ЕМІСІЯ СУЧАСНИХ ГРОШЕЙ ТА ДЕРЖАВНИЙ БОРГ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕМІСІЯ СУЧАСНИХ ГРОШЕЙ ТА ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

20.02.2018 18:34

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Маслов Дмитро Сергійович, викладач Одеського національного економічного університету

Емісія сучасних грошей відбувається через три канали: фондовий, кредитний, валютний. Валютний канал передбачає, що гроші потрапляють в обіг в обмін на іноземну валюту, але при продажу центральним банком іноземної валюти національні гроші з обігу вилучаються. Кредитний канал передбачає, що при поверненні кредитів рефінансування грошей повинно стати в обігу ще менше, ніж їх було спочатку. Купівля державних облігацій центральним банком передбачає, що при погашенні цих облігацій грошей в обігу також стане менше, ніж було емітовано центральним банком через фондовий канал емісії на величину відсотка за облігаціями. Наприклад, ФРС США володіє казначейськими облігаціями на суму 2,5 трлн. дол. [1], а НБУ володіє державними облігаціями на суму 402 млрд. грн. [2, c. 37]. Якщо потреби товарного обігу зростають, то збільшити кількість грошей можна тільки при викупі іноземної валюти на внутрішньому ринку, збільшення державного боргу або заборгованостей комерційних банків. Сам механізм емісії сучасних грошей передбачає зростання боргів, неможливість відповідності емісії потребам обігу. Це пов'язано з тим, що сучасні гроші розглядаються тільки як кредитні гроші, боргові зобов'язання центральних банків. Розуміння сучасних грошей як боргового зобов'язання застаріло. Сучасні паперові (фіатні, декретні) гроші є грошима в повному розумінні цього слова, оскільки втілюють в собі ті ж суспільні виробничі відносини, що і золоті гроші в минулому.

Головний аргумент на користь того, що сучасні гроші не є товаром, на відміну від золотих грошей, не є «повноцінними» або «дійсними» грішми, а є тільки кредитними грошима, полягає в тому, що суспільно-необхідні витрати праці на їх виробництво не визначають їх мінову вартість по відношенню до інших товарів або їх купівельну спроможність [3, с. 43]. Але, купівельна спроможність золотих грошей (або будь-яких інших) також не визначалась суспільно-необхідними витратами праці на їх виробництво. Це пов'язано з споживною вартістю грошей. У товару, який служив в якості грошей, було дві споживні вартості [4, c. 100]: споживна вартість грошового товару як грошей або всезагальна споживна вартість і споживна вартість грошового товару як звичайного товару або особлива споживна вартість. Коли золото стає грошима, воно як гроші вже має тільки одну споживну вартість – служити в ролі всезагального еквівалента. Ця споживна вартість є всезагальною споживною вартість, внутрішньою, вона містить в собі суспільні відносини, які розкриваються у виконанні грошима їх функцій. У цьому полягає нова якість грошей у порівнянні зі звичайними товарами. Коли золото використовують не як гроші, а для інших потреб – воно функціонує, існує як звичайний товар. У золота є два види споживних вартостей, у грошей – тільки один. У таблиці 1 розглянуто відмінності особливої і всезагальної споживних вартостей.


Таблиця 1. Відмінності між всезагальною споживною вартістю і особливою споживною вартістю






Умови виробництва грошей як всезагального товару, таким чином, відрізняються від умов виробництва особливих товарів. Оскільки споживна вартість грошей не знищується при їх споживанні, то гроші не відтворюються. Річний обсяг виробництва становить лише незначну частку тієї кількості грошей, яка існує в обігу. Праця, витрачена на виробництво грошей, враховується ринком при першому акті обміну, але оскільки гроші не знищуються при споживанні, та маса грошей, яка вже існує в обігу, є дармовою для суспільства, для здійснення нових обмінів немає потреби в додаткових витратах праці на виробництво золота. Тобто кількість золотих грошей в обігу, їх мінове відношення до інших товарів, їхня купівельна спроможність не визначається суспільно-необхідними витратами праці на їх виробництво. Таким чином, золоті гроші теж можна віднести до «неповноцінних». В іншому випадку необхідно визнати, що розподіл грошей на повноцінні і неповноцінні, на дійсні і недійсні не має під собою чіткої підстави.

Таким чином, сучасні гроші – це не нові виробничі відносини в порівнянні з золотими грошима, це не нова сутність, а лише нова форма грошей.

Сучасний механізм емісії грошей обумовлений, з одного боку, необхідністю регулювання грошової маси, проведення монетарної політики. З іншого боку – сучасний механізм емісії є рудиментом того часу, коли гроші були такими, що розмінювалися на золото, тобто кредитними грошима. Безвідносно до причини збереження такого механізму емісії, його наслідком є збільшення державних (і приватних) боргів, яке не є необхідним, оскільки сучасні гроші не є борговими зобов'язаннями, кредитними грошима. 

Література

1. Long H. Who owns America's debt? [Електронний ресурс] / Heather Long // CNN Money. – 2016. – Режим доступу: http://money.cnn.com/2016/05/10/news/economy/us-debt-ownership/ 

2. Річний звіт 2015 – Київ: НБУ, 2016. – 75 с. 

3. Пашкус Ю. В. Деньги: прошлое и современность / Ю. В. Пашкус. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1990. – 184 с. 

4. Маркс К. Капитал. Т. 1 / К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. 2-е изд., т. 23. – М.: Политиздат, 1960. – 908 с.







Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота