ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВ’ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ ОСОБИ НА ПОРУКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВ’ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ ОСОБИ НА ПОРУКИ

29.11.2017 06:48

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Іщук Олександр Васильович, студент групи ПБі-15-1, Навчально-наукового інституту права Університету Державної фіскальної служби України


Згідно з частиною 1 статті 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялась, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку [1,с.19].

Цей вид звільнення від кримінальної відповідальності є дискретним (факультативним), тобто його ініціювання залежить від рішення прокурора або слідчого за згодою прокурора, а також судді, який приймає остаточне позитивне або негативне рішення, керуючись обставинами справи. Так Ю.В. Баулін у своїй праці “Звільнення від кримінальної відповідальності” зазначає таке: « залежно від того, правом чи обов’язком суду є звільнення особи від кримінальної відповідальності виділяють два види такого  звільнення: імперативне (обов’язкове) і дискреційне (факультативне, необов’язкове). Дискреційним є звільнення, передбачене ст.47 КК України (передача на поруки). Це означає, що за наявності підстав, передбачених зазначеною статтею, суд вправі, але не зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності.» [3, с.14].

Науковець, Ніколаєнко Т.Б. у своій дисертації “Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки” доводить, наступне: «звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки є самостійним видом звільнення від кримінальної відповідальності із власною кримінально-правовою природою». На думку науковця, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України) є загальним, дискреційним, умовним, суб’єктивним видом звільнення від кримінальної відповідальності передбаченим спеціальним розділом Загальної частини  КК України із загальним суб’єктом, який характеризується покладанням кримінально-правового та іншого заходів впливу па особу, що підлягає звільненню. Встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки може бути здійснене у разі вчинення будь-якого злочину невеликої чи середньої тяжкості загальним суб’єктом (фізичною осудною особою, яка досягла віку кримінальної відповідальності). Дискреційність такого звільнення полягає у тому, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки є лише правом, а не обов’язком суду. Суб’єктивність звільнення означає можливість його застосування за умови позитивної  поведінки особи. При цьому, остаточність звільнення особи від кримінальної відповідальності ставиться законом і судом в залежність від певної, конкретної, триваючої у часі умови — протягом року з дня передачі на поруки особа повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру, не порушувати громадського порядку. У разі ж порушення цих вимог рішення про звільнення від кримінальної відповідальності скасовується [4, c.10-12].

У КК перелічено підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки, до яких належать: 

1) вчинення злочину невеликої чи середньої тяжкості; 

2) вчинення злочину вперше; 

3) щире каяття.

Також у межах своєї статті Ніколаєнко Т.Б. наголошує на тому, що в кримінологічній науці, вирішуючи питання звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки слід ретельно та всебічно досліджувати особу як елемент умови звільнення. При цьому необхідно врахувати її ступінь суспільної небезпеки, а саме чи було випадковим дане діяння в житті особи, чи може вона бути виправлена заходами громадського впливу, мотив, мета вчиненого злочину, форма та ступінь вини, відношення до заподіяної шкоди - наслідків, а також ті моменти, які характеризують її  індивідуальні особливості  наявність судимості, негативні риси характеру, відношення до праці, норм співжиття, моралі, моральності, поведінка до та після вчинення злочину, визнання вини та щире каяття у вчиненому діянні, відношення роботи, поведінка в побуті та інше. З’ясування всіх цих моментів у сукупності сприятиме правильному вирішенню суспільної  небезпеки  особи [5, с.2-5]. 

Особою, що вперше вчинила злочин, вважається:

1) по-перше - раніше не судима особа; 

2) по-друге - така, щодо якої немає порушеної кримінальної справи;

3) по-третє - судимість якої погашено чи знято в передбаченому законом порядку;

4)по-четверте - така, що раніше звільнялася від кримінальної відповідальності відповідно до чинного на той час закону.

Про щире покаяння свідчать такі обставини: з'явлення із зізнанням, щиросердне визнання вини, сприяння розкриттю чи розслідуванню злочину, відшкодування заподіяної шкоди й інші позитивні дії, що підтверджують глибоке усвідомлення хибності своєї поведінки.

Таким чином, наявність перелічених підстав вказує нам на основну особливість щоб, звільнити особу від кримінальної відповідальності в разі виконання певної процедури - клопотання колективу, в якому працює або вчиться винна особа, про передачу її на перевиховання, а також відсутність побажання винного щодо розгляду його справи за суттю в судовому засіданні. Зазначене клопотання - це визначене в письмовій формі мотивоване прохання загальних зборів колективу за місцем роботи чи навчання звільнити особу від кримінальної відповідальності, поручительство колективу, що ця особа не припускатиметься надалі суспільне небезпечної поведінки, зобов'язання проводити з нею відповідну виховну роботу, вчасно повідомити компетентні органи про перешкоди до виконання виховної функції (звільнення з роботи, ліквідація підприємства, організації чи установи, закінчення навчання, невиконання особою умов, за якими вона була взята на поруки тощо) [2, с.97-98].

Також характерною особливістю такого звільнення від кримінальної відповідальності є умовний його характер, у зв'язку з чим набуває актуальності поведінка винного після звільнення. Тобто, особа умовно не притягується до кримінальної відповідальності, а вирішення цього питання остаточно проводиться протягом року від дня винесення рішення про передачу на поруки. У разі порушення умов передачі на поруки в передбаченому законом порядку вирішується питання про притягнення її до кримінальної відповідальності. Підстави для притягнення протягом року до кримінальної відповідальності відданого колективові на поруки вказано у ст. 47 КК, а саме: невиправдання довіри колективу, ухилення від заходів виховного характеру, порушення громадського порядку[2, с.97].

Таким чином, можна зробити висновок, що прийняття судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки є актом, що свідчить про припинення кримінально-правових відносин між особою, яка вчинила злочин, і державою. Це означає також, що з цього моменту дана особа вже не несе обов'язку відповідати перед державою за вчинене, не може нести тягар кримінальної відповідальності. Тобто, вчинене раніше нею діяння визнається юридично незначним, підлягає забуттю. Разом з тим звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальна справа припиняється з нереабілітуючих для неї підстав.

Література:

1.Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 3 вересня 2017 року / Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25 -26. - Ст. 131. [Електронний ресурс]. Режим доступу :  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

2.Кримінальне право України.Загальна частина: Навчальний посібник. - За редакцією О.М.Омельчука. - К.:Алерта; КНТ; ЦУЛ.- 2010. - С.208.

3.Баулін Ю.В.Звільнення від кримінальної відповідальності /Ю.В. Баулін // Монографія.-К, Атіка,2004.- С.296. 

4. Ніколаєнко Т.Б. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. — Київський університет внутрішніх справ, Київ. - 2008.

5.Ніколаєнко Т.Б Вплив ступеня суспільної небезпеки особи на звільнення від кримінальної відповідальності / Т.Б.Ніколаєнко // Університетські наукові записки.- 2005. - №3- С.5. 

___________________________

Науковий керівник: Дідківська Галина Василівна, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права та кримінології, Університет Державної фіскальної служби України

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота