ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ

20.12.2017 18:34

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Макаревич Оксана Вікторівна, аспірант кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ


З огляду на важку економічну та політичну ситуацію в Україні, актуальність теоретичного та практичного дослідження питання ліквідації юридичних осіб в останній час набуває особливого значення. 

Процедура ліквідації юридичних осіб в українському праві, головним чином, регулюється за допомогою таких основних нормативно-правових актів: Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і Господарським кодексом України та іншими. 

На сьогоднішній день в законодавстві України відсутня єдина концепція визначення поняття «ліквідація юридичної особи», та її момент, що спричиняє ряд проблем при його застосуванні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Водночас, ст. 110 ЦК України «Ліквідація юридичної особи» не містить визначення такої правової категорії, хоча її особливості встановлені практично для всіх видів та організаційно-правових форм юридичних осіб України.

Немає однозначності і у поглядах на визначення поняття ліквідації в українських вчених. Так, П. Пригуза узагальнює поняття ліквідації як регламентовану законом процедуру, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи. Такої ж думки притримується і О. Титова, яка зазначає, що під ліквідацією слід розуміти припинення діяльності юридичної особи без переходу прав та обов’язків у порядку правонаступництва до інших осіб, крім випадків, спеціально обумовлених законодавством. І. Венедиктова зазначає, що «ліквідація юридичної особи – спосіб припинення діяльності юридичної особи, що має остаточний характер, без переходу прав і обов’язків у порядку правонаступництва до інших осіб».

В.С. Щербина дещо інакше трактує це поняття. Під припиненням суб’єкта господарювання він розуміє специфічну правову роботу, яка включає юридичні підстави (умови), акти та процесуально-правові дії щодо припинення суб’єкта господарювання як суб’єкта права [1, с. 101]. 

Разом з тим, на думку більшості вчених, єдиною спільною рисою всіх визначень поняття ліквідації є саме відсутність переходу прав і обов’язків у порядку правонаступництва до інших осіб. 

Розглядаючи правові аспекти ліквідації юридичних осіб за законодавством України, варто зазначити, що така процедура є достатньо тривалою та складною. На законодавчому рівні визначено, що юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами та за рішенням суду.

Аналізуючи норми цивільного законодавства України можна виділити загальні та спеціальні підстави ліквідації юридичних осіб. Так, загальні підстави ліквідації юридичних осіб приватного права визначає ст. 110 ЦК України, зокрема: закінчення строку, на який було створено юридичну особу, або після досягнення мети, поставленої при її створенні; у зв’язку з визнанням судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; інші підстави, передбачені законодавчими актами України.

Щодо спеціальних підстав ліквідації юридичних осіб необхідно зауважити, що такі підстави встановлюються для окремих видів юридичних осіб та залежать, від їхньої організаційно-правової форми, мети їхнього створення, чи предмету їхньої діяльності. Зокрема, ст. 132 та ст. 139 ЦК України встановлюється, що повне та командитне товариства ліквідовуються у разі, якщо в товариствах залишається один учасник і останній не перетворить таке товариство в інше господарське товариство, а також у разі виходу учасника з повного товариства, виключення одного з його учасників, смерті учасника товариства, ліквідації юридичної особи – учасника товариства або звернення кредитором одного з учасників стягнення на частину майна, пропорційну його частці у складеному капіталі, у випадку вибуття усіх вкладників із командитного товариства, якщо його учасники не перетворять таке товариство в повне товариство. 

Спеціальною підставою для ліквідації акціонерного товариства, товариств з додатковою та обмеженою відповідальністю ЦК України визначає зменшення визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу.

Законодавча база Європейського Союзу пропонує розуміти під ліквідацією колективні процедури, що розпочинаються та контролюються адміністративними чи судовими органами і мають на меті реалізацію активів юридичної особи під наглядом цих органів [2, с. 15]. У Сполучених Штатах, наприклад, поширеною є практика ліквідації державних органів та органів місцевого самоврядування, зокрема на підставі їх банкрутства[3, с. 215]. 

Повертаючись до підстав ліквідації юридичних осіб, існує певна відмінність між українським законодавством та зарубіжним досвідом держав-членів європейського союзу. Наприклад, у Німеччині, до підстав ліквідації юридичної особи наведених вище у даній статі, додаються теж наступні:

- протизаконні рішення загальних зборів або протизаконного способу дій правління;

- загроза суспільним інтересам.

І. В. Розгон, посилаючись на дослідження Зубатенко О. М., наводить наступні приклади ліквідації юридичної особи у Великій Британії:

- юридична особа припинила свою діяльність більше ніж на один рік, або ж не розпочала її протягом року з моменту її заснування;

- суд доходить до обґрунтованого висновку, що аргументовано і справедливо буде, якщо юридична особа буде ліквідована [4].

З написаного вище, розуміємо, що українське законодавство у повній мірі не розглядає такі підстави ліквідації, як суспільна шкода, завдана юридичною особою або неправомірні чи шахрайські способи управління юридичною особою. 

Таким чином, вбачається необхідність в законодавчому визначенні терміну «ліквідація юридичної особи», яке міститиме не тільки визначення правового поняття а й розкриє підстави (умови), процесуально-правові дії щодо припинення суб’єкта господарювання та правові наслідки, які подекуди є набагато ширшими ніж просте припинення юридичної особи.

Література:

1. Щербина В.С. Господарське право : [підручник] / В.С. Щербина. – К. : Юрінком Інтер, 2013. – 636 с.

2. Гнатів О.М. Поняття та види ліквідації як способу припинення юридичних осіб в цивільному праві [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://journal.lvduvs.edu.ua/visnyky/nvsy/02_2016/16gomczu.pdf.

3. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://radnuk.info/komentar/chky/chky-knuga1/chky-knuga1-pozd2/101-tsk-glava7/1787--110---.html.

4. Розгон І.В. Припинення юридичних осіб: український та зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ecfipr_2014_8_7.pdf.

5. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота