РОЗМЕЖУВАННЯ СТАТУСІВ ДЕРЖАВНОГО І ПРИВАТНОГО НОТАРІУСІВ ЗА ОЗНАКАМИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЗМЕЖУВАННЯ СТАТУСІВ ДЕРЖАВНОГО І ПРИВАТНОГО НОТАРІУСІВ ЗА ОЗНАКАМИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

31.05.2018 19:36

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Щаслива Світлана Ігорівна, студентка, Вінницьке відділення Ірпінського державного коледжу економіки та права


Для розкриття зазначеної теми важливо розуміти, що нотаріат як правовий інститут – це система уповноважених осіб, на яких держава покладає обов’язок вчинювати законом визначені дії з метою надання правам і фактам, що мають юридичне значення, юридичної вірогідності [1]. Основними суб’єктами нотаріальної діяльності є нотаріуси – державні і приватні, – які виконують однакові функції, документи, оформлені ними, мають однакову юридичну силу, але за законодавством про працю вони мають абсолютно різні статуси.

Так, Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України) [2] регулює трудові відносини працівників (ст. 1), до яких належить державний нотаріус і не належить приватний. Підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України [3] визначає приватного нотаріуса як особу, яка провадить незалежну професійну діяльність. 

Державний нотаріус призначається та звільняється з посади наказом керівника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України у відповідній адміністративно-територіальній одиниці (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про нотаріат», далі – Закон). Отже, державний нотаріус відповідно до ст.ст. 21, 23, 24  КЗпП України укладає безстроковий трудовий договір з відповідним Головним територіальним управлінням юстиції. Натомість приватний нотаріус реєструє свою професійну діяльність у зазначеному вище Головному управлінні юстиції без виникнення трудових правовідносин з ним (ч. 1 ст. 24 Закону).

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце і забезпечити його необхідними для роботи засобами. У той час як приватний нотаріус має сам створити собі робоче місце, яке б відповідало вимогам ст. 25 Закону, та отримати акт про його сертифікацію для подання у відповідне Головне територіальне управління юстиції, що є обов’язковою умовою реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов'язаний розпочати нотаріальну діяльність протягом 30 робочих днів після видачі реєстраційного посвідчення (ч. 7 ст. 24 Закону). Державний нотаріус починає виконувати свої обов’язкі відразу після укладення трудового договору.

Час прийому громадян приватним нотаріусом повинен становити не менше п'яти годин на день і п'яти робочих днів на тиждень (ч. 10 ст. 24 Закону), при цьому розпорядок роботи він встановлює самостійно, може працювати у святкові, вихідні та неробочі дні. Державний нотаріус підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку (ст. 57 КЗпП України), затвердженому відповідним Головним територіальним управлінням юстиції, і його норма тривалості робочого часу складає 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП України), оскільки державний нотаріус не підпадає під жодну категорію працівників зі скороченою тривалістю робочого часу.

Заробітну плату державний нотаріус одержує з державного бюджету за Схемою посадових окладів працівників державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів, яка затверджується Кабінетом Міністрів України [4]. Приватний нотаріус за свої послуги справляє плату в розмірах за домовленістю із заінтересованою особою (ч. 1 ст. 31 Закону). Крім того, податки з доходів, які отримав приватний нотаріус під час провадження своєї професійної діяльності, він сплачує самостійно, а податки із заробітної плати державного нотаріуса сплачує його податковий агент – відповідне управління юстиції.

Державний нотаріус має право на відпустки [2]. Його щорічна відпустка складає 24 календарних дні. Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року (ч. 2 ст. 29-1 Закону).

Приватний нотаріус вправі укладати трудові договори (ч. 9. ст. 24 Закону) з помічником, консультантом, секретарем тощо. Трудовий договір з приватним нотаріусом повинен мати письмову форму (п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України).

Отже, на підставі аналізу законодавства ми можемо зробити висновок, що при рівній функціональності виконуваної роботи статуси державного і приватного нотаріусів за ознаками законодавства про працю є різними: державний нотаріус підлягає трудовому законодавству як найманий працівник, а приватний нотаріус – як роботодавець.

Література

1. Про нотаріат : Закон України від 2.09.1993 р. № 3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – № 39. – ст. 383.

2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. / – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print.

3. Податковий кодекс України 2.12.2010 р. № 2755-VІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. – № 13–14, № 17. – ст. 112.

4. Про умови оплати праці працівників державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів: постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. № 1123 (в ред. Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. № 84) / – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1123-2007-%D0%BF.

_______________________________

Науковий керівник: Петров Олег Іванович, викладач, Вінницьке відділення Ірпінського державного коледжу економіки та права



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота