ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я

23.05.2016 14:38

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Зіньова Ольга Сергіївна, старший викладач кафедри права Київського кооперативного інституту бізнесу і права


Вперше за всю історію національного цивільного законодавства офіційно визнано, що особисті немайнові правовідносини є повноцінним предметом цивільно–правового регулювання на рівні з майновими відносинами та  мають відповідний пріоритет перед ними.

Одним із основних немайнових прав, що забезпечують природне існування людини, є право на охорону здоров’я [1, ст. 283]. 

В Україні функціонує система органів охорони здоров’я, що покликані виконувати низку завдань у цій сфері, зокрема, реалізувати державні програми з охорони здоров’я, організовувати за державний кошт оздоровлення дітей–сиріт, дітей–інвалідів, здійснювати профілактику СНІДу, туберкульозу, проводити вакцинацію дітей тощо. На жаль, можливості реалізації права на охорону здоров’я в Україні обмежуються. Так, профілактичні заходи не фінансуються повною мірою, не контролюється на рівні європейських стандартів якість їжі (не зазначається на продуктах джерело чи місце походження сировини, вказівки на відсутність ГМО зачасту не відповідають дійсності), періодично повторюються ситуації щеплення школярів неякісними вакцинами, на ринку велика кількість підроблених лікарських засобів і таких, що не є лікарськими.

Основами законодавства України про охорону здоров’я дозволено медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини, але заборонено масове цілительство. Наказ МОЗ України № 195 від 10.08.2001 р. передбачає надання спеціального дозволу для цієї діяльності. Зайняття народною і нетрадиційною медициною дозволяється особам без спеціальної медичної освіти, які зареєстровані як підприємці, на основі вивчення досвіду їх роботи та результативності. Угоди зі знахарями і цілителями мають ризиковий характер. Судова практика відноситься до них як до правочинів, що порушують суспільний порядок, тобто недійсних. Але такий підхід не відповідає реаліям часу. Адже у разі завдання шкоди пацієнту її необхідно відшкодовувати, а не застосовувати реституцію, яка є наслідком недійсності правочину. 

Право на медичну допомогу гарантується Конституцією України. Але його реалізація у ряді випадків проблематична. Зачасту в Державному бюджеті не закладаються кошти на випадки негайного лікування громадян України за кордоном, хоча в Основах законодавства про охорону здоров’я на державу покладено обов’язок забезпечити лікування людини в інших державах, де відповідне лікування здійснюється, якщо в Україні таке лікування ще не практикується. Тому за кошти або підприємців, або за власні кошти доводиться їхати за кордон, щоб врятувати своє життя. 

Здійснення права на медичну допомогу у ряді випадків унеможливлюється відсутністю коштів у фізичної особи на відповідні медикаменти або на оплату хірургічних дій. 

Медичні послуги зачасту надаються неякісно. Проблема заключається в тому, що вони в більшості випадків є платними. Доступності і певного підвищення якості медичних послуг можна було б досягнути шляхом введення обов’язкового медичного страхування, правова модель якого в Україні ще не обрана.

Залишаються проблемними питання щодо відповідальності конкретного лікаря чи медичного закладу за лікарську помилку, за розголошення інформації про стан здоров’я. Відсутня законодавча база для надання медичної допомоги і медичних послуг на договірних засадах. Врегулювання процедури укладення договорів у медичній сфері, їх істотних умов, відповідальності сторін є нагальною потребою сьогодення. 




Література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. –  2003. –  №№ 40–44. – Ст.356. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота