ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

22.11.2016 12:33

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Демків Ганна Артурівна, студентка, 1 група, 4 факультет, 6 курс, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Свобода ЗМІ,  яка є невід’ємною складовою свободи вираження поглядів, має винятково важливе значення в суспільстві, що базується на верховенстві права. Цей аспект є головним у міжнародних стандартах взаємодії судів та медіа, відображених у базових міжнародно-правових актах у сфері захисту прав людини і діяльності міжнародних органів та організацій.

Одним із міжнародних стандартів, на якому базується взаємодія між судами та ЗМІ, є публічне здійснення правосуддя. Лише публічність дає можливість суспільству контролювати діяльність судової влади, стимулює учасників процесу діяти чесно і професійно.  Відповідно до даного принципу, громадськість має право бути поінформована через медіа про стан організації судочинства, а суди зобов’язані забезпечити доступ журналістів та інших працівників ЗМІ на судові процеси. Представникам засобів масової інформації, як і будь-яким іншим громадянам,  надається право бути присутніми на публічних судових слуханнях та під час виголошення судових рішень без дискримінації та вимог попередньої акредитації. Узагальненням позиції Організації Об’єднаних Націй з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості».

Багато проблем виникає під час намагання отримати вичерпну інформацію від судової гілки влади. Громадяни, не маючи достовірної інформації, трактують важливі для країни питання по-своєму. На пресу як на фактично єдиний публічний механізм розповсюдження інформації покладається серйозна громадянська відповідальність із донесення цього «послання» до суспільства. Важливим у цьому залишається не створення «позитивного іміджу суду», а формування правильної думки про організацію роботи судів та розгляд справ. 

Загалом питання доступу журналістів до суду для проведення фотозйомки, звукозапису та трансляції в залі суду підлягає регулюванню нормами процесуального законодавства. Для судових процесів різних видів (адміністративного, цивільного, кримінального, господарського) встановлено специфічні правила щодо допуску на такі засідання. Тут критерієм доступу ЗМІ, громадськості до судового засідання є інформація, що буде розголошена в судовому засіданні. Тому суддя під час прийняття судового рішення про те, закритим чи відкритим буде процес, повинен достатньо аргументовано це обґрунтувати.  Інформація,  яка виходить із зали суду, має бути добре зважена. Доцільно погоджувати такого роду репортажі після їх монтажу  з суддею. 

До речі, у багатьох країнах світу вже склалась практика, що зв’язок між судовою владою та громадськістю підтримують прес-служби, прес-секретарі суду, саме вони могли б узяти на себе обов’язок із рецензування репортажів із зали суду. Прес-секретар може брати участь у діяльності аналітичного характеру, налагодженні внутрішніх зв’язків у судовій системі. Прес-секретар суду працює із суддями, працівниками суду, адвокатами, представниками ЗМІ, громадськістю. Для цього така особа повинна відповідати певним вимогам, мати певні навички. В Україні, на жаль, така практика ще не є добре усталеною, насамперед через недостатнє фінансування. У контексті розв’язання цієї проблеми заслуговує позитивної оцінки проект  «Положення про взаємодію судів із засобами масової інформації та журналістами», розроблений проектом Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Справедливе правосуддя» спільно з Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України. Вказане Положення підготовлене на підставі законодавства України з повагою до свободи слова та свободи діяльності друкованих ЗМІ, з урахуванням прав громадян отримувати інформацію із зали суду, особливостей роботи ЗМІ під час висвітлення судових справ та з огляду на важливість авторитету й неупередженості суду в демократичній державі. 

Отже, журналісти та ЗМІ мають право збирати та поширювати серед широкого загалу інформацію про діяльність судової гілки влади та про розгляд справ у судах. За ними визнається право повідомляти не лише нейтральну інформацію, а й критичні висловлювання про перебіг судового процесу. При цьому інформування громадськості може відбуватись не лише тоді, коли розгляд справи завершено і рішення суду оприлюднено, а й до початку судового розгляду та під час судових слухань. В той же час важливо, щоб ЗМІ відповідально ставились до висвітлення судових процесів і не виходили за встановлені межі.

_________________________

Науковий керівник: Овсяннікова Ольга Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота