ВНУТРІШНІ ФІНАНСОВІ ПРИЧИНИ КРИЗИ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ВОДОПОСТАЧАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВНУТРІШНІ ФІНАНСОВІ ПРИЧИНИ КРИЗИ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ВОДОПОСТАЧАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

01.12.2017 16:47

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Кулініч Тетяна Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний університет «Львівська політехніка»; Торубка Надія Василівна, студентка, Національний університет «Львівська політехніка»


Діяльність вітчизняної сфери водопостачання, що діє за ВЕД 36 «забір, очищення та постачання води» (ЗОПВ) за останні 7 років характеризується збитками з мінімумом у 2012 р. (-441 млн. грн.) та з максимумом у 2016 р. ( 1925 млн. грн.) [1]. Можна зосередитись на пошуку чинників такої кризової ситуації у макроекономічному оточенні підприємств. Але у даному дослідженні ми пропонуємо зупинитися на внутрішніх факторах, пов’язаних, насамперед з недосконалим використанням наявних і залучених фінансових ресурсів, на недоліках формування їх структури, що, своєю чергою позначається на недостатній фінансовій стійкості і платоспроможності підприємств даної галузі; на надмірних витратах, які призводять до неможливості вийти на рентабельні результати. 

Загалом методики аналізування кризових тенденцій у функціонуванні підприємств широко представлені у науковій і методичній літературі [2], [3]. Головне вміти і хотіти використовувати результати такого аналізу для прийняття адекватних управлінських рішень [4], а також подати комплексний підхід до діагностування причин фінансової кризи на підприємстві. 

Передусім розглянемо ситуацію із формуванням і використанням власного оборотного капіталу (ВОК) цих водопостачальних підприємств (табл. 1). При всіх подальших оцінках ЗОПВ (у табл. 1-4), паралельно розглянуто фінансовий стан ВЕД «Е» - «водопостачання; каналізація, поводження з відходами», а також промисловості загалом. В усіх розрахунках застосовано середньогалузевий аналіз за даними Державної служби статистики названих галузей і підгалузей промисловості за 2015-2016 рр., який може служити основою для мікроекономічних рішень 

Власний оборотний капітал вказаних галузей залишався від’ємним за досліджуваний період, що є непрямою ознакою зниження фінансової стійкості підприємств. Недостатність оборотних активів порівняно із сумою поточних зобов’язань, оцінена у табл. 1 через показник ВОК, а у табл. 2 через коефіцієнт покриття, не дає підприємствам галузі забезпечити резервний запас для компенсації збитків, які би вони могли мати при розміщенні та ліквідації всіх поточних активів, крім абсолютно ліквідних. Також низьке значення ВОК породжує невпевненість у кредиторів, що борги їм буде повернені.




Окрім того, від’ємний ВОК створює водопостачальним підприємствам проблеми з маневреністю власного капіталу, зменшує можливості забезпечення оборотних коштів та запасів. Проте, сума нормальних джерел покриття запасів дозволяє визначити тип фінансової стійкості цих підприємств як нормальну короткострокову (оскільки Дн > З), що може бути оцінено позитивно.

Компоненти ВОК також характеризують коефіцієнт покриття, бажане значення якого фахівці оцінюють як більше 1,5 [2], а при його значенні, меншому від 1,0, взагалі вважають, що підприємство має неліквідний баланс, що теж є наразі характерним для водопостачальних підприємств (табл. 2). Їх фінансова стійкість, оцінена за коефіцієнтом левериджу (часткою зобов’язань у пасивах) є в межах норми для ЗОПВ і загальної сфери водопостачання і низькою – для промислових підприємств у 2015-16 рр.




За двофакторною моделлю імовірності банкрутства від'ємні значення Z свідчать про зменшення імовірності банкрутства, проте у аналізованої галузі від’ємні значення Z не є великими, що не дає великих підстав для оптимізму. Цю ж думку підтверджує і п'ятифакторна модель Альтмана (її обидві модифікації [2], [4]), результати її застосування для діагностики проблем на підприємствах галузі наведено у табл.3. 

Проблемними місцями є також значення непокритих збитків (НрП) і від’ємні фінансові результати до оподаткування, що проявилися у загальній оцінці сальдованих результатів діяльності підприємств всіх трьох аналізованих ВЕД. Оскільки значення Z для всіх років і об’єктів є меншим 1,8, то наш «діагноз» - дуже висока імовірність банкрутства. 




Можна діагностувати й інші проблеми для вказаних економічних сфер. Зокрема, низьку капітало- або ресурсовіддачу (К5 = ЧД/А), коли на кожну гривну, вкладену в активи підприємств цих галузей, вони отримують від 33 до 83 коп. чистого доходу від реалізації, чого є явно недостатньо.

Іншою проблемою водопостачальних підприємств є високі витрати (табл. 4), що проявляється як у низьких коефіцієнтах покриття цих витрат (більших 1), що становить загрозу для функціонування відповідних об’єктів і для їх прибутковості, так і надмірна матеріаломісткість підприємств вказаних галузей (доречі, при досить низькій їх трудомісткості). 




Загальним висновком з проведеного дослідження є наявність довгого переліку внутрішніх факторів, які виступають причинами кризи водопостачальних підприємств і загалом промислових підприємств України. До їх числа входить недосконале використанням наявних і залучених фінансових ресурсів, що відображається у від’ємних значеннях власного оборотного капіталу та його недостатністю для покриття запасів, оборотних активів тощо. Проблемною є і структура капіталу цих підприємств, що, своєю чергою позначається на їх недостатній фінансовій стійкості і платоспроможності. 

Також потребують негайних управлінських рішень оптимізація витрат на виробництво продукції, товарів, послуг. Нараз ці витрати є надмірними і призводять до неможливості вийти на рентабельні результати. Загалом виробництво підприємств галузі «водопостачання» є більш матеріаломістким (0,59 на кінець 2016 р.) порівняно із середньою матеріаломісткістю промисловості загалом (0,52). У середньому виходить, що витрати на виробництво продукції, товарів, послуг для підприємств ЗОПВ є вищими від отримуваного ними чистого доходу (обсягу реалізованої продукції у гр. од.), що становить головну проблему для появи кризової ситуації.

Література:

1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Тринька Л.Я. Фінансовий аналіз: навч. посібник / Л.Я. Тринька, О.В. Іванчук. – К.: Алерта, 2014. – 768 с.

3. Шеремет А.Д. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия : учебник / А.Д. Шеремет. — 2-е изд., доп. — М. : ИНФРА-М, 2017. – 374 с.

4. Фінансовий менеджмент: підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2005. – 536 с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота