ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ ЗА ЧИННИМ КПК УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ ЗА ЧИННИМ КПК УКРАЇНИ

22.11.2017 17:01

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Оперук Віталій Ігорович кандидат юридичних наук, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін та оперативно-розшукової діяльності Прикарпатського факультету (м. Івано-Франківськ) Національної академії внутрішніх справ; Харук Лілія Юріївна, курсант 3-го курсу Прикарпатського факультету (м. Івано-Франківськ) Національної академії внутрішніх справ


Одним із найбільш актуальних питань у практиці досудового розслідування і судового провадження є питання застосування запобіжних заходів як виду заходів забезпечення кримінального провадження, пов’язаних з обмеженням деяких конституційних прав і свобод людини.

Закон відносить запобіжні заходи до заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки, як і іншим заходам забезпечення кримінального провадження, запобіжним заходам притаманний примус.

Без запобіжних заходів не обходиться жоден кримінальний процес сучасних держав світу, бо за їх допомогою забезпечується належний, заданий законом перебіг досудового розслідування і судового провадження, а в кінцевому підсумку – захист особи, суспільства, держави від кримінальних правопорушень та виконання інших завдань кримінального судочинства. Залежно від того, як законодавець за допомогою кримінального процесуального закону визначив баланс інтересів держави та інтересів особи через урегулювання мети, підстав, порядку та суб’єктів застосування цих заходів процесуального примусу, можна судити про ступінь свободи в державі і турботу про права людини в ній.

Особливість застосування запобіжних заходів полягає в тому, що їх реалізація в житті відбувається до набрання обвинувальним вироком законної сили, тобто стосовно особи, яка відповідно до вимог принципу презумпції невинуватості вважається невинуватою у вчиненні злочину [1, с. 4].

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України [2, Ст. 177].

Підстави застосування запобіжних заходів можна поділити на загальну та спеціальну. Загальною підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, тобто припущення, заснованого на сукупності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення. Спеціальною підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії,передбачені ч.1 ст. 176 КПК України, тобто наявність достовірних даних, що свідчать про ймовірність вчинення таких дій [3, с. 5].

У відповідності до чинного кримінального процесуального законодавства виділяються такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання (ст. 179 КПК України); 2) особиста порука (ст. 180 КПК України); 3) застава (ст. 181 КПК України); 4) домашній арешт (ст. 182 КПК України); 5) тримання під вартою (ст. 183 КПК України). 

До основних особливостей запобіжних заходів передбачених чинним КПК України можна віднести: - застосовуються виключно слідчим суддею або судом (залежно від стадії кримінального провадження) в ході кримінального провадження; - розташовані в порядку зростання їх суворості; - їх застосування пов'язане з обмеженням конституційних прав та свобод людини; - для їх застосування необхідні докази участі особи у вчиненні кримінального правопорушення та визначені законом підстави; - тягар доведення перед слідчим суддею або судом обставин - підстав обрання запобіжного заходу покладено на слідчого та прокурора; - під час їх застосування особа є невинуватою згідно з ст. 62 Конституції України (всі сумніви щодо доведеності обставин - підстав для обрання запобіжних заходів тлумачаться на користь підозрюваного або обвинуваченого); - вони не можуть застосовуватись з метою отримання доказів (наприклад, визнання вини) або з метою покарання особи за кримінальне правопорушення; - до особи одночасно може бути обраний лише один запобіжний захід; - застосовуються до підозрюваних, обвинувачених, які досягли 18-річного віку (до неповнолітніх застосовуються заходи за ст. 493 КПК України) [2, с. 248-249].

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Таким чином, встановлення мети та підстав застосування запобіжних заходів для прийняття законного та обґрунтованого рішення про їх обрання, має беззаперечно важливе значення. Відзначимо, що як мета так і загальні підстави застосування запобіжних заходів мають комплексний характер, при цьому останні повинні бути обґрунтовані наявними у матеріалах кримінального провадження доказами. 

Література:

1. Фаринник В.І. Особливості застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні / В.І. Фаринник // Юридичний вісник України. - 2012. - 22-28 вересня (№ 38). - С. 4.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К. : Юстініан, 2012. - 1328 с.

3. Попелюшко В.О. Запобіжні заходи в новому КПК України: поняття, мета, підстави, порядок та суб’єкти застосування // Адвокат. - 2012. - № 9 (144). - С. 4-6.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота