СУДОВА СИСТЕМА ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПИТАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУДОВА СИСТЕМА ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПИТАННЯ

13.03.2017 14:29

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Довжук Ігор Володимирович, доктор історичних наук, професор, професор кафедри документознавства, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»


Українська Центральна Рада від початку своєї діяльності розуміла значення суду як однієї з гілок державної влади й найбільш знакових прерогатив держави. Тому одним із завдань у розбудові держави було впровадження такої судової системи, яка б відповідала головним засадам національного державотворення.

Перша спроба сформувати національний судовий орган Центральною Радою простежується ще в Декларації Генерального Секретаріату від 10 липня 1917 р., якою окреслювалося поле діяльності Секретарства судових справ (яке невдовзі було вилучено зі складу Генерального Секретаріату відомою Інструкцією Тимчасового уряду): «Завданням секретаріату в судових справах має бути підготовка судових інституцій на Україні до тих форм і того стану, в якім вони мають бути в автономній Україні. Ця робота має розпадатися на підготовку справи українізації та демократизації суду і вироблення відповідних законопроектів, котрі б намітили ті форми суду, які відповідали б автономному ладові на Україні» [1].

Новим етапом у цьому напрямі стало проголошення УЦР ІІІ Універсалу (листопад 1917 р.), яким, по суті, відновлювалася діяльність Генерального секретарства судових справ (під назвою секретарства юстиції) і ставилося завдання формування відповідної нормативно-правової бази. 

Щодо реформи судової системи в III Універсалі зазначалося: «Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу. З тою метою приписуємо генеральному секретарству судових справ зробити всі заходи для упорядкування будівництва і привести до згоди з правними поняттями народу» [2].

Невдовзі УЦР приступила до реалізації своїх намірів. Так, 23 листопада Мала Рада затвердила запропонований Генеральним Секретаріатом законопроект, відповідно до якого «суд на Україні твориться іменем Української Народної Республіки». Потім, 2 грудня, Секретарство судових справ внесло на розгляд Центральної Ради законопроект про утворення (до скликання Установчих зборів) тимчасового Генерального суду, а через три дні він був ухвалений Центральною Радою. Відповідно до ст. 3 члени Генерального суду мали звання Генеральних суддів, а їхні повноваження – до затвердження Генерального суду на основі Конституції – визначалися дореволюційним російським законодавством, зокрема «Учреждением Судебннх Установлений» [3].

Законопроект про створення Генерального суду 29 листопада 1917 р. був ухвалений УЦР. У статті 1 цього нормативного документу зазначалось, що Генеральний суд складається з трьох департаментів: цивільного, карного, адміністративного і виконує свої функції на теренах усієї України. Компетенція Генерального суду була тотожна урядовому Сенату. До скасування спеціальних судів новостворений орган виконував функції головного воєнного суду [4].

Місцем перебування новоствореної установи було визначено Київ. Члени Генерального суду отримували звання генеральних суддів і згідно Конституції від 29 квітня 1918 р. їхні повноваження визначались дореволюційним російським законодавством. Ведення конкретної справи доручалось одному із суддів. Керівництво канцелярією, «розпорядною» та господарською частиною мав здійснювати суддя, призначений Генеральним секретаріатом судових справ.

При Генеральному суді створювалась також прокуратура, яку очолював старший прокурор. Регламент її роботи затверджувався Генеральним секретаріатом судових справ. 

17 грудня 1917 р. УЦР затверджує закон «Про заведення апеляційних судів». Цим законопроектом передбачалось створення 3-х апеляційних судів – Київського, Харківського, Одеського. Юрисдикція Київського апеляційного суду поширювалося на територію: Київської, Полтавської, Чернігівської, Волинської та Подільської губерній; Харківського – на терени Харківської та Катеринославської губерній; Бердянського і Мелітопольського повітів Таврійської губернії; Одеського – на м. Одесу, а також Херсонську губернію і Дніпровський повіт Таврійської губернії. Порядок обрання суддів Генерального та апеляційних судів регулювався Законом «Про умови і порядок обрання суддів Генерального та апеляційних судів» від 23 грудня 1917 р.

До штату Генерального суду входили 15 суддів, 4 писаря, 10 помічників писаря, 3 судові виконавці, регістратор, архіваріус. Штатним розписом Київського апеляційного суду передбачалися такі посади: 20 суддів, 4 писаря, 15 помічників писарів, 2 судових виконавців, скарбник, архіваріус [5].

Отже, упродовж 1917 – початку 1918 рр. відбувався процес розбудови вітчизняної судової системи. До жовтня 1917 р. система судочинства на українських землях булла тотожною загальноімперській. Після Жовтневого перевороту керівники Української Центральної Ради інтенсивно розбудовують українську судову систему: створюється Генеральний суд, апеляційний суд тощо.




Література:

1. 1917 год на Киевщине. – К., 1928. – С.487.

2. Державний центр УНР в екзилі. – Філадельфія; Київ; Вашингтон, 1993. – С.281.

3. Див.: Судебные уставы 20 ноября 1864 г., с изложением рассуждений, на коих они основаны. – СПб., 1867. – Ч.III. – С.13-252.

4. Грибенко О.М. Розбудова вітчизняної судової системи доби Української Центральної Ради (червень 1917 – квітень 1918 рр.): історичний аспект // Історичні студії суспільного прогресу / [редкол.: Курок О.І. (гол.), Гирич Я.М. (заст. гол.), Крижанівський В.М. (відп. ред.)]. – Глухів: РВВ ГНПУ ім. О.Довженка, 2014. – С.15.

5. Там само. – С.16.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота