ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНИХ МЕРЕЖ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНИХ МЕРЕЖ В УКРАЇНІ

21.12.2017 17:22

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Баландіна Ірина Сергіївна, кандидат економічних наук, кафедра «Туризму і готельного господарства» Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків; Іванчук А.В., студент групи МГРС2016-1, факультету «Менеджмент», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків; Кітріш О.О., студент групи ХарМГОТ2015-1з, центру заочного навчання, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків


Ненасичений український ринок готельних послуг є прекрасною можливістю для готельних операторів увійти на ринок і проводити політику розширення свого впливу в галузі. Створення готельного ланцюгу гарантує впізнаваність бренду, дозволяє створити єдиний план розвитку готелю, систему управління і звітності, програму навчання персоналу, стандарти обслуговування гостей [1]. Сьогодні на українському ринку можливо зустріти готельні ланцюги, що діють за різними формами об’єднання. За даними Держстатуправління України на індустрію туризму в нашій країні працюють близько 1500 готелів різної категорії і цінового рівня [2]. Це свідчить про те, що як готельна індустрія в цілому, так і готельні ланцюги в зокрема мають великий потенціал.

У якості основних характерних ознак готельних мереж можливо виділити наступні:

- єдність стандартів обслуговування;

- єдність стилю (уніформа персоналу, інтер’єр, архітектура і т.п.);

- єдність позначень і зовнішньої інформації;

- номери мають стандартні зручності;

- обов’язкове надання послуг харчування;

- наявність можливостей з надання спеціалізованих послуг (конференц-зали, тренажерні зали, поля для заняття різними видами спорту та ін.);

- єдина гнучка система тарифів та наявність бонусних програм;

- єдині управління, маркетинг і служба комунікацій [3-5].

Саме всі ці характеристики готельних мереж зазвичай і є основними факторами, що призводять до появи постійних клієнтів, що в свою чергу забезпечується виконанням стандартних функцій операторів, до яких відносять:

- будівництво, яке реалізується у вигляді технічного супроводу на стадії будівництва або реконструкції у формі консультацій або керівництва будівельними роботами;

- комплектація, що здійснюється за рахунок повного супроводу на стадії комплектації готелю і постачання матеріалів та устаткування з єдиного центру та від виробників, що зменшує витрати;

- операційне управління здійснюється у формі адаптації під конкретний готель та впровадження прогресивних технологій і процедур відповідно до внутрішніх стандартів якості готельного оператора у наступних сферах: служба прийому і розміщення; хаускіпінг; управління номерним фондом; управління ресторанами і барами; служба безпеки готелю; інженерна служба; закупівлі та постачання; контроль за дотриманням стандартів у формі аудиту від оператора; впровадження системи автоматизованих систем управляння для комплексної автоматизації всіх робочих процесів усередині готельної мережі (бронювання, розміщення та розрахунки, управління персоналом і статистикою, управляння закупками, рухом кадрів, бухгалтерський облік) тощо; 

- продажі та бронювання, що здійснюються за рахунок використання баз постійних корпоративних клієнтів мережі та пошуку нових клієнтів, автоматичне підключення до глобальної дистриб'юторської системи (Global Distribution System – GDS), що надають можливість бронювання в усьому світі, формування бонусних програм і програм лояльності ;

- реклама, що здійснюється за рахунок як реклами на національному ринку, так і міжнародному, використання єдиного Інтернет-сайту, видання каталогів, участь у спеціалізованих виставках та ін. [5];

- управління персоналом здійснюється у вигляді набору, навчання, стажування, підвищення кваліфікації, мотивації персоналу та надання відповідних стандартів праці та посадових інструкції. Це стосується персоналу всіх підрозділів готелів, що входять до мережі;

- організація роботи ресторанних підприємств на основі постачання продукції для всієї мережі (мінімізація витрат), надання єдиних стандартів обслуговування та ін.;

- фінансовий і бухгалтерській супровід та аудит;

- супровід ІТ-службою та ін.

На сьогодні виділяють декілька способів утворення готельних мереж: створення власних об’єктів, управління, франчайзінг [3, 5,6, 7]. 

Найбільш розповсюдженим способом розвитку мережі є створення і відкриття власних об'єктів [3, 5]. Власні об'єкти можна будувати знову, зводячи їх від самого фундаменту, або реконструювати існуючу нерухомість, настроюючи її конфігурацію під обрані стандарти або потреби. 

Нове будівництво є ідеальним з точки зору кінцевого результату: проектуючи і зводячи готель можливо гарантовано отримати бажаний результат. Реконструкція пов'язана з особливостями вже існуючої будівлі має переваги та недоліки .

Іншим методом побудови готельних мереж є управління [3, 5, 6, 7]. Управління готелями, якими не володіє власник мережі може приймати самі різні форми залежно від початкових кондицій і спрямувань тієї і іншої сторони. Управління може бути консалтинговим, маркетинговим, трастовим. Як одну з форм управління розглядають також і оренду. Головною характеристикою управління є той факт, що обидві сторони стають переважно рівноправними партнерами, від взаємних і злагоджених дій яких залежить і загальний кінцевий результат.

Управління в рівній мірі економічно вигідно обом сторонам, оскільки власник керованого готельного підприємства отримує істотний приріст маси виручки і операційної прибутку, а оператор (керуюче підприємство), завдяки особливостям формули розрахунку винагороди, стає фінансово зацікавленим в зростанні доходу і доходності керованого об'єкту. Структура ж співпраці по управлінню здійснюється приблизно наступним чином: власник готелю залишається власником нерухомості, юридичної особи, рахунків і усього готельного майна, а оператор через своїх менеджерів або підпорядкованих співробітників готелю управляє безпосередньо готельним бізнесом.

У більшості випадків оператор виступає тут і як комплексний консультант, супроводжуючи бізнес від самого початку, або настроюючи існуючі об'єкти під свої стандарти. Це, як і франчайзинг, також досить економічний шлях розширення бізнесу, він дозволяє зберегти значне число ресурсів і часу, забезпечуючи в той же час повний контроль виконання стандартів і підтримку бренду на високому рівні. Також така співпраця дозволяє забезпечити абсолютно прогнозоване і адекватне сприйняття гостями будь-якого об'єкту мережі і повне ототожнення партнерського готелю, що знаходиться під управлінням, з власними готелями управляючої компанії.

Третім методом утворення мереж є франчайзинг [5], що є виключно технічним шляхом для побудови готельної мережі. Франчайзинг ґрунтується на сильному бренді і чіткому, прорахованому і працездатному комплексі технологій і стандартів, бізнес-процесів, зв'язків з постачальниками і все тим, що створює і формує модель готового бізнесу. Такий підхід можна застосувати, по суті, майже до будь-якого готельного об'єкту, що майже співпадає з вимогами оператору [8].

Утворення готельних ланцюгів грає важливу роль, воно дозволяє просувати на світовий ринок готельних послуг високі стандарти обслуговування з урахуванням споживчого попиту на певну якість розміщення в незалежності від місця знаходження конкретного готелю із ланцюга. Потенційний споживач готельних послуг, зустрівши готель відомої йому корпорації в чужій країні, почуває себе майже як вдома, в звичній і комфортній обстановці [5]. 

Література:

1. Абрамова Л. С., Михайлова Е. И. Проблемы конкурентоспособности гостиничного хозяйства Украины // Вісник СевНТУ. – Серія: Економіка і фінанси. – 2010. – №109. – С.3-7.

2 Статистичний збірник „Про роботу готельного господарства” [Електронний ресурс]: – Режим доступу www.ukrstat.gov.ua .

3. Ордынский О. Гостиничные сети: история и способы построения [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.bbconsulting.com.ua .

4. Браймер Р. А. Основы управления в индустрии гостеприимства [Текст]/ 

Р. А. Браймер. – М. : Аспект Пресс, 1995. – 382 с.

5. Рябев А. А. Готельні та хостельні мережі: дослідження споживчого попиту / А. А. Рябєв / Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: Збірник наукових праць Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. – №2 (13) , том 1– 2016. – Харків: ХНАДУ, 2016 – С. 94-101.

6. Гостиничный и ресторанный бизнес – вся информация в одном месте [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://prohotelia.com.ua .

7. ТНК в готельному господарстві [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://sdamzavas.net/1-10144.html .  

8. Взгляд на франшизу в гостиничном бизнесе [Электронный ресурс]: – Режим доступа http://prohotelia.com.ua/2011/04/franchising-in-the-hospitality-industry/ .

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота