МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

26.04.2017 13:31

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Лакей Фаїна Михайлівна, курсант ФПМ Університету ДФС України


За даними Генеральної прокуратури України за останній рік рівень злочинності в Україні зріс майже на 20  % [ 3]. Це досить негативно впливає на економічну ситуацію в країні, добробут населення та в цілому на суспільне життя. Тому при розслідуванні злочинів неабияку роль відіграє міжнародне співробітництво. Саме завдяки допомозі іноземних держав, правоохоронні органи України мають змогу в повному обсязі виконати свої обов’язки та забезпечити невідворотність покарання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. 

Міжнародне співробітництво виступало предметом багатьох наукових праць таких вчених та юристів, як: В. В. Сердюк, Р.  Ш.  Бабанли, О. Бастрикін, С. Мокринський, В. Волженкіна, О. Волеводз, М. Мілінчук, С. Кравчук, О. Гогусь, А. Мацко, В. Тертишник тощо.

Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків [2, ст. 542]. Нормативно-правове регулювання міжнародних відносин, які виникають у зв’язку з виявленням та розслідуванням злочинів складається з низки нормативно-правових актів міжнародного та національного законодавства. 

Серед актів національного законодавства основними, звичайно є Конституція України, адже в ній закріплені основні засади на основі яких законотворці створюють нові нормативно-правові акти, а також Кримінальний процесуальний кодекс України, в якому цілий розділ присвячений основам здійснення та формам міжнародного співробітництва. Вагоме місце займають: Кримінальний кодекс України, Закон України «Про правонаступництво України», Закон України «Про міжнародні договори України», Закон України «Про прокуратуру», Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Наказ Генеральної прокуратури України щодо затвердження Інструкції «Про організаційно-протокольне забезпечення заходів міжнародного співробітництва в органах прокуратури України» та багато інших.

Слід згадати і про двосторонні та багатосторонні міжнародні договори, так, як відповідно до Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України [1, ст.  9]. Зокрема, необхідно наголосити про пріоритетність міжнародних договорів, так, як в Кримінальному процесуальному кодексі України зазначено, у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України [2, ст. 9].

Якщо говорити про міжнародне законодавство, то необхідно відзначити:, Загальну декларацію прав людини, Конвенцію « Про захист прав людини і основоположних свобод», Віденську конвенцію «Про право міжнародних договорів», Конвенцію «Про передачу засуджених осіб», Європейську конвенцію «Про видачу правопорушників», Конвенцію про правову допомогу у правових відносинах із цивільних, сімейних та кримінальних справ та багато інших двосторонніх міжнародних договорів укладених між Україною та США, Австрією, Чорногорією, Вірменією, Іспанією, Китаєм тощо.

Слід зазначити, що міжнародна співпраця може здійснюватися не лише на підставі укладених угод, але й без таких – на принципі взаємності. Уповноважений (центральний) орган України, направляючи до такої держави запит, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути в майбутньому її запит про надання такого самого виду міжнародної правової допомоги [2,  ст.  544].

На сьогоднішній день, чинним Кримінальним процесуальним кодексом передбачено 7 форм міжнародного співробітництва:

• Міжнародна правова допомога щодо вручення документів;

• Міжнародна правова допомога щодо виконання окремих процесуальних дій;

• Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення;

• Тимчасова передача осіб;

• Перейняття кримінального провадження;

• Передача засуджених осіб;

• Визнання та виконання вироків судів іноземних держав [2, ст. 542].

Не можна назвати якусь одну форму більш важливою за іншу, так, як всі вони нерідко використовуються на практиці. Крім вищезгаданих форм, існують і інші, зокрема: обмін оперативно-розшуковою, криміналістичною та довідковою інформацією, обмін досвідом роботи, сприяння професійній підготовці кадрів, проведення спільних наукових досліджень щодо методів боротьби зі злочинністю та інші.

Здавалось би, що все досить добре, нормативно механізм міжнародного співробітництва врегульовано, проте все ж таки міжнародну співпрацю необхідно вдосконалювати. Один з найважливіших напрямків вдосконалення – це наявність достатнього фінансового забезпечення, так, як на сьогоднішній день саме ця проблема  унеможливлює реалізацію окремих форм міжнародного співробітництва. По-друге, слід створити ефективну систему інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів, яка б дала змогу швидко обмінюватися інформацією без додаткових на це зусиль. І по-третє, вдосконалювати вже наявні міжнародні зв’язки у напрямку протидії злочинності, а також налагоджувати нові.

 Отже, міжнародне співробітництво являє собою процес взаємодії у різних формах уповноважених органів України з уповноваженими органами іноземних країн з метою виявлення, розслідування злочинів та притягнення винних до відповідальності. Міжнародна співпраця є досить важливою та необхідною у наш час, тому її важко переоцінити. Все таки, сподіваємось, що в майбутньому всі проблеми, які виникають у цій сфері найдуть своє вирішення, а міжнародне співробітництво з кожним роком буде покращуватись. 




Список використаних джерел:

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР  станом на 30.09.2016 р. 

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI станом на 14.04.2017 р.

3. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за 2016 рік / Статистична інформація Генеральної прокуратури України/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html 

__________________________


Науковий керівник: Амеліна Анна Сергіївна, кандидат юридичних наук, доцент Університету ДФС України




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота