прив’язки, оскільки об’єкти нерухомості зв’язані з певною територією. По-друге, він відповідає принципу одержуваної вигоди, тобто його можна розглядати як плату за місцеві суспільні блага, оскільки збільшення надання таких благ  зумовлює зростання попиту на житло та іншу нерухомість у відповідних регіонах. По-третє, стягнення податку на нерухомість відповідає принципу широкого розподілу податкового тягаря, оскільки дозволяє залучити максимальну кількість жителів населених пунктів до участі у формуванні доходів місцевих бюджетів [1, 220].

Як зазначає Карлін М.І., податок на нерухоме майно є засобом боротьби з приховуванням доходів і ухиленням від сплати інших податків, бо він реально спроможний вивести з «тіні» частину, причому нерідко значну, доходів і у такий спосіб забезпечувати справедливість – багатший має платити більше. Податок на нерухомість дає змогу хоча б частково стягувати податки з незаконних доходів  [2, 135].

З іншого боку, істотною соціальною і політичною проблемою при оподаткуванні нерухомості є визначення пільгових категорій громадян, нерухомого майна. В Україні це питання набуває особливої гостроти у зв’язку з найнижчими в Європі доходами населення. При цьому зарубіжний досвід свідчить, що під час оподаткування нерухомості пільги повинні надаватися: 1) соціально незахищеним платникам (пенсіонерам, інвалідам); 2) за видами майна, яке забезпечує здійснення суспільно корисної діяльності; 3) за об’єктами, які перебувають у державній (муніципальній власності) [4, 328].

Із досвіду розвинутих країн випливає, що базою оподаткування повинна бути вартість нерухомого майна (землі разом з покращеннями на ній). Проте, в Україні це не можливо реалізувати у найближчий час в силу різних обставин. Наприклад, оціночній діяльності притаманний суб’єктивізм, немає розробленої і затвердженої методики розрахунку вартості об’єктів оподаткування, відсутні економічно і соціально обґрунтовані ставки та пільги.

Сьогодні в Україні платниками податку на нерухомість виступають фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Ставка податку на нерухомість встановлюється ОМС у розмірі не вище 2% мінімальної зарплати станом на 1 січня звітного року за 1 кв. метр бази оподаткування [3, 14]. Крім того, із 2015 року даним податком обкладається і комерційна нерухомість.

Слід зазначити, що у 2016 році податок на нерухомість, очевидно, зазнає змін. Підтвердженням цьому є проект Податкової реформи Мінфіну, презентований на Національній раді реформ 3 вересня 2015 року, який, зокрема, передбачає розширення бази оподаткування комерційної нерухомості, підвищення ставки податку до 3%.

Отже, податок на нерухомість – це обов’язковий платіж, передача якого у розпорядження ОМС відповідає науково обгрунтованим принципам. Крім того, цей податок є способом боротьби з незаконними доходами. У 2015 році базу обкладання податку на нерухомість було розширено. У той же час, в 2016 році у сфері оподаткування нерухомості відбудуться чергові значні зміни.

 

Література:

1. Луніна І. О. Диверсифікація доходів місцевих бюджетів [Текст] / [Луніна І. О., Кириленко О. П., Лучка А. В. та ін.]; за ред. д-ра екон. наук І. О. Луніної; НАН України; Інститут екон. та прогнозув. – К., 2010. – 320 с. 

2. Карлін М. І. Роль податку на нерухомість в соціальній політиці країн з транзитивною економікою / М. Карлін, Н. Бобох // Демографія та соціальна економіка. – 2009. – №2. – С. 132-140. 

3. Підцерковний Б. В. Податкова автономія органів місцевого самоврядування: сутність та стан в Україні / Б. В. Підцерковний // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Економічні науки: Збірник наукови праць / за ред. Т. І. Кіщака. – №1(4), червень 2015. – Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2015. – С. 12-16.  

4. Регіональна фіскальна політика: теоретичні засади та практичні домінанти реалізації в Україні [Текст] : монографія / [А. І. Крисоватий,  С. Д. Герчаківський, М. Р. Ібрагімов та ін.]; за ред. А. І. Крисоватого; Терноп. нац. екон. ун-т. – Т.: ТНЕУ, 2012. – 402 с. 




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота