АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ

26.06.2016 11:23

[Секція 8. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка]

Автор: Гороховська Карина Володимирівна, аспірант, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича


Невід’ємною складовою функціонування економіки країни є потреба у приватних інвестиціях та раціональному управлінні ними, потреба у менеджменті тими чи іншими об’єктами державної власності у тому випадку, коли передача цих об’єктів у приватну власність є неприйнятною. У зв’язку з цим, в останні роки, по всьому світі відбуваються значні інституційні зміни в тих галузях, які раніше вважалися виключно державними, а саме: комунальні господарства, транспорт (залізничний, трубопровідний, повітряний, водний), автомобільні шляхи тощо. Уряди багатьох держав передають приватному сектору в середньо - або довгострокове користування об’єкти цих галузей, проте залишають право регулювати та контролювати їх діяльність.

Україні, для розвитку економіки необхідно налагодити функціонування соціальної та виробничої інфраструктури, а це, в свою чергу, вимагає розширення фінансових можливостей держави та органів місцевої влади. Світовий досвід показує позитивну тенденцію від впровадження механізму державно-приватного партнерства (далі ДПП). В Україні вже зроблені кроки для налагодження та імплементації проектів ДПП. Зокрема, що стосується законодавчої бази ДПП, то вона формується з: Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законодавчих актів: ЗУ “Про державно-приватне партнерство”, ЗУ “Про угоди про розподіл продукції”, ЗУ “Про концесії”, ЗУ “Про концесії на будівництво і експлуатацію автомобільних доріг”, ЗУ “Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо -, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності”. Варто зазначити, що окремі питання розвитку ДПП регулюються постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, положеннями та наказами центральних органів виконавчої влади, рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Загалом лише на загальнодержавному рівні налічується кілька десятків нормативних актів, що безпосередньо регулюють питання ДПП[2].

Отже, створена в Україні законодавча база, в цілому, забезпечує регламентування та регулювання концесійної  діяльності. 

За даними Світового банку, щодо проектів ДПП в сфері інфраструктури, в Україні протягом 1992-2014 років було реалізовано 58 проектів, в які інвестовано 14,640 млн. дол. Топовими проектами є: MTS Ukraine (4,111 млн. дол.), Kyivstar Vimpelcom (3,813 млн.дол.), DCC/AstelitGSM (1,719 млн.дол.), Ukrtelecom (1,320 млн.дол.), Ukrainian Radio Systems (572 млн. дол.), Active Perovo Solar Plant (412 млн.дол.), Utel (252 млн.дол.), Дніпроенерго (249 млн. дол.), Західенерго (237 млн. дол.), Active Ohotnikovo Solar Plant (200 млн. дол.). До 2014 року найбільшими спонсорами були: Російська Федерація (6,573 млн. дол.), Україна ( 4,073 млн. дол.), Австрія (1,095 млн. дол.), Туреччина (946 млн. дол.), Німеччина (252 млн. дол.), США (152 млн. дол.), Франція (130 млн. дол.). За роки незалежності України було інвестовано 30 проектів у сектор електроенергетики, 14 – у телекомунікації, 11 – у проекти пов’язані із природнім газом, 2 проекти у водопостачання та водовідведення, та лише 1  - у морські порти[3].

Підсумовуючи вище наведені дані, варто зазначити, що у інших країнах набули поширення різні сфери застосування ДПП.Так, Великобританія зосередила проекти ДПП на таких об’єктах інфраструктури, як школи, лікарні, тюрми, оборонні об’єкти і автомобільні дороги. Канада значну кількість проектів ДПП виконує в таких сферах, як енергетика, транспорт, захист довкілля, водопостачання та водовідведення, рекреаційні об’єкти, інформаційні технології, охорона здоров’я, освіта. Греція переважно виконує проекти ДПП у транспортній галузі. Ірландія визначила такі об’єкти ДПП, як автомобільні дороги та міські транспортні системи. Австралія в якості пріоритетних напрямків для ДПП визначила транспорт і системи життєзабезпечення міст. Нідерланди застосовують механізм ДПП у громадському житловому секторі та системах життєзабезпечення міст. Іспанія реалізує проекти ДПП в будівництві та експлуатації платних автомобільних доріг та систем життєзабезпечення міст. США переважно виконують проекти ДПП, які об’єднують природоохоронну діяльність, життєзабезпечення сільських населених пунктів. Як бачимо, галузі, де втілюються проекти ДПП суттєво відрізняють від вітчизняних.

Таким чином, поки в Україні створені тільки концептуальні основи концесій. У країні немає ні відповідних інститутів, ні чіткого уявлення про те, як повинні регулюватися підприємства, створені на основі концесій . Суспільство, влада і бізнес мають слабке, спотворене і неповне уявлення про суть концесій, практиці їх застосування, можливі соціально - економічні коротко- , середньо -і довгострокові наслідки. У цих умовах важко стати партнерами. Держава повинна чітко сформувати механізм імплементації проектів ДПП.




Література:

1. Бутник О. О. Аналіз розвитку державно-приватного партнерства в Україні [Електронний ресурс] / О. О. Бутник // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=709.

2. "Щодо розвитку державно-приватного партнерства як механізму активізації інвестиційної діяльності в Україні". - Національний інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс] // Національний інститут стратегічних досліджень. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.niss.gov.ua/articles/816/.

3. Ukraine - PrivateInfrastructureProjects - TheWorldBank&PPIAF [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/explore/ppi_exploreCountry.aspx?countryID=97 

______________________

Науковий керівник: Шилепницький Павло Іванович, доктор економічних наук, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота