ОЗНАКИ КІБЕРЗЛОЧИНУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОЗНАКИ КІБЕРЗЛОЧИНУ

27.04.2017 13:27

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Вергелес Олександра Анатоліївна, студентка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Все частіше кримінальні правопорушення здійснюються за допомогою автоматизованих систем передачі інформації, що створює  труднощі при розслідуванні подібних злочинів.  Актуальність дослідження зумовлена тим, що зі стрімким розвитком інформаційних технологій, кількість таких злочинів буде збільшуватись, тому потрібно створювати ефективні засоби (в тому числі й правові), які б охороняли та захищали інтереси особи від таких посягань.

З метою закріплення в законодавстві санкцій за кіберзлочини, потрібно визначити ознаки кіберзлочину в доктрині кримінального права, які б відмежували такий вид злочинних посягань від інших. Зокрема, у доповіді Десятого Конгресу ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками(2000) було зазначено, що існує два розуміння кіберзлочинів. Перше визначення (у вузькому розумінні) - це будь-яке протиправне діяння, яке здійснюється шляхом електронних систем, та метою якого є подолання захисту комп’ютерних систем та даних, які ними оброблюються. Друге визначення (у широкому розумінні) передбачає, що  кіберзлочини - це протиправне діяння, яке здійснюється шляхом або у зв’язку з комп’ютерною мережею або системою (включаючи такі злочини як незаконне розповсюдження або зберігання інформації через комп’ютерні системи або мережі). З цього випливає, що характерною особливістю кіберзлочину ООН визначає те, що комп’ютер або комп’ютерна мережа (система) - це або засіб або ж предмет кримінального правопорушення.

Згідно з Конвенцією про кіберзлочинність (2001), яку Україна ратифікувала у 2005 році, визначається 4 види злочину за наступними родовими об’єктами: 1) правопорушення проти конфіденційності(включаючи такі злочини як: нелегальний доступ до комп’ютерної системи або її частини; нелегальне перехоплення комп’ютерних  даних; втручання у комп’ютерні дані; втручання у комп’ютерну систему; зловживання пристроями (технічним або програмним забезпеченням з метою вчинення протиправних дій зазначених вище); 2) правопорушення пов’язані з комп’ютером(підробка, що включає дії з даними, спрямованими на фальсифікацію інформації; шахрайство, що включає протиправні дії з комп’ютерними даними або системою, спрямовані на нечесне набуття економічних переваг для себе чи інших осіб); 3) правопорушення пов’язанні із змістом інформації (дії з комп’ютерною системою спрямовані на поширення, купівлю,збут дитячої порнографії, ксенофобських або расистських матеріалів); 4)правопорушення, спрямовані на порушення авторських та суміжних прав (дії з даними або системою, які порушують права інтелектуальної власності особи). З цієї класифікації можна зробити висновок, що основними ознаками кіберзлочину є будь-які протиправні дії з комп’ютерною системою  або комп’ютерними даними (визначення яких є у Конвенції), за яких вони є засобом або предметом кримінального правопорушення.

На жаль, ратифікація цього документу в Україні не призвела до стрімкого розвитку законодавства у сфері протидії кіберзлочинності, однак проводиться доктринальне вивчення таких злочинів. Зокрема, В.Бутузов визначає наступні ознаки кіберзлочину: 1) комп’ютерна техніка є знаряддям вчинення злочину, тоді як об’єктом є суспільні відносини у сфері автоматизованої обробки інформації; 2) місце  вчинення таких злочинів є кіберпростір - середовище комп’ютерних систем та мереж. З цього випливає, що такі основні ознаки об’єктивної сторони кіберзлочинів в подальшому можуть стати основою відповідних нововведень та змін до кримінального закону.

Іноземні науковці, зокрема Сюзан В. Бреннер,  досліджуючи кіберзлочини, визначила такі основні ознаки, які відрізняють такі кримінальні правопорушення від інших:1) вчинення таких злочинів не вимагає фізичного зближення суб’єкта злочину та жертви; 2)завдяки автоматизованості, кількість об’єктів злочину може вимірюватись тисячами, як наслідок одного злочинного діяння; 3)такі злочини вчиняються «моментально», тому потрібне швидке реагування відповідних органів; 4) відсутність сталого алгоритму вчинення дій, які  призводять до протиправних  наслідків, через недостатню дослідженість. Можна побачити, що на відміну від наших науковців, цей американський автор не виділяє  інформацію або комп’ютер як об’єкт або засіб вчинення злочину. Натомість вона дає особливості самого кіберзлочину, що певно спричиняється відмінністю поняття «склад злочину» в країнах англосаксонського та романо-германського права.

Можна зробити висновок, що єдиної класифікації ознак кіберзлочину поки що немає. Але наука кримінального права та законодавство розвиваються, тому можливо, що уже в найближчі декілька років буде розроблений єдиний підхід до цієї проблеми. Нині це актуально,  адже в умовах інформаційної війни повинні бути створені ефективні інструменти охорони і захисту комп’ютерної  інформації та комп’ютерних систем.

Література:

1.Бутузов В. Протидія комп’ютерній злочинності в Україні (системно-структурний аналіз) // ККИТ-2010. – C.148

2. Susan W. Brenner. Criminal Threats from Cyberspace// Greenwood publishing group-2010-s.39.

_________________

Науковий керівник: Хавронюк Микола Іванович, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права та кримінології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота