БАЗОВІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АКТИ ЩОДО ЗАХИСТУ ЖЕРТВ ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ - Наукова спільнота

Вас вітає Наукова спільнота!

Вітаємо на нашому сайті

БАЗОВІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АКТИ ЩОДО ЗАХИСТУ ЖЕРТВ ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ

24.12.2017 18:15

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Вівчаровський С.М., магістрант юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету


Доводиться констатувати, що в історії взаємин між державами і народами війна стала дуже частим явищем. Оскільки військові конфлікти завжди велися між державами, захист їх жертв відноситься до сфери міжнародного права. У 70-80 роках ХХ ст. сформувався особливий інститут сучасного міжнародного права – міжнародне гуманітарне право, яке належить до всієї сукупності норм міжнародного права, метою регулювання яких став захист жертв збройних конфліктів.

Міжнародне гуманітарне право містить сукупність норм, покликаних забезпечити особі, яка опинилася під владою супротивної сторони, певну якість життя і повагу особистої гідності з урахуванням військової необхідності. Жодна з цих норм не передбачає, щоб захоплений однієї зі сторін комбатант був, наприклад, негайно звільнений, у той час як бойові дії ще тривають. Однак ці норми передбачають, що зазначена особа повинна користуватися гуманним ставленням і гарантіями елементарної безпеки, оскільки їй може загрожувати свавілля з боку влади, в руках яких вона знаходиться. Тому захист може бути наданий лише за умови згоди з боку відповідних органів влади, які міжнародне гуманітарне право до цього зобов’язує. В ідеалі, захист вимагає присутності особи серед жертв. Така присутність дозволяє надавати матеріальну допомогу (продовольство, медикаменти тощо) і моральну підтримку (зв’язок між особою, яка знаходиться під владою супротивної сторони, та її родиною). Присутність також дозволяє здійснювати спостереження і оцінювати обстановку, що робить можливим своєчасне звернення до влади в інтересах жертв. Іншими словами, присутність робить можливою перевірку і контроль тих гарантій, на які жертви конфлікту можуть претендувати згідно норм міжнародного гуманітарного права, дозволяє припиняти зловживання. 

Спершу захист жертв військових конфілктів регулювався нормами звичаєвого права. У 1864 році з ініціативи Анрі Дюнана розпочато першу кодифікацію, конкретизацію та розвиток цих норм. Згодом цю роботу продовжив Міжнародний Комітет Червоного Хреста, одним із засновників якого був зазначений діяч. У даний час основними джерелами міжнародного гуманітарного права є чотири Женевські конвенції про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року: 

- Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях (I Женевська конвенція); 

- Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, потерпілих корабельну аварію, із складу збройних сил на морі (II Женевська конвенція); 

- Конвенція про поводження з військовополоненими (III Женевська конвенція);

- Конвенція про захист цивільного населення під час війни (IV Женевська конвенція); 

- два Додаткових протоколи до них від 8 червня 1977 року: 

- Протокол I, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів; 

- Протокол II, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру; 

- IV Гаазька конвенція 1907 року і є додатком до неї – Положення про закони і звичаї сухопутної війни. 

Поряд з універсальними міжнародними договорами джерелами міжнародного гуманітарного права є регіональні договори, серед яких згадаємо укладену в рамках СНД Угода про першочергові заходи стосовно захисту жертв збройних конфліктів від 24 вересня 1993 року. Значну кодифікаційну роботу в цій галузі проводять міжурядові, а також неурядові міжнародні організації. Зокрема, Міжнародний Комітет Червоного Хреста підготував текст IV Женевської Конвенції та обох Додаткових протоколів, а в 1965 році прийняв резолюцію XXVIII під назвою “Захист жертв цивільного населення від лих війни”. 19 грудня 1968 Генеральна Асамблея ООН прийняла відому резолюцію 2444 (XXIII) “Про права людини в період збройних конфліктів”, яка стала поштовхом для прийняття цілого ряду уточнюючих і розвиваючих міжнародно-правових актів, спрямованих на захист жертв війни.

допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014