АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЖИТЛОМ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЖИТЛОМ

28.10.2016 13:06

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Дегтярьова Єлизавета Миколаївна, студентка 4 курсу Університету митної справи та фінансів


В сучасних соціально-політичних і економічних умовах питання забезпечення доступним житлом населення залишається однією з гострих проблем нашого суспільства. Житло – одна з першочергових потреб людини. Забезпеченість мешканців житлом – показник успішності державної політики, напевно більш значимий , ніж показник економічного зростання держави. Зважаючи , що більша частка громадян України отримує заробітну плату таку ж як і   прожитковий мінімум (станом на 01.10.2016 року обидва показники становлять 1450 грн.) , а деяка частка взагалі безробітна то, звичайно, вони не можуть собі дозволити придбати комерційне житло[1].

Теоретичні засади розвитку іпотечного кредитування житлового будівництва, критеріїв оцінки доступності житла, державної політики в житловій сфері розглянуто в працях А. Асаула, А. Гойко, О.Євтуха, Ю.Манцевича, К. Паливоди, С. Ушацького та ін.

Мета дослідження полягає в аналізі житлового фонду України  та визначенні основних передумов формування ринку доступного житла в системі реалізації соціально-політичної політики в Україні.

В Україні існує три види житла: комерційне, соціальне та доступне. Комерційне житло мають можливість собі дозволити  10 – 15 % громадян населення. На соціальне житло можуть розраховувати найбільш незаможні верстви населення, які складають також 10 – 15 %. Інші 70 % можуть сподіватися тільки на доступне житло, але без державної допомоги вони його не зможуть придбати [1].

Достатньо висока вартість придбання та тривалий строк користування призводять  до  великих витрат на придбання та утримання житла. Окрім цього – житло – це сфера довгострокових інвестицій; капітал який залишається поколінням.

Оптимальна стратегія держави на ринку житла полягає в створені максимально сприятливих умов життя для соціально й економічно активних прошарків населення, сприянні формуванню середнього класу з одночасною підтримкою соціально незахищеної частини населення.

Незабезпеченість громадян житлом не лише негативно впливає на матеріальне становище та якість життя окремих прошарків населення, вона є одним із тих системних чинників, які впливають на ситуацію в країні загалом, зокрема суттєво погіршуючи демографічну ситуацію. Так, житлова проблема суттєво впливає на юридичний статус сімей. За оцінками фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, «кожна п’ята пара, яка проживає у незареєстрованому шлюбі, офіційно не реєструє його через відсутність відповідних житлових умов»[2].

Аналіз житлового фонду України показав, що  за останні 5 років спостерігається тенденція до зменшення як і кількості квартир в цілому так і їх загальної площі , найбільш «вражаючим» аспектом можна відмітити те, скільки сімей та одинаків отримало житло за рік . Якщо в 2010 році це число становило 11тис.осіб, то в 2014 році таких було лише 3 тис., а в 2015 році ці дані взагалі не висвітлені у зв’язку з наказом Держстату від 11.08.215 № 185, який скасовує Державне статистичне спостереження за формою № 4-житлофонд (річна) "Квартирна черга та надання житлових приміщень".

Таблиця 1. Житловий фонд України[3]




Та попри це все, держава все таки намагається виразити допомогу своїм громадянам, тому  на території держави на сьогоднішній день діють Програма будівництва (придбання) доступного житла за державною підтримкою в розмірі 30%, Програма забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки, Програма здешевлення вартості іпотечних кредитів, цільова регіональна програма «Власний дім». Їх реалізація здійснюється за рахунок державної політики: пільгові кредити, компенсація відсоткової ставки іпотечного кредиту або частини вартості житла [4].

Отже , рівень доступності житла залишається низьким навіть попри затвердження та реалізацію державних проектів надання житла, він потребує продуманого механізму забезпечення населення України доступним житлом, об’єднання зусиль органів державної влади, підприємств, організацій та населення. Дієвість держави у вирішенні житлової проблеми створить більш сприятливі умови для формування доступності житла населенню України.




Література:

1.Щербіна С.А. Проблеми забезпечення населення України доступним житлом в сучасних умовах / С.А. Щербіна, Д.П. Головань //Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету науки. – 2014. - № 25. – С. 283 – 287

2. Молодь та молодіжна політика в Україні: соціально – демографічні аспекти/За ред. Е.М. Лібанової. – К. : Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2014. – 248 с.

3. Державна служба статистики  України [Електронний ресурс ] – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/4.Герасименко Г.В. Оцінка впливу соціальних програм на динаміку народжуваності в Україні/ Г.В. Герасименко // Демографія та соціальна економіка. – 2010. – №1(13). – С.55-61

______________________

Науковий керівник: Горященко Юлія Григорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри підприємництва та економіки підприємст, Університет митної справи та фінансів

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота