АНАЛІЗ ОСНОВНИХ СТИМУЛІВ ПОВEДІНКИ СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ СТИМУЛІВ ПОВEДІНКИ СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

13.11.2015 20:12

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Баховська Ліля Ярославівна, аспірант кафедри фінансів та кредиту, Львівська комерційна академія


Сьогодні в Україні переважна більшість населення не може дозволити собі купувати товари тривалого користування за допомогою власних поточних доходів. Майже половина працездатногонаселеннямає доходи, які не перевищують прожитковий мінімум. Для цих категорій людей, і також для пенсіонерів, інвалідів та інших малозабезпечених громадян придбати товари тривалого користування стає неможливим.

Найбільш актуальним це питання є для молодого покоління, якому хотілося б одразу мати власне житло та можливість обладнати його. В даній ситуації, мається на увазі елементарні засоби для існування, необхідні для нормального проживання молодих сімей, та іншого населення. Ідеться про квартиру, електроприлади, меблі та інші речі, які людині необхідні для нормального існування в суспільстві [1, c.50-54].

Протягом останнього часу в економіці держави відбувається поступове відновлення обсягів банківських кредитів, у тому числі наданих фізичним особам, тобто з кожним роком кредитування набуває все більшої актуальності. Пов'язано це з тим, що суспільство прагне ефективно розвиватися, функціонувати, а без розвитку банківської сфери, насамперед споживчого кредитування, неможливо підвищити життєвий рівень всіх верств населення. Основний чинник, який обмежує споживання, — це ціна блага. Вартість, цінність, корисність блага виявляються на ринку в грошовій формі ціни товару або тарифу на послугу. Можливості споживання обмежуються ціною блага і платоспроможністю (бюджетом) споживача.

Основним стимулом поведінки споживачів на ринку товарів та послуг у відповідних умовах, являється можливість тимчасової позики, тобто проблему в деякій мірі можна вирішити за допомогою такого банківського продукту як споживчий кредит. Адже, споживче кредитування найдоступніший вид кредитування, що виступає стимулюючим фактором розвитку економіки. У сучасних умовах ринкової економіки підприємства та інші суб’єкти господарювання можуть запропонувати широкий ассортимент товарів, робіт, послуг для отримання яких необхідна певна сума грошових коштів. Пересічний громадянин України сьогодні в середньому заробляє 1118 – 3073 грн. [3], однак заробітної плати іноді вистачає лише на задоволення первинних потреб людини, і це унеможливлює купування товарів довготривалого користування за рахунок поточного доходу.

Споживчий кредит - цекошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції [2]. Споживче кредитування відіграє значну роль у забезпеченні соціальних потреб населення, формуванні платоспроможного попиту, який, у свою чергу, впливає на розвиток економіки країни, полегшуючи процесс реалізації продукції, прискорюючи отримання прибутку і доходів Державного бюджету.

В Україні поняття «споживчий кредит» сприймається як «кошти на будь-що» - здебільшого без застави та поручителів, не для фінансування підприємницької діяльності, а для придбання будь-якого товару чи послуги. Таким чином банк-позичальник не уточнює цілі кредитування у фізичної особи, тобто коштиможуть бути витрачені на освіту, лікування, відпустку, ремонт чи купівлю житла, автомобіля або інших товарів як тривалого користування, так і першої необхідності. За даними дослідження групи колекторських компаній EOS в Україні станом на кінець 2014 року в середньому на кожного жителя країни припадає 800 євроспоживчого кредиту або 3,5 середньої зарплати ( для порівняння борг грека – 4 зарплати, іспанця  - 2,8, британця - 1,7, росіянина - 1,2) [3]. Вітчизняні банки, враховуючи зарубіжний досвідсього дні на ринку фінансових послуг, пропонують індивідуальний підхід до кожного клієнта, тобто в  2015 році більшість банків запроваджують розмір відсоткової ставки по кредиту готівкою індивідуально, визначаючи лише загальний діапазон, при цьому реальні відсоткові ставки залишаються незмінними.

Споживче кредитування має ряд позитивних та негативних сторін. Позитивні риси: отримання високого прибутку (споживче кредитування є найпоширенішим і приносить близько чверті прибутку до загального портфелю банку), збільшення обсягів продажу торгівельними мережами, підвищення купівельної спроможності населення.

З іншого боку необхідно відмітити ряд негативних моментів: значні переплати за кредитом, підвищення ризиків неповоротності коштів. Загалом переважають позитивні сторони споживчого кредитування і тому воно має позитивний вплив на економіку країни.

Регулювання споживчого кредитування на даному етапі є проблематичним і виникає багато перешкод. Розвитку кредитних програм комерційних банків сприяє зниження відсоткових ставок, дотримання прозорості фінансових відносин, чітке правове регулювання, створення єдиного бюро кредитних історій на всій території України, розвиток банківської інфраструктури.

Досліджуючи поведінку споживачів, удаються до кількох теоретичних підходів. Найвідоміші з них такі: 

1. економічна теорія, що розглядає рішення покупців як наслідок раціональних, тобто логічних послідовних підрахунків. Індивідуальний покупець намагається витратити свій дохід на товари з таким розрахунком, щоб найбільшою мірою задовольнити свої запити і смаки. Проте за певними оцінками лише 25 % купівель здійснюється в такий спосіб;

2. мотиваційна теорія, яка стверджує, що справжні причини купівлі товарів не завжди мають свідомий характер. Мотивація, щолежить в основі поведінки людей, є наслідком постійного взаємовпливу комплексу свідомих і несвідомих, чуттєвих, інтелектуальних, а такожкультурних і фізіологічних потреб.

Мотиви споживчого кредитування — безпосередня причина, яка спонукає покупця до дії. Мотиви бувають двох типів: раціональні та емоційні.

До раціональних мотивів належать:

– мотив економії (прагнення заощадити гроші при купівлі);

– мотив якості товару;

– мотив здоров'я, безпеки та захищеності тощо.

До емоційних мотивів належать такі:

– мотив радості, фантазії, чуттєвості;

– мотив переваги над іншими;

– прагнення до індивідуальності та самореалізації тощо.

Ситуація зі споживчим кредитування потребує реформування, адже на сьогодні відсутні нормативно-правові акти для регулювання споживчого кредитування і захисту прав споживачів. Головною проблемою є недостатній рівень обізнаності споживачів. Важливим кроком може стати запровадження просвітницької кампанії інформування пересічних громадян стосовно фінансових відносин з комерційними банками, що дозволить уникнути їм необґрунтованих збитків.

Неможливо проаналізувати поведінку всіх покупців споживчого ринку окремо. Успіх діяльності фірми, яка працює на споживчому ринку, залежить від того, наскільки вдало та надійно вона знайде своє коло покупців, свій сегмент ринку. Тому в діловому світі витрачається багато коштів і часу на дослідження споживача на ринку з метою побудови певної моделі поведінки покупців. Дані моделі мають містити: зовнішні збудники; процеси сприйняття інформації; процеси прийняття рішень про купівлю.

Сьогодні споживче кредитування змогло стати найбільшпопулярним банківським продуктом. Пропозиції фінансових організацій досить різноманітні, тому позичальнику деколи дуже важко вибрати для себе найбільшоптимальний варіант кредитування. Для того, щоб правильно вибрати споживчий кредит, необхідно ретельно розглянути власні можливості, розрахувати свій бюджет і подивитися, чи дасть він змогу здійснювати щомісячні погашення кредитної позики без шкоди життєвому укладу. 

Важливо розуміти, що несвоєчасна виплата кредитних коштів несе для позичальника великі неприємності у вигляді штрафних кредиторських санкцій, а іноді й притягнення до кримінальної відповідальності. Проблеми, що існують у сферіспоживчого кредитування, потребують негайного вирішення за допомогою заходів, здійснюваних як намакрорівні, так і на рівні окремої банківської одиниці.

Отже, у посткризовий та кризовий період та за відсутності стабільно–високого доходу для споживачів ринку товарів та послуг України найбільш актуальним способом купівлі споживчих товарів залишається споживчий кредит. Сааме даний банківський продукт стимулює збільшення попиту на товари тривалого користування. Тому, споживче кредитування з кожним роком набуває все більшої актуальності. Це пов’язано з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, неможливо досягнути добробуту населення.




Список використаних джерел:

1. Круглик, С. Створення позитивного іміджу банківської системи в умовах кризи [Текст] / С. Круглик, О.Єременко // Вісник НБУ. – 2009. - №2. – С. 50-54.

2.  Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р. №1023-XІІ/[Електронний Ресурс]/ Режим доступу:zakon.rada.gov.ua

3. Дослідження: Середній розмір споживчого кредиту на одного українця виявився одним із найвищих у Європі - Корреспондент.biz. [Електронний Ресурс]/ Режим доступу: http://news.bigmir.net/business



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота