ОБ’ЄДНАННЯ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЯК МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ СПРОМОЖНОСТІ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОБ’ЄДНАННЯ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЯК МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ СПРОМОЖНОСТІ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

23.05.2016 13:45

[Секція 8. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка]

Автор: Голвазін Олег Миколайович, аспірант Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України


Однією з основних рис соціально-економічного розвитку в сучасних умовах глобалізації є пришвидшення темпів змін контексту діяльності економічних систем будь-якого рівня – від окремих підприємств до держав і їх об’єднань. У просторовому вимірі ця тенденція виражається через активізацію процесів територіальної економічної концентрації, перерозподіл центрів економічної активності та функціональних зв’язків між ними. Традиційні виклики для державної регіональної політики – територіальна нерівність в умовах життя, тривалий занепад окремих територій – у цих умовах потребують пошуку якісно нових підходів до їх розв’язання.

Чинне законодавство України з питань державної регіональної політики передбачає широкий перелік важелів державної підтримки місцевого соціально-економічного розвитку. Проте в умовах обмеженої спроможності територіальних громад до підтримки наявної інфраструктури їхня ефективність може бути сумнівною. Із урахуванням особливостей вікового складу, стану освіченості та здоров’я мешканців малонаселених територіальних громад (500 та менше осіб), умови для економічного зростання таких населених пунктів є вкрай обмеженими. Дослідження 2012 р. підтверджують цю тезу, засвідчуючи наявність прямого зв’язку між чисельністю населення громади та обсягом її бюджету розвитку та оберненого зв’язку між чисельністю населення та рівнем дотаційності бюджету [3].

Більша чисельність та щільність населення є основою для генерації агломераційних ефектів: економії на масштабі за рахунок спільного доступу до ресурсів та інфраструктури, збільшення розміру ринку, полегшення інформаційного обміну – усі вказані переваги також визначаються дослідниками у літературі як «зовнішні ефекти» або «екстерналії». Як правило, агломераційні ефекти у повній мірі проявляються у великих містах, та можуть бути поширені на прилеглі населені пункти завдяки розвитку транспортної інфраструктури [8]. Відповідно, значна територіальна фрагментованість і низький рівень просторової пов’язаності є перепонами до стійкого розвитку. 

Британський економіст К. Деві виділяє дві основні категорії рішень щодо територіальної інтеграції на місцевому рівні: структурні (об’єднання адміністративних одиниць) та кооперативні (міжмуніципальне співробітництво, контрактні відносини) [4]. Досвід зарубіжних країн включає активне застосування рішень того або іншого типу, як окремо, так і в комбінації. Злиття територіальних одиниць нижчого рівня (муніципалітетів) відбувалося на переважно примусовій основі (Швеція, Латвія, Данія, Японія) або як добровільний процес із наданням стимулів для об’єднання (Норвегія, Фінляндія, Нідерланди). У деяких країнах разом із укрупненням чи об’єднанням муніципалітетів також застосовуються різні форми міжмуніципального співробітництва: спільні центри надання послуг (Нідерланди, Нова Зеландія), територіальні контракти (Польща) та ін. [5, 6].

Із теоретичної точки зору, як структурні, так і кооперативні рішення здатні забезпечити певну економію на масштабі за рахунок охоплення більшої кількості населення. Проте, низка емпіричних досліджень свідчить, що зв’язок між чисельністю населення та ефективністю надання публічних послуг є не настільки однозначним і залежить від особливостей конкретного виду послуг [6, 7]. У цьому аспекті кооперативні рішення є більш гнучкими, ніж ті, що засновані на об’єднанні чи зміні адміністративних меж: з одного боку, перші можуть бути оптимізовані під певний вид послуг; з іншого боку, для другої категорії значно вищим є обсяг супутніх витрат: зміни у позначеннях, картографічному відображенні, статистичному обліку тощо. В умовах швидкоплинних змін зовнішнього середовища саме фактор гнучкості може стати вирішальним.

Також доцільно зауважити, що без інфраструктурного зв’язку із центрами агломераційного зростання вплив як структурних, так і кооперативних рішень на розвиток території буде незначним: вони забезпечують охоплення більшої кількості населення, але характеристики його щільності та пов’язаності здебільшого залишаються незмінними. Тому вказані заходи можуть вимагати додаткової підтримки та координації з метою поширення на ці території впливу агломераційних екстерналій.

В Україні на сьогоднішній день законодавчо визначені механізми, що дозволяють територіальним громадам об’єднуватися на добровільній основі. У 2015 р. у 172-х об’єднаних територіальних громадах було проведено перші місцеві вибори; загалом близько 1000 громад мають бути створені згідно із перспективними планами замість наявних територіальних громад (яких зараз налічується понад 11 000)[1, 2].

Водночас, Законом України «Про співробітництво територіальних громад» визначено можливість громад заключати угоди про співробітництво. Проте з часу прийняття вказаного Закону було укладено лише 37 договорів, 32з яких передбачають співробітництво у формі реалізації спільного проекту (проектів) [2].Отже, хоча в Україні вже сформована законодавча база об’єднання та співробітництва територіальних громад, її імплементація відбувається доволі повільними темпами. 

Система адміністративно-територіального устрою України потребує ґрунтовного реформування та упорядкування, і механізм об’єднання територіальних громад вважається одним з основних двигунів цієї реформи. Водночас, високий рівень нестабільності економічного середовища обумовлює потребу у таких рішеннях, що враховують тенденції соціально-економічного розвитку та є достатньо гнучкими і здатними реагувати на зміни – що визначає необхідність у більш активному використанні засобів коопераційного характеру.




Література:

1. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://atu.minregion.gov.ua/ua/home

2. Офіційний сайт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minregion.gov.ua

3. Романюк С.А. Розвиток регіонів у відкритій економіці: теорія, політика,: монографія / С.А. Романюк. - К.: НАДУ, 2013. – 408 с.

4. Davey, K. Division of Responsibility Between Levels of Power. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/UNTC/UNPAN017645.pdf

5. OECD Regional Outlook 2014. Regions and Cities: Where Policies and People Meet – OECD Publishing, 2014. [Електронний ресурс]. – Режимдоступу: http://dx.doi.org/10.1787/9789264201415-en

6. Rydergård E. Municipal amalgamation: Theory, Methodology and International Experiences // TUSELOG, 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://projects.sklinternational.se/tuselog/files/2013/03/Municipal-consolidation_FINAL_LAYOUT.pdf

7. Tranel, M., DiMariano, B. Best Practices: An Overview of Current Policies and Strategies for Improving Municipal Efficiency. // UMSL Public Policy Research Center, 2014. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pprc.umsl.edu/pprc.umsl.edu/data/bestpractices-final-app.pdf

8. Reshaping Economic Geography. World Development Report.  The World Bank, 2009. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www-wds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/IW3P/IB/2008/12/03/000333038_20081203234958/Rendered/PDF/437380REVISED01BLIC1097808213760720.pdf

_______________________

Науковий керівник: Романюк Сергій Андрійович, доктор економічних наук, доцент, Національна академія державного управління при Президентові України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота