ВІДВІДУВАНІСТЬ МАТЧІВ ЯК ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОФЕСІОНАЛЬНИХ ФУТБОЛЬНИХ КЛУБІВ ЄВРОПИ - Наукова спільнота

Вас вітає Наукова спільнота!

Вітаємо на нашому сайті

ВІДВІДУВАНІСТЬ МАТЧІВ ЯК ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОФЕСІОНАЛЬНИХ ФУТБОЛЬНИХ КЛУБІВ ЄВРОПИ

01.06.2018 11:49

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Кошеваров Олексій Леонідович, аспірант кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана


Економічна діяльність професіональних футбольних клубів, що полягає у наданні ексклюзивних футбольних послуг глядачам, спрямована на отримання прибутку. Футбольний продукт – це матч, що здійснюється за участі аудиторії, яка є учасником процесу створення атмосфери гри [1]. Відвідуваність футбольного матчу визначає попит на дану послугу, тобто кількість глядачів, які споживають послугу за запропонованою ціною та умовами. 

Існує п’ять важливих детермінант попиту на футбольну послугу: 1) преференції та звички споживача; 2) економічна, тобто ціна відвідування, дохід, обсяг ринку (включаючи демографічну складову населення), наявність субститутів (телебачення; інших спортивних подій), макроекономічні фактори, такі як купівельна спроможність населення; 3) якість послуги, тобто якість та комфорт стадіону, час проведення змагання; 4) характеристика спортивного протистояння, тобто непередбачуваність результату, успішний виступ команди, якість та важливість протистояння; 5) пропозиція, тобто місткість стадіону, що передбачає обмежену кількість місць для відвідування [2]. Всі ці чинники впливають на ціноутворення та в результаті на розмір доходу, який генерує професіональний футбольний клуб від продажу квитків. Для кожної окремої країни та кожного окремого клубу абсолютний розмір доходів від продажу квитків та їх частка в структурі операційних доходів буде різною. 

В Європі найбільший рівень середнього доходу на клуб від продажу квитків за 2016 фінансовий рік мали клуби Великобританії, представлені в Прем'єр-лізі Англії 39 млн. євро, клуби Німеччини 27,1 млн. євро, клуби Іспанії 22,7 млн. євро [3, c. 70]. В той же час найбільшу середню відвідуваність матчів мали клуби з Німеччини. Незважаючи на більшу середню відвідуваність, ціни на квитки в німецьких клубах нижче порівняно до клубів Великобританії, а також менша кількість команд в чемпіонаті і відповідно менша кількість матчів. 

Найбільший обсяг доходів від продажу квитків за 2016 фінансовий рік отримав ФК «Арсенал» Лондон в розмірі 135 млн. євро. Саме «Арсенал» є яскравим прикладом нарощення конкурентоспроможності за рахунок інвестицій у будівництво нового стадіону в 2006 році, що дозволило збільшити місткість арени та відвідуваність майже вдвічі, а в результаті доходи від продажу квитків зросли в два рази. Для клубів з Німеччини, Іспанії, Італії, Великобританії частка доходів від продажу квитків не є найбільшою, оскільки вагомий обсяг доходів клуби отримують від продажу прав на трансляції, спонсорства, реклама, проте для клубів з Швейцарії, Ізраїлю, Швеції, Нідерландів, Бельгії частка доходів від продажу квитків є найбільшою. В результаті наявність великої кількості вболівальників, які відвідують матчі дає можливість розглядати їх споживачів іншої продукції, наприклад сувенірної, що створює конкурентні переваги в порівнянні з клубами інших країн.

Для клубів України частка доходів від продажу квитків в структурі сукупних доходів клубів вищого дивізіону не перевищує 3%. Це пояснюється в першу чергу структурно неефективним футбольним ринком, порівняно низькою купівельної спроможністю населення, відсутністю розвиненої футбольної інфраструктури у більшості клубів, порівняно нижчим рівнем якості футбольних послуг, меншій ринковій вартості футболістів, що виступають за команди українських клубів та великою варіативністю субститутів. Незважаючи на розвинену футбольну інфраструктуру, яка залишилась після ЄВРО 2012, середня відвідуваність матчів Української Прем'єр-Ліги почала постійно знижуватись з 2014 р., що пов'язано з політичними та економічними  подіями в Україні, падінням попиту на футбольні послуги. Одним з основних факторів зменшення  попиту стали цінові фактори, оскільки за 5 останніх років середній дохід клубу з одного пересічного уболівальника збільшився майже в 5 разів на фоні загального падіння купівельної спроможності населення, що призвело до закономірного зниження попиту на футбольне дійство та в результаті середня відвідуваність чемпіонату зменшилась в 3 рази за останні п’ять років [4].        




Рис 1. Співвідношення середнього рівня відвідуваності одного матчу клубу УПЛ та середнього доходу з одного відвідувача за матч
Таким чином для українських приватних футбольних клубів вкладання інвестицій у футбольну інфраструктуру не є доцільним, враховуючи, що стадіони на домашні матчі не заповнюються навіть наполовину.  Для клубів з розвиненим ринком футбольних послуг існує економічний сенс здійсненні інвестицій у розвиток футбольної інфраструктури, що може дати позитивний ефект в короткостроковій перспективі, а відвідуваність матчів потенційними споживачами може стати ключовим фактором конкурентоспроможності, що спостерігається в провідних клубах Європи як «Манчестер Сіті», «Барселона», «Реал Мадрид», де попит вже перевищує пропозицію. 
Література:

1. Sten Soderman “Football and Management Comparison between Sport and Enterprise” 2013, p. 167

2. Borland J. The demand for sports // Borland Jeff and Robert Macdonald Oxford Review of Economic Policy, 19 (4), 478–502.

3. UEFA. The European Club Footballing Landscape. Club Licensing Benchmarking Report Financial Year 2016 / UEFA. – Nyon, 2018. – 125 c.

4. О. Кошеваров. Порівняльний звіт «Український клубний футбол», ФФУ, Київ – 2018 р., 50 с. 

_________________________

Науковий керівник: Антонюк Лариса Леонтіївна, доктор економічних наук, професор, Київський національний економічний університет



допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014