ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ ЯК ПРИЧИНА НАСИЛЬСТВА НАД ЧОЛОВІКАМИ У СІМ’Ї - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ ЯК ПРИЧИНА НАСИЛЬСТВА НАД ЧОЛОВІКАМИ У СІМ’Ї

20.12.2017 13:20

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Кудінова Ані Олексіївна, студентка Інституту прокуратури та кримінальної юстиції НЮУ імені Ярослава Мудрого


Насильство у сім’ї є одним з найпоширеніших видів порушень прав і свобод людини. Суспільство сприймає це як особисті стосунки членів родини.

Вперше на світовому рівні проблема сімейного насильства була висвітлена та актуалізована завдяки активним спільним діям міжнародного руху на захист прав жінок, оскільки саме жінки становили найбільш уразливу та незахищену групу, що страждала від насильницьких дій з боку членів своєї родини (батьків, чоловіків, братів тощо). Отже, на початковому етапі запобігання насильству в сім’ї увійшло в поле зору світової спільноти як складова подолання насильства щодо жінок загалом [9]. 

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Найбільш точне виначення поняття «близькі родичі та члени сім’ї» наводиться у п. 1 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України, асаме цими особами є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

У процесі різноманітних форм міжособистісного спілкування, здебільш неформального, незрідка виникають конфліктні ситуації, вирішення яких все частіше відбувається шляхом учинення злочинів, в основному побутових насильницьких. Слід зауважити, що серед кримінологів немає одностайності стосовно того, які сааме злочини необхідно вважати сімейно-побутовими. Існування досить різних поглядів науковців можна пояснити тим, що при визначенні поняття “побутовий злочин” за основу беруться ті чи інші його ознаки [4]. 

Основними ознаками сімейно-побутових злочинів є: а) побутовий конфлікт, що лежить в їх основі; б) наявність систематичних або періодичних сімейно-побутових чи громадсько-побутових стосунків між злочинцем і потерпілим; в) ситуаційний характер побутових злочинів [4]. 

Додаткові ознаки зазначених злочинів: а) особисті мотиви (помста, ревнощі, особиста неприязнь, користь, заздрощі тощо); б) місце вчинення злочину – переважно місце проживання чи спілкування потерпілого і злочинця (квартира, будинок, дача та ін.); в) спосіб учинення злочину – застосування фізичного насильства; г) знаряддя вчинення злочину, найпоширенішим з яких є колото-ріжучі або інші предмети побутового призначення [4]. 

Згідно із Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» виділяють такі обов’язкові ознаки насильства в сім’ї:

1). особами, які страждають від сімейного насильства, можуть бути тільки члени сім’ї (тобто дія цього Закону не поширюється на сусідів, розлучених осіб, що продовжують проживати разом, осіб, які зустрічаються, але не перебувають у шлюбі тощо);

2). діяння кривдника повинно бути протиправним (тобто суперечити нормам чинного законодавства);

3). діяння призвело або могло призвести до порушення прав члена сім’ї як людини, так і громадянина;

4). вина кривдника повинна виявлятися у формі умислу, а не необережності. 

За статистикою 83% постраждалих від насильства в сім'ї це жінки, 11% чоловіків та 6% дітей [6]. Крім того, понад 3 млн дітей в Україні щороку спостерігають за актами насильства у сім'ї або є їхніми вимушеними учасниками [5]. Майже 40 % працівників системи кримінального правосуддя — поліцейських, прокурорів, суддів — вважають домашнє насильство приватною справою. А 60 % впевнені, що жертви самі винні в тому, що з ними сталося [10]. У 2016 році Національна поліція зареєструвала близько 120 000 звернень за фактами насильства в сім'ї [7]. 

Відповідно до наведених статистичних матеріалів переважно жертвами насилля у сім’ї є жінки, проте воно має місце і до чоловіків. Дослідженики не дуже звертають на цю проблему увагу, хоча це приводить до низки тяжких наслідків. Причиною цьому є: 1) високий рівень латентності, 2) статистичні дослідження у більшості випадків проводяться щодо вчинення такого правопорушення проти жінок; 3) існуючі гендерні стереотипи про чоловіків тощо.

Соціум у свою чергу не сприймає чоловіка як особу, що постраждала від насильства у сім’ї, навідміну від такої самої ситуації з жінкою є наслідком. Це породжує гендерну дискримінацію щодо них. 

На думку автора прояв гендерної нерівності є недопустим у ХХІ столітті. Чинна КонституціяУкраїни закріпила у статті 21 рівність усіх людей у своїй гідності та правах та статті 24 щодо заборони надання привілеїв за ознаками статі. 

Література:

1. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» [ектроний ресурс]//Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2789-14/parao14#o14.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України [ектроний ресурс]//Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

3. Сімейний кодекс України України [ектроний ресурс]//Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14.

4. Головкін Б.М. Щодо поняття сімейно-побутових насильницьких злочинів [ектроний ресурс]//Режим доступу: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/10933/1/Golovkin_181-187.pdf.

5. Домашнє насильство: оприлюднили смертельну статистику [ектроний ресурс]//Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/life/_domashnye-nasilstvo-oprilyudnili-smertelnu-statistiku/809173

6. Калкіна Т. У 83% випадків насилля в сім'ї жертвами є жінки – МВС http://www.unn.com.ua/uk/news/1697225-u-83-vipadkiv-nasillya-v-simyi-zhertvami-ye-zhinki-mzs

7. Качинська М. О. Причини латентності насильства в сім’ї [ектроний ресурс]//Режим доступу: http://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/kachynska_33.pdf

8. Левченко К. Тільки не мовчи… Домашнє насильство починається з "незначних дрібниць" [ектроний ресурс]//Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/columns/2017/06/9/224605/

9. Насильство в сім’ї та діяльність органів внутрішніх справ щодо його подолання: навчально-методичний посібник для курсантів вищих навчальних закладів МВС України/Укладачі: Запорожцев А.В., Лабунь А.В., Заброда Д.Г., Басиста І.В., Дроздова І.В., Брижик В.О., Мусієнко О.М. – Київ, 2012.

10. Щороку в Україні від домашнього насильства гинуть 600 жінок (інфографіка) [ектроний ресурс]//Режим доступу: https://www.unian.ua/society/2233774-schoroku-v-ukrajini-vid-domashnogo-nasilstva-ginut-600-jinok-infografika.html



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота