РЕПРЕСИВНІ ДІЇ ПОЛЬСЬКОЇ ВЛАДИ ПРОТИ ДІЯЛЬНОСТІ ОУН У 20-Х – 30-Х РР. ХХ СТ. - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РЕПРЕСИВНІ ДІЇ ПОЛЬСЬКОЇ ВЛАДИ ПРОТИ ДІЯЛЬНОСТІ ОУН У 20-Х – 30-Х РР. ХХ СТ.

28.09.2017 18:27

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Верьовкін Віктор Васильович, кандидат історичних наук, Рівненський державний базовий медичний коледж


Польська влада з самого початку діяльності політичних організацій на західноукраїнських землях у міжвоєнний період почала переслідувати їх, особливо ОУН.

З 28 січня по 3 лютого 1929 року у Відні відбувся Перший Когрес українських націоналістів, на який прибуло 30 делегатів. Так виникла ОУН. Це була глибоко законспірована організація, метою якої була боротьба за Українську державу різними методами.

Відразу ж після створення ОУН польська таємна поліція (дефензива) почала посилену боротьбу з її членами. В 1930 році довго йшов процес над 17 звинуваченими в приналежності до ОУН. Вся Галичина слідкувала за цим судовим процесом. На лаві підсудних були Біда, Крушельницький, Терещук, Попадюк, Лемішко, Вацик, Стефанія Шушкевич. Так, наприклад, Роман Біда був засуджений до страти, мужньо вела себе на суді Стефанія Шушкевич. На всю Європу пролунав голос адвоката засуджених Ганкевича [1, с. 194-195].

Активним учасником ОУН на Волинському Поліссі в 1930-1938 роках, а саме на Костопільщині, Сарненщині був Володимир Робітницький [2, арк. 35-36]. У 30-х роках у Луцьку і Львові активним учасником ОУН був Григорій Максимчук-Кайдаш [3, арк. 11].

У червні 1934 р. президент Польщі І.Мосьціцький підписав декрет про створення у Західній Білорусії концентраційного табору для ізоляції «соціально небезпечних елементів» - «Береза Картузька». Польська влада вважала найбільш «соціально-небезпечними елементами» саме представників націоналістичних об’єднань. Так, вже за рік, він був заповнений членами ОУН [6, с. 197-198]. У Березі Картузькій сиділи члени українського націоналістичного підпілля «Рівненське гроно», що витворилося на базі місцевої гімназії і до складу якого входили Ростислав Волошин, брати Яків та Олександр Бусли, Олекса Скоропада, Андрій Кисіль, Микола Фридрих, Євген Кисільчук та інші [7, с. 9.]. За п’ять років існування цієї катівні через неї пройшло близька 10 тис. чоловік [8, с. 54]. 

Діяльності ОУН у міжвоєнний період присвячена відповідна історіографія. Так, про репресії проти галичан у 1930-ті роки  писав  один із відомих діячів ОУН Петро Мірчук у своїй роботі «Нарис історії ОУН».  У монографії зроблено аналіз (звичайно, з позицій ОУН) зміни ставлення західноукраїнської громадськості до радянської влади під впливом інформації про події в Україні. П.Мірчук пояснює позицію ОУН щодо радянофільського крила західноукраїнської інтелігенції, розповідає про терористичні акти організації проти галицьких радянофілів (зокрема, про побиття студентами-оунівцями тодішнього голови Наукового товариства ім. Шевченка у Львові професора Кирила Студинського, про підготовку вбивства редактора «Нових шляхів» Антона Крушельницького та ін [4].

Для висвітлення проблеми, винесеної у назву цієї книжки, непересічне значення мають мемуари свідків і учасників суспільно-політичного і культурного життя на західноукраїнських теренах у міжвоєнному часі. Із зрозумілих причин переважна більшість таких спогадів опублікована українською еміграцією, насамперед, колишніми діячами галицьких політичних партій, національного (не комуністичного) підпілля. Так, наприклад, панорамністю підходу до змалювання подій першої половини ХХ століття і специфічністю поглядів авторів відзначається книжка В.Мартинця та великий за обсягом мемуарний збірник «Євген Коновалець та його доба» [3]. Блискучий талант оповідача та енциклопедичну ерудованість виявляє І.Кедрин-Рудницький у своїх цікавих спогадах, де використаний чималий документальний матеріал. Рівночасно І.Кедрин - Рудницький засуджує терористичні дії активістів оунівського підпілля проти галицької інтелігенції, причому не самих лише радянофілів, але й представників так званого поміркованого національного табору за їх, нібито, «угодовство» [5, с. 10-11].

Таким чином, націоналістичні організації і особливо ОУН відіграли велику роль у боротьбі за соціальне і національне визволення західноукраїнського населення від польської окупації.




Література :

1. Квасниця І.Ю. Історико-природничі нариси з краєзнавства : Львівська область / І.Ю.Квасниця, І.О.Глічов, І.І.Федик // Навчально-методичний посібник.- Львів : «Укрсервіс», 1994.- С. 194-195. 

2. Центральний державний  архів громадських об’єднань України (далі -  ЦДАГО України), ф.3833, оп.2, спр.3. арк. 35-36.

3. Державний архів Волинської області (далі – ДАВО), ф.Р-1021, оп.1, спр.5, арк.11.

4. Мірчук П. Нарис історії Оргнанізації Українських Націоналістів.- Мюнхен ; Нью-Йорк, 1968.- Т. 1.- 640 с.

5. Кедрин І. Життя – події – люди : Спомини і коментарі.- Нью-Йорк, 1976.- 724 с.; Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20 – 50-ті роки ХХ ст..).- К.: Наукова думка, 1994.- С. 10-11.

6. Квасниця І.Ю. Історико-природничі нариси з краєзнавства : Львівська область / І.Ю.Квасниця, І.О.Глічов, І.І.Федик // Навчально-методичний посібник.- Львів : «Укрсервіс», 1994.- С. 197-198.

7. Сергійчук Володимир. Український здвиг: Волинь. 1939 – 1955.- К.: Українська Видавнича Спілка.- 2005.- С. 9.

8. Панчук М.І. «Білі плями» героїчного літопису : Із історії Ком. Партії Зах. України / М.І.Панчук.- К.: Політвидав України, 1989.- С. 54.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота