ОСOБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСOБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

24.04.2017 12:18

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Павленко Аліна Андріївна, студентка, Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Найпоширенішим серед термінів, що використовуються для міжнародних монополій є «транснаціональна корпорація». Узагальнення підходів до визначення поняття «транснаціональна корпорація» у правовій науковій літературі, міжнародно-правових документах та актах міжнародного «м’якого права», свідчить про такого на міжнародно-правовому рівні. 

Найбільш досконале у науково-правовому розумінні є визначення поняття «транснаціональна корпорація», які містяться у п. 1 (а) проекту Кодексу поведінки транснаціональних корпорацій, розробленого в рамках ООН, та п. 3 розділу 3 першого додатку до Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства 1976 р. – Керівних принципах для багатонаціональних підприємств. ТНК – це підприємство, незалежно від країни походження та форми власності, включаючи приватні, державні або змішані підприємства, з підрозділами у двох чи більше країнах, незалежно від юридичної форми та сфери діяльності цих підрозділів, які функціонують відповідно до певної системи прийняття рішень, що дозволяє здійснювати узгоджену політику та загальну стратегію через один або кілька центрів з прийняття рішень, і в межах яких підрозділи пов’язані між собою відносинами власності або такими відносинами, у яких одне або кілька з підрозділів може чи можуть суттєво впливати на діяльність інших, користуватися спільними знаннями та ресурсами і розподіляти відповідальність з іншими підрозділами.

Основними ознаками ТНК є: 1) можливість існування ТНК будь-якої форми власності, включаючи державну; 2) існування підрозділів ТНК у двох чи більше країнах незалежно від їхньої правової форми і сфери діяльності. Такі підрозділи можуть бути чи не бути юридичними особами і цей факт не впливає на їхню кваліфікацію як підрозділів ТНК; 3) наявність особливої системи прийняття рішень, у якій діють усі підрозділи ТНК, що дозволяє провадити узгоджену політику для цих підрозділів та загальну стратегію всієї ТНК; 4) існування одного чи більше центрів прийняття рішень, що визначають стратегію діяльності всієї ТНК та її окремих підрозділів в різних країнах. Правова форма таких центрів також не має значення; 5) наявність особливих зв’язків між всіма ланками ТНК, за допомогою яких одна з них може відчутно впливати на діяльність інших, зокрема через надання знань, ресурсів, відповідальності тощо.

Транснаціональна корпорація – це ієрархічне утворення, єдність якого полягає в обов’язковості рішень центру управління цього утворення для всіх його структурних підрозділів. Транснаціональна корпорація, яка за своєю правовою природою є материнською компанією, якій підпорядковані численні закордонні підрозділи, з організаційного та економічного погляду є єдиним цілим, однак вона не є цілісним юридично оформленим утворенням і тому не підпадає під правове поле окремої держави.

Нині у доктрині міжнародного права залишається дискусійним питання належності сучасних ТНК до суб’єктів міжнародного права, а також питання міжнародної правосуб’єктності ТНК в умовах глобалізації. На сучасному етапі розвитку міжнародного права ТНК не мають класичної міжнародної правосуб’єктності і належать до «нетипових» суб’єктів міжнародного права. Як учасники міжнародних економічних відносин вони є суб’єктом нечисленних правовідносин у межах галузі чи інституту міжнародного права, що свідчить про наявність у них спеціальної правосуб’єктності. Загальна теорія міжнародного права не враховує реальних тенденцій сучасності і не співпадає з сучасною практикою, оскільки де-факто ТНК перейшли від об’єкта міжнародно-правового регулювання до суб’єкта міжнародного права внаслідок інтенсивного зростання їх кількості і впливу. Це потребує подальшого детального дослідження ТНК в доктрині міжнародного права.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота