ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

25.02.2018 10:50

[Секція 7. Господарське право. Господарське процесуальне право. Фінансове право. Банківське право]

Автор: Пустовіт Юлія Юріївна, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права, Київський національний торгово-економічний університет

В умовах ринкової економіки різноманітні форми взаємодії між публічно-правовими утвореннями, господарюючими суб'єктами, фізичними особами на еквівалентно-оплатній основі породжують різноманітні розрахунки між ними.

Стрімкий розвиток економіки в умовах євроінтеграції характеризується звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних документів та переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій. Від використання безготівкових коштів в країні залежить стан грошового обігу, ціноутворення, кредитні відносини. Безготівкові відносини призводить до економії витрат на здійснення безготівкових операцій, прискорення руху коштів та розрахункових операцій. Так як, при безготівкових розрахунках грошова маса акумулюється в банках, то здійснюються відповідні умови контролю за їх цільовим використанням. Із збільшенням використання безготівкових розрахунків, зростає і потреба у правовому регулювання безготівкового грошового обігу [1].

Предметом фінансового права є суспільні відносини, які виникають у процесі фінансової діяльності держави, тобто соціальні зв'язки, що складаються з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів. Інакше кажучи, предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають у процесі мобілізації грошових ресурсів до централізованих і децентралізованих фондів держави і органів місцевого самоврядування, їх розподіл та використання, а також у ході контролю за рухом цих коштів, їх ефективним і цільовим використанням та у зв'язку з грошовою емісією [2].

Інституційне регулювання грошових відносин у межах чинної в тій чи іншій країні грошової системи є однією з головних функцій держави. 

Ми погоджуємося з цією думкою, адже фінансове право є галуззю публічного права. Специфіка відносин, що регулюються нормами фінансового права, полягає в тому, що вони складаються в особливій сфері життєдіяльності суспільства — фінансовій діяльності держави.

Основними нормативно-правовими актами, що регламентують здійснення безготівкових операцій в Україні є Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Інструкція «Про порядок відкриття, використання і закриття Рахунків у національній та іноземних валютах», Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», Господарський кодекс України.

Безготівкові розрахунки проводяться фінансово-кредитними установами на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Відповідно до ч.3 ст. 341 Господарського кодексу України та ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці [3; 4].

Правила організації безготівкового грошового обігу на території України регламентуються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 р.№2346-ІІІ. Відповідно до ст.3 зазначеного Закону, гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків [5].

Безготівкові розрахунки — платежі, які здійснюються шляхом перерахування з рахунку платника на рахунок кредитора у банках без використання грошових купюр [1].

Академік НАПрН України, професор Л.К. Воронова вважає, що безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються шляхом записів за рахунками в банках, коли гроші списуються банками з рахунку платника й зараховуються на рахунок одержувача [2].

Основними відмінностями безготівкових розрахунків від готівкових є те, що обов’язковим учасником цих розрахункових відносин виступає банк (або кілька банківських установ) та особливості правового регулювання таких економічних відносин.

«Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» встановлює, що для здійснення розрахункових операцій можуть застосовуватись такі види платіжних інструментів: меморіальний ордер, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив. Крім того, документи можуть надаватися на паперових носіях та в електронному вигляді та встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків [8].

Отже, велику частку з усіх здійснюваних на території України та за її межами займає безготівковий обіг коштів.

Проведене дослідження ролі й місця безготівкових розрахунків у системі грошового обігу дає змогу стверджувати те, що ці відносини належать до сфери регулювання фінансового права, проте зачіпають і інші суспільні відносини.

На нашу думку, кількість нормативно-правових актів, які здійснюють регулювання безготівковими розрахунками є досить великою. Їх розгалужена система є дуже складною і важкою для використання на практиці. Зазначена система нормативно-правових актів реалізує у собі вимоги щодо здійснення безготівкових платежів. При здійсненні безготівкових операцій учасникам цих відносин слід використовувати нормативно-правові акти, які регулюють зазначену сферу відносин з метою недопущення вчинення правопорушень в сфері безготівкового обігу. В свою чергу нормативно-правові акти повинні відповідати міжнародним стандартам здійснення безготівкових операцій.

Література:

1. Сокуренко О.А. Правова природа безготівкових грошей у сучасній науці та юридичній практиці [Електронний ресурс]/ О.А. Сокуренко – 2017 – 8с. / Режим доступу: http://www.lj.kherson.ua/2017/pravo03/part_1/28.pdf 

2. Воронова Л.К. Фінансове право України: підручник/Л.К. Воронова. – Київ: Прецендент: Моя книга, 2016- 448 с.

3. Господарський Кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15

4. Закон України «Про банки і банківську діяльність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14

5. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14

6. Косарєва І. П. Особливості розвитку системи безготівкових розрахунків в Україні / І. П. Косарєва, Н. В. Бондаренко, Н. В. Сарматицька // Бізнесінформ. – 2015. – № 1. – с. 125-129.

7. Закон України "Про Національний банк України" [Електронний ресурс]/  Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 

8. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті // Постанова Правління Національного банку України від 01.2004 р. № 22. [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота