ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

01.06.2018 12:54

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Котенок Олександр Олександрович, студент юридичного факультету, Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара


Питання та проблеми екології в сучасній Україні є одним із найбільш важливих питань, що потребують врегулювання в законодавчій базі на всіх рівнях. Глобальне потепління, забруднення середовища та інші проблеми екології підлягають вирішенню не лише на вищих щаблях влади а і є необхідним до вирішення кожним громадянином. Для початку розглянемо поняття права природокористування для того, аби краще зрозуміти роль принципів природокористування, як елементів екологічної політики України.

Природокористуванню дає таке визначення Герц А.А. «Природокористування — це одна із сторін взаємодії природи і суспільства, яка виражається у використанні громадянами суспільства корисних для них властивостей природи.»[1]

Якщо розглядати право природокористування як інститут права, то це сукупність норм, що регулюють відносини, що виникають при використанні природних ресурсів та закріплені в нормативно-правових актах.  Це скоріше поняття права природокористування з об'єктивної точки зору. Також в екологічному праві деякі науковці виділяють більш точне і вузьке розуміння цього права. Це можна назвати сукупністю прав і обов'язків природокористувача, що визначають коло його повноважень щодо користування природними ресурсами. Суб'єкт набуває повноважень, що дають йому право діяти в рамках, визначених законом і захищати своє право природокористування.

Розглянувши поняття права природокристування, можна перейти до розгляду основних принципів права природокористування, як основних постулатів, правових ідей, що закладені в основу правового регулювання відносин по використанню, відновленню й охороні природних ресурсів.

Боголюбов С.А. надає таку класифікацію принципів права природокористування:

- цільовий характер використання природних ресурсів, що означає їх використання лише згідно з цільовим призначенням.

- додержання екологічних і санітарно-гігієнічних вимог при використанні природних ресурсів;

- збалансованість економічних, соціальних і екологічних чинників у процесі природокористування (забезпечення сталого природокористування);

- екосистемний підхід до природи як до цілісного організму, неспричинення в процесів використання одного природного ресурсу на шкоду іншим;

- непорушення в процесі природокористування прав та інтересів інших власників і користувачів природних ресурсів, що повинно базуватися на повазі і взаєморозумінні природокористувачів.

- безоплатність загального і платність спеціального природокористування, що є одним із найважливіших принципів, що охороняється численними нормативно-правовими актами та деякі інші.[2]

На нашу думку цей перелік є недостатньо повним але досить часто використовуваним, його можна доповнити ще такими принципами як:

- ефективність і економічність природокористування.

- стимулювання ефективності природокористування;

- принцип похідного характеру права природокористування від права власності;

- принцип пріоритету охорони життя та здоров'я людини, забезпечення сприятливих екологічних умов для його життя, праці та відпочинку.

Усі ці принципи є необхідними умовами права природокристування, оскільки забезпечують його нормальне існування, забезпечують сталість або покращення екологічної ситуації в Україні, сприяють розвиткові і появі нових екологічних програм. Принцип стимулювання ефективності природокористування є найбільш нагальним питанням, оскільки цим принципом можна досягти високого рівня дотримання екологічного законодавства і тим самим покращення рівня екологічної ситуації в країні.

Необхідно відзначити, що на сьогодення екологічна ситуація в Україні потребує термінового покращення, створення нових екологічних програм і вдосконалення екологічного законодавства. В законотворчості, на жаль, законопроектам, що націлені на покращення екологічного становища приділяють мало уваги, хоча в сучасних умовах необхідною умовою нормального існування держави є саме унормованість і сталість екологічної ситуації.

Список використаних джерел:

1. Герц А. А. Екологічне право [Електронний ресурс] / А. А. Герц. – Режим доступу: http://lubbook.org/book_220_glava_16_TEMA_04._Pravo_prirodokoristuv.html

2. С. А. Боголюбов. Екологічне право. Підручник для ВУЗів. 2001 [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://jurisprudence.club/ekologicheskoe-pravo-uchebnik/osnovni-printsipi-prirodokoristuvannya-60070.html

_______________________________

Науковий керівник: Щербина Є.М., кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного, трудового та господарського права, Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота