ТЕРМІН «ВІДМИВАННЯ ГРОШЕЙ» У МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ АКТАХ ТА ЗАРУБІЖНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТЕРМІН «ВІДМИВАННЯ ГРОШЕЙ» У МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ АКТАХ ТА ЗАРУБІЖНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

07.07.2017 09:56

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Слободянюк Павло Леонідович, суддя Шевченківського районного суду м. Києва


Термін «відмивання грошей» (money laundering) вперше з’явився в США (Чикаго) в 20-х рр., де лідери мафіозних злочинних формувань змішували кримінальні доходи з доходами, які отримували від спеціально створеної мережі пралень і декларували як легальні. В 1932 р. американець Мейєр Ланскі, відкрив банківський рахунок у Швейцарії, тобто здійснив перше офіційно встановлене пересилання «брудних» грошей за кордон [1].

Термін «відмивання грошей» було відновлено в американській пресі за часів Уотергейтського скандалу 1973 р. І лише в 1982 році його почали вживати у США в юридичному та законодавчому контексті. Президентська комісія США по боротьбі з організованою злочинністю в 1984 році визначила відмивання доходів злочинних угруповань як процес, за допомогою якого приховуються існування, незаконне походження доходів, а також їх використання, шляхом перетворення їх таким чином, щоб вони не піддавалися ідентифікації як отримані незаконним шляхом. Посібник з протидії відмиванню грошей, адресований кредитним спілкам Великобританії, визначає названий термін як процес, за допомогою якого особа прагне приховати справжнє походження та належність доходів від злочинної діяльності [2, с. 97].

Виявлення відмивання доходів, що мають незаконне походження, ускладнюється ще й тим, що досі не існує єдиного тлумачення поняття «відмивання доходів». Наприклад, на Конгресі ООН в Гавані у 1990 році рекомендовано взяти як базове таке визначення процесу відмивання коштів: «перетворення або передача власності, якщо при цьому відомо, що така власність виникла в результаті злочинів з метою приховування або маскування незаконного походження власності або надання допомоги будь-якій особі, яка бере участь у вчиненні такого злочину або злочинів із тим, щоб уникнути правових наслідків даних дій; приховування або маскування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, розташування, переміщення прав стосовно власності або права власності, якщо відомо, що така власність виникла в результаті злочинів; придбання, володіння або використання власності, якщо на момент одержання відомо, що така власність виникла в результаті акту участі в такому злочині» [3].

Митна служба США трактує відмивання грошей як «процес, за якого доходи, що небезпідставно вважаються як такі, що отримані від злочинної діяльності, перевозяться, переховуються, трансформуються, конвертуються або змішуються із законними коштами з метою приховування або маскування дійсного характеру, джерела, розміщення, руху або власності щодо таких доходів» [4, с. 42].

Віденська конвенція відмивання грошей визначає як «навмисне приховування дійсної природи, джерела, розміщення або володіння прибутком від протизаконного обігу, включаючи рух чи конверсію доходів із застосуванням електронно-обчислювальної техніки з метою їх подання як доходів, які були одержані в результаті законних дій» [5].

Конвенція Ради Європи 1990 року визначає, що «відмивання грошей – це процес маніпулювання протизаконно одержаними коштами, при якому ці кошти набувають цілком законного вигляду» [6]. Подібним чином визначає відмивання грошей Директива по запобіганню використанню фінансової системи для відмивання грошей [7].

Аналіз міжнародного досвіду протидії легалізації «брудних» доходів, на нашу думку, має враховувати два основні аспекти: по-перше, стан міжнародного співробітництва з цієї проблеми і, по-друге, специфіку законодавства окремих країн.

Закони багатьох країн (США, Греція, Кіпр та ін.) містять спеціальні переліки видів кримінальної діяльності, що становлять основу відмивання коштів. Вони враховують відповідні статті інших законів і містять посилання на міжнародні конвенції по боротьбі з відмиванням коштів. Так, інколи криміналізуються діяння, пов’язані з відмиванням грошей лише від наркобізнесу [8, с. 149]. Тобто необґрунтовано звужується коло правових підстав настання кримінальної відповідальності за відмивання грошей (КК США, Великобританії, Італії, Франції, Іспанії, Австрії) . В інших випадках [9, с. 161; 10, с. 63] криміналізуються всі види доходів, якщо вони одержані внаслідок злочинних діянь, незалежно від їх виду та ступеня тяжкості (КК Швейцарії, Бельгії).




Список використаних джерел:

1. Новиков К. Боротьба з легальним результатом. Політика і брудні гроші не могли не порозумітися / К. Новиков // Коммерсант-Деньги ; Закон&бізнес. – № 4 (784). – 24.01.07-02.02.07.

2. Бондарєва М. «Відмивання» грошей: міжнародні кримінально-правові аспекти проблеми / М. Бондарєва // Право України. – 1999. – № 1. – С. 95-99.

3. Попередження злочинності та кримінальне правосуддя у контексті розвитку: реалізації та перспективи міжнародного співробітництва. Практичні заходи боротьби з корупцією : резолюція ООН від 07.09.1990 // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію. – К. : Школяр, 1999. – С. 90-96.

4. Кузнецова Н. Ф. Контроль над легализацией преступной деятельности в США / Н. Ф. Кузнецова, С. К. Багаудинова // Вестник Московского университета. – Сер. 11, Право. – 1997. – № 6. – С. 39-51.

5. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20.12.1988 // Закони України. – К. : Парламент. вид-во, 1999. – Т. 14. – С. 48-59.

6. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 08.11.1990 // Збірка договорів Ради Європи. – К. : Парламент. вид-во, 2000. – С. 138-154.

7. Директива ЄЕС про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей (91/308/ЄЕС) від 19.06.1991 // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію. – К. : Школяр, 1999. – С. 67-79.

8. Гоці С. Урядування в об’єднаній Європі / С. Гоці ; пер. з італ. К. Тищенко. – К. : К. І. С., 2003. – 286 с.

9. Доклад GAFI // Грязные деньги и закон. Правовые основы борьбы с легализацией преступных доходов / под общ. ред. Е. А. Абрамова. – М. : Инфра, 1994. – С. 158-165.

10. Осмаев И. Б. Международные и национальные правовые средства борьбы с отмывание преступных доходов : моногр. / И. Б. Осмаев. – М. : изд-во РУДН, 1999. – 168 с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота