БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІЇ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІЇ

18.12.2017 16:34

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Марковець Катерина Юріївна, студентка факультету менеджменту і маркетингу Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»


У зв’язку із функціональною специфікою діяльності банків, виникла потреба виділити їх у автономну структуру, яка отримала назву – «банківська система». Зазвичай під цим терміном розуміють сукупність банків, які функціонують на території певної країни. Насправді ж вона виступає важливою структурою в економіці кожної країни і виконує особливі функції, з’являється не як результат об’єднання випадкових банків, а вибудовується, маючи певну концепцію. Банки працюють за рахунок сторонніх капіталів (капітал акціонерів, кошти вкладників та позички від інших банків), виступають посередниками на грошовому. Таким чином банки знаходяться під постійним тиском з боку величезної кількості клієнтів та акціонерів. Існує постійний ризик втратити довіру кредиторів та власників, загроза паніки, що може спричинити зняття усіх депозитів і навіть банкрутство. Взагалі, основним завданням створення банківської системи у будь-якій країні є забезпечення стійкості та довіри до численних внутрішніх банків. 

Виділяють такі основні функції банківських систем:

1. Трансформація окремих банків, що здійснювати аналогічні функції;

2. Емісія – створення засобів платежу та зміна грошової маси на ринку;

3. Стабілізація - забезпечити стабільність діяльності банків.[3]

Лише після проголошення незалежності в Україні почала формуватися національна банківська система. До цього моменту всі українські банки були частиною великої банківської системи СРСР. У 1991 році було затверджено закон “Про банки і банківську діяльність”, в якому зазначалося, що нова банківська система буде дворівневою (існування мережі комерційних банків та центрального, який регулюватиме їх діяльність). Законом встановлено, які банки належатимуть до кожного рівня і механізми зв’язку між ними. Дворівнева побудова є ключовим положенням у банківських системах країн за умов ринкової економіки. Однорівнева структура можлива лише в тоталітарній економіці, коли достатньо створити єдиний державний банк, який зможе здійснювати усі основні функції банківської системи (така система діяла в СРСР). 

Нині в Україні діє банківська система “закритого типу”, тобто банки можуть займатися лише діяльністю, пов’язаною з сферою обігу грошей. Так, для прикладу, в Україні банкам заборонено здійснювати виробничу діяльність, займатися торгівлею чи страхуванням; суб’єктам інших же систем не можна провадити банківську діяльністю, виконувати функцію посередника у грошових відносинах. Водночас «закритість» банківської системи можна назвати відносною, оскільки банки вступають у постійну взаємодію з іншими системами. [1]

Законом були визначені й інші загальновизнані світовою практикою принципи:

• чітке розмежування функцій банків 1-го 2-го рівнів;

• усунення монополії держави у банківській справі (дало змогу створювати нові комерційні банки з різними формами власності);

• забезпечення державного контролю діяльності банків (ця задача покладена на Центральний банк);[2]

Протягом 1992-1999 років кількість банків збільшилась майже у 3 рази. Розроблено нові ефективніші принципи міжбанківських розрахунків, ринку міжбанківського кредитування. Функції комерційних банків розширились, що дало змогу працювати на фондових та валютних ринках, у сфері міжнародних відносин, взаємодії з центральним банком тощо. Загалом, з часу здобуття незалежності банківська система України зазнала великої кількості змін. З початку ринкових перетворень у світовій економіці Україна намагалася адаптувати банківську систему згідно з найсучаснішими вимогами ринку.

В останні роки в Україні знову почалася реформація, в 2017 році представлено принципово новий формат банківської системи. У ній більш, ніж 50% активів знаходяться у валсності державних банків, що повинні сприяти покращенню загального стану системи. На НБУ та Міністерство фінансів покладено завдання контролю державних банків. Головною ціллю банківської системи України сьогодні є відродження кредитування економіки. Щоб досягти цього, необхідно пропонувати прості й чесні умови кредитування бізнесу. Для зростання економіки України потрібне масове кредитування, а не вибіркове кредитування. Це пов’язано з тим, що існує небезпека можливості кредитування тільки державних монополій тими ж держбанками. Відсотків за кредит варто  пов'язувати з темпами інфляції в країні. Для ефективного кредитування населення банкам важливо почати видавати вигідніші іпотечні кредити. Це могло б  забезпечити підвищення попиту на нерухомість, що в свою чергу стало б стимулом для зростання будівництва, виробництва металів та будівельних матеріалів. 

Банківська система України на даний момент потребує реформ, які Національний банк може і повинен провести. Це мають бути якісні реформи, здійснені на користь банківської системи України, українського бізнесу й народу. Головне, щоб нові банківські реформи стали гнучкими до суспільних потреб методи не стали причиною виникнення проблем у інших системах.

Література:

1. Скоков Б. Г., Краївська І. А. Гроші і кредит. Конспект лекцій, навчально-методичний матеріал.— Харків, ХНАМГ, 2009.— 244 с.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність».—  2001, № 5-6, ст.30

3. http://ifreestore.net/5594/76/.

_______________________________

Науковий керівник: Дученко Марина Михайлівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота