ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНОЇ СЛІДЧОЇ (РОЗШУКОВОЇ) ДІЇ УСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РАДІОЕЛЕКТРОНОГО ЗАСОБУ ПО НЕТЯЖКИМ ЗЛОЧИНАМ, В ТОМУ ЧИСЛІ ЗЛОЧИНАМ, ДЕ ПРЕДМЕТОМ ПОСЯГАННЯ Є МОБІЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНОЇ СЛІДЧОЇ (РОЗШУКОВОЇ) ДІЇ УСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РАДІОЕЛЕКТРОНОГО ЗАСОБУ ПО НЕТЯЖКИМ ЗЛОЧИНАМ, В ТОМУ ЧИСЛІ ЗЛОЧИНАМ, ДЕ ПРЕДМЕТОМ ПОСЯГАННЯ Є МОБІЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ

24.04.2017 11:39

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Романов Віталій Олександрович, ад’юнкт кафедри оперативно-розшукової діяльності Національної академії внутрішніх справ


Організація та проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу безпосередньо не обмежує конституційні права та свободи людини і громадянина, оскільки її об’єктом є технічний засіб, а не фізична особа. Крім того, під час установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу не контролюється будь-яка інформація, що передається засобами зв’язку, чи інша інформація, якою обмінюються особи, що перебувають у приміщенні, де знаходиться радіоелектронний засіб. Тому, відповідно до вимог цієї статті, проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії не є винятковим і допускається при розслідуванні злочинів будь-якого ступеня тяжкості [2].

Отже, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може здійснюватись за кримінальними провадженнями по нетяжким і середньої тяжкості правопорушенням, з яких питому вагу займають злочини, де предметом посягання є мобільний термінал. Думка законодавця, що розкриття злочинів, де предметом посягання є мобільний термінал, буде напряму пов’язана з установленням місце знаходження радіоелектронного засобу - є хибною. З практики, при проведенні такої дії, де предметом посягання є мобільний термінал, лише в 10-15% особам повідомлено про підозру, що свідчить про відсутність ефективності проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії в провадженнях нетяжких та середньої тяжкості злочинах. Також, слід звернути увагу на колосальні фінансові затрати на проведенні такої негласної слідчої (розшукової) дії. Для більш ширшого вивчення наведеної проблеми звернемося до рекомендацій Комітету міністрів ради Європи та світового досвіду.

Комітет міністрів ради Європи пропонує всі негласні слідчі (розшукові) дії без виключення проводити лише по тяжких злочинах, що не враховано при прийнятті Кримінального процесуального кодексу України, оскільки законодавець не звернув увагу на зазначені рекомендації. [3] 

Звертаючись до передового досвіду західних країн слід зазначити, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно по тяжким злочинам, а в деяких кранах існує навіть певний перелік злочинів, по яким можливо проводити заходи (Федеративна Республіка Німеччина).

Проаналізувавши вище викладене, ми пропонуємо виключити можливість проведення негласної слідчої (розшукової) дії з установлення радіоелектронного засобу по нетяжким та середньої тяжкості злочинам. Так ми пропонуємо п.2 ст. 246 в частині щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій по тяжким та особливо тяжким злочинам доповнити статтею 268. Така зміна в законодавстві України врегулює невраховані законодавцем прогалини. Також, позитивним показником такої зміни буде зменшення кількості негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних з установленням місцезнаходження радіоелектронного заходу, що в свою чергу призведе до зменшення державних витрат.




Література:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88 в редакції від 16.08.2015 р., №4651-VI.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / [О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.]; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. – X. : Право, 2012.

3. Об "особых методах расследования" тяжких преступлений, в том числе террористических актов": Рада Європи, Комітет Міністрів Ради Європи; Рекомендації, Міжнародний документ від 20.04.2005 N Rec (2005) 10.

4. Кримінальний процесуальний кодекс Федеративної Республіки Німечини: Науково-практичний коментар: Потсдам / Берлин, 2012.

_______________________

Науковий керівник: Гринчак Володимир Миколайович, кандидат юридичних наук, професор кафедри, Національна академія внутрішніх справ

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота