МИТНИЙ ТРАНЗИТ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ: РЕТРОСПЕКТИВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МИТНИЙ ТРАНЗИТ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ: РЕТРОСПЕКТИВА

31.10.2017 19:06

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Співак Ірина Вікторівна, старший викладач кафедри господарського та адміністративного права факультету соціології і права, Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"


Оскільки в епоху глобалізації ( з притаманним їй зростанням обсягів міжнародної торгівлі) стратегічний потенціал держави значною мірою залежить від транзитного потенціалу, то контрольовані транзитні маршрути (особливо маршрути транспортування енергоносіїв) є важливою складовою інструментарію, використовуваним державою для зростання свого впливу у певному регіоні.

Вигідне географічне положення України на шляху основних транзитних потоків між Європою та Азією, функціонування на її території чотирьох міжнародних коридорів – складових єдиної транспортної системи TRACECA, а також наявність незамерзаючих великих портів зумовлюють домінуюче становище України як країни – транзитера. 

Важливим для розвитку торгівельних відносин з країнами ЄС, як одного з найважливіших напрямів зовнішньоекономічної діяльності України, є здійснення заходів щодо сприяння торгівлі, зокрема, взаємної свободи транзиту через свою територію товарів, які походять з митної території другої сторони [1].

Транзит ( від лат. TRANSITUS – проходження) являє собою перевезення товарів з однієї країни в іншу через проміжну країну [2; 696].

Ч. 1 ст. V “ Свобода транзиту “ Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі містить таке визначення транзиту “Товари…, а також … транспортні засоби вважаються такими, що знаходяться в транзиті через територію Договірної сторони, коли перевезення через таку територію, за наявності чи відсутності перевантаження, складування, подрібнення партій чи зміни виду транспорту, є лише частиною повного маршруту, який розпочинається та закінчується за межами кордону Договірної сторони, через територію якої здійснюється рух вантажу” [3].

Пункт 2 ст. 13  Митного кодексу СРСР від 26.03.1991 р. визначав “ транзит через територію СРСР “ як переміщення товарів та інших предметів через територію СРСР між двома пунктами державного кордону СРСР під митним контролем [4].

Пункт 2 ст. 15 Митного кодексу України 1991 р., що значною мірою дублював вище наведене положення Митного кодексу СРСР, визначав “транзит” як переміщення товарів та інших предметів під митним контролем через територію України між двома або в межах одного пункту на митному кордоні України [5].

Наведена дефініція мала низку суттєвих недоліків: по-перше, не було конкретизовано, що переміщення товарів і предметів здійснюється саме митною територією. Таке уточнення є істотним, з огляду на те, що, на відміну від державної території – певного простору із визначеними кордонами (межами), в якому держава існує та діє як політична організація влади [6; 100], митною вважається та територія, на якій повністю застосовується  митне законодавство держави, хоча деякі частини національної території (вільні зони та інші) можуть виключатись з митної території країни [7 ]. Крім того, відповідно до ст. 33 Конвенції ООН з морського права 1982 р., в прилеглій митній зоні, тобто вже на міжнародній території, прибережна держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушення митного законодавства в межах її території або територіального моря [ 8 ].По-друге, із зазначеного випливало, що транзитом є переміщення між митними органами, розташованими виключно на митному кордоні, хоча нормами чинного на той час національного законодавства було визначено переміщення товарів під митним контролем між митницями в межах митної території України як внутрішній транзит[9]. По-третє, не знайшла свого відображення заборона стосовно будь-якого використання на митній території України переміщуваних транзитом товарів. По-четверте, не знайшло свого відображення положення стосовно звільнення від сплати мита та податків ( відповідно до п.1 ст. 127 Конвенції ООН з морського права 1982 р. транзит не підлягає обкладанню митом і податками).

Більш якісним був наступний кодифікований нормативно-правовий акт – Митний кодекс України ( далі – МКУ ) 2002 р. В п.16 ст.1МКУ 2002 р. дано визначення поняття “ митний режим “, статтею 185 передбачено такий вид митного режиму як “транзит “, а в ст. 200 визначено “транзит” як митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України. Хоча й МКУ 2002 р. не позбавлений недоліків. Так, ст. 1 МКУ 2002 р. ( на відміну від МКУ 1991 р.) не містила ні визначення поняття “переміщення через митний кордон України”, ні визначення поняття “переміщенн через митний кордон України товарів”, незважаючи на те, що всі митні процедури (відповідно до п. 19 ст.1 МКУ 2002р.) нерозривно пов’язані з переміщенням товарів через митний кордон України, а порядок переміщення через митний кордон України товарів є (відповідно до ст. 3 МКУ 2002р.) одним з найважливіших елементів митної справи [10]. А, як слушно зазначив С.В. Халіпов, основа всього митно-правового понятійного апарату вміщується у словосполученні “переміщення товарів через митний кордон”, що часто зустрічається в нормах митного кодексу[11].

В той же час, п. 23 ст.1 МКУ 2002 р. визначалось поняття “переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях” як “переміщення товарів через митний кордон України  при здійсненні експортно-імпортних, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом”, що було подібним до поданого в п. 3 ст. 15 МКУ 1991 р.: “ввезення на митну територію, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб.

Крім того, п.2 ст. 1 МКУ 2002 р. визначив поняття “ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України ” як сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України ”,  український законодавець не розкрив зміст таких дій.

Нажаль, і Митний кодекс України 2012 р. не містить визначення поняття “переміщення через митний кордон України”[12], на відміну від п.5 ст. 1 Митного кодексу Республіки Молдова 2000 р. ( який крім визначення зазначеного поняття розкриває і зміст  дій: при ввезенні товарів  - фактичний перетин митного кордону, а при вивезенні – подання митної декларації або інша дія, безпосередньо спрямована на реалізацію наміру вивезти товари) [13]. А визначене п.4 ст. 4 Кодексу поняття “ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України” є ідентичним визначеному в Митному кодексі України 2002р.

Вбачається, що було б доцільним внести зміни до ст.4 МКУ 2012 р., визначивши поняття “ввезення товарів на митну територію України” як вчинення дій, пов’язаних з перетином митного кордону України, в результаті яких товари прибули на митну територію України у будь-який спосіб (в тому числі використання з цією метою  трубопровідного транспорту та ліній електропередач) до їх випуску митними органами;  “вивезення товарів за межі митної території України ” як вчинення дій, спрямованих на вивезення товарів з митної території України у будь-який спосіб (в тому числі використання з цією метою трубопровідного транспорту  та ліній електропередач) до фактичного перетину митного кордону України; а також  “ переміщення  через митний кордон України” як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів з митної території України або транзит через територію України товарів у будь-який спосіб, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередач. Вбачається, що елемент “ транзит ” як перевезення вантажів з одного пункту в інший через проміжкові пункти[14; 701] є важливим ( всеосяжно розкриває зміст змінення місцезнаходження переміщуваних товарів).

Аргументами, що свідчать на користь вилучення із зазначеної дефініції слів “транспортних засобів” є: поняття “товари” (від уйгурського tavar – “майно”) в міжнародній торгівлі (відповідно до п. 2 Типового закону ЮНСІТРАЛ щодо торгівлі товарами і послугами) трактується як предмети будь-якого виду , в тому числі сировина, вироби, обладнання і предмети в твердому, рідкому і газоподібному стані, а також електроенергія, що є об’єктом ринкових відносин ( в Митному кодексі ЄС це поняття не визначено).

З огляду на те, що становлення інституту транзиту викликано об’єктивними потребами міжнародної торгівлі, а безпосереднім об’єктом державного регулювання  зовнішньоекономічної діяльності  транспортні засоби, як правило, не є, положення Митного кодексу України щодо митного режиму “тразит“ повинні стосуватись лише товарів ( вбачається, що саме цим шляхом пішов законодавець, передбачивши в Митному кодексі Республіки Казахстан  главу 27 “Транзит товарів”.

Переміщення через митний кордон України характеризується вчиненням відповідних дій (фактичний перетин митного кордону, подання митної декларації та ін.) у певному правовому режимі. Так, ст. 90 МКУ 2012р. “ транзит” визначено як митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на зазначене, вбачається, що визначення митного режиму “транзит“ ст. 90 МКУ 2012р. є найбільш досконалим ( порівняно із визначеннями, поданими в зазначених вище митних кодексах). 

Література:

1.Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами. Повний текст угоди, підписаний між Європейським Союзом та Україною в Люксембурзі 16 червня 1994 р. делегація Європейської Комісії в Україні. – К., 1994.

2.Словарь иностранных слов ( общ. ред. И.В. Лехина и др.). – М., 1967.-856с.

3.Генеральное Соглашение по тарифам и торговле. – [Електронний ресурс].

4. Таможенный кодекс СССР (Утв. ВС СССР 26.03.1991 г. № 2052-1).- [Електронний ресурс].

5. Митний кодекс України від 12.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №16. – Ст. 203

6. Тодоров И.Я. , Субботин В.Н., Филонов А.В. Международное публичное право: Учебное пособие.- К.: Знання, 2005.- 414с.

7. Customs areas ad the World/ Dep. Ad. Ekon. And Social Affairs, United Nations. – N. Y., 1989. – Statist. PaP., Ser. MN 30/ Rev.2. – P.1.3.

8. Конвенция ООН по морскому праву от 10.12.82 г. / Конституция для океанов ( UNCLOS 82 ) /Сост. У.В. Додин и др. //Библиотека ж-ла “Торговое мореплавание “. – 1998.- №3/11.

9.Про деякі питання введення другого етапу системи контролю за доставкою вантажів: Лист ДМСУ від 30.12.1999 р. №09/ 1- 4182 ЄП// Митна газета. – 2000. - №3. – с.2

10. Митний кодекс України від 11.07.2002р.// Відомості Верховної ради України. – 2002. - №38-39. – С.288

11. Халипов С.В. Таможенное право (Таможенное регулирование внешнеэкономической деятельности). – М.,2001. – с.300

12. Науково-практичний коментар Митного кодексу України. – К.: Алерта, 2015. – 804с.

13. Митне право Європи: хрестоматія / Укладач Л.М.Дорофєєва. – Ужгород: ФОП Бреза, 2014. – 528с.

14. Королев М.И. Словарь-справочник: экономика, риски, защита. – М.: Анкил, 2007. – 832с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота