ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ОСОБІ, ЩО ПОТЕРПІЛА ВІД ЗЛОЧИНУ (У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ) - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ОСОБІ, ЩО ПОТЕРПІЛА ВІД ЗЛОЧИНУ (У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ)

27.04.2016 19:32

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Мілух Ольга Євгенівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету


Актуальною для сьогодення є проблема практичної реалізації механізму відшкодування шкоди особі, яка потерпіла від злочину. Суть даного механізму полягає у компенсації шкоди потерпілій особі від злочину. 

Однією із найважливіших функцій держави є охорона громадського порядку та забезпечення безпеки кожного. Ці ідеї знайшли своє втілення у нормах Конституції України: стаття 3 встановлює, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави [1]. Таким чином, держава взяла на себе обов’язок розслідування злочинів та пошуку осіб, винних у їх вчиненні, виключаючи можливість особистої помсти потерпілого перед злочинцем (самосуду). Проте, дані завдання держави можуть бути виконані лише за умови реалізації двох взаємопов’язаних правових механізмів: притягнення винних до відповідальності і відшкодування шкоди особі, яка постраждала внаслідок злочину. 

Відповідно до ст.2 Кримінально-процесуального Кодексу України, основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав і свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. Проте одним із засобів захисту порушених прав потерпілих осіб є відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди [2]. 

Главою 9 КПК України передбачено форми  відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні, а саме: 1) добровільне відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (ч.1. ст. 127); 2) висунення цивільного позову (ч.2. ст. 127, ст. ст. 128, 129); 3) звернення застави на виконання вироку в частині майнових стягнень (ч.1. ст. 177, ч. ч.  4, 11ст. 182); 4) компенсація шкоди потерпілому, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок Державного бюджету України (ч.3. ст. 127, ч. ч. 2, 3, ст. 572); 5) кримінально-правова реституція (п. 5. ч. 9, ч. 10 ст. 100; ч. 4 ст. 374); 6) відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, у випадках і в порядку, передбачених законом (ст. 130) [2].

Варто зазначити, що реформування законодавства, у тому числі в сфері захисту постраждалих від злочинів, зумовлено необхідністю приведення його у відповідність до міжнародних стандартів з прав людини та громадянина. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права зобов’язує державу забезпечити будь-якій особі ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її  прав та свобод. Право на захист для будь-якої особи, яка його потребує, забезпечується державою, її компетентними органами [4].  Крім того, право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди передбачено Європейською конвенцію щодо відшкодування збитку жертв насильницьких злочинів.

Чинним законодавством України передбачена процедура реституції, за якою відшкодувати шкоду потерпілому повинен, перш за все, сам злочинець. Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі пред’явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою [3].

В той же час, саме держава, повинна відшкодовувати шкоду, в разі, якщо вона не змогла виконати свій обов’язок розшуку винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Про що свідчить наступне: 1) можливості держави по відшкодуванню шкоди, завданої злочином набагато більші, аніж можливості правопорушника. Мова йде про заміну суб’єкта замість потерпілого ним стає держава; 2) прийнявши на себе обов’язок відшкодувати шкоду, держава полегшувала б засудженому можливість повернутися до нормальної трудової та суспільної діяльності; 3) відшкодування шкоди державою буде виховувати відчуття колективної відповідальності за стан законності і правопорядку, розуміння того, що відносини злочинця і потерпілого зачіпають інтереси всього суспільства, а також сприяти подоланню звичної пасивності громадян [5].

Таким чином, для нормального регулювання правовідносин в цій сфері, потрібно вдосконалити законодавство щодо розгляду питань відшкодування державою шкоди, завданої злочином, за рахунок державного бюджету; встановлення порядку регресної вимоги держави до злочинця, граничні межі відшкодуванні та залежність його розміру від матеріального становища потерпілого, як гарантії дотримання принципу соціальної справедливості [5].




Література:

1. Конституція України. [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

3. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу: за станом на 10 вересня 2009 р. № 2341-14 / Верховна рада України // Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14&p=12301525 03823648 / 05.11.2009 – Загол. з екрану.

4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16. 12. 1966 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_043.

5. Ткач М.П. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка постраждала внаслідок злочину. / М.П. Ткач // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_DPD/Tkach_006.pdf.


_______________________

Науковий керівник: Береза Надія Вікторівна, старший викладач кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота