ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ

09.06.2018 18:50

[Секція 5. Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці]

Автор: Данилюк Ірина Вадимівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики та інформатики, Тернопільський національний економічний університет; Чимерис Ірина Вікторівна, слухач магістратури, Тернопільський національний економічний університет


Для соціологічного обґрунтування сучасної моделі управління людськими ресурсами, перш за все, необхідно визначитися  з певними поняттями.

Організація - це стійка система об'єднання людей, які взаємодіють на основі поділу праці для досягнення конкретних цілей. Вона має сферу діяльності, порядок роботи, ресурси і статут. 

Персонал - основа організації. Це сукупність всіх співробітників, що володіють професійними знаннями і навичками, психологічними та фізичними якостями в певній сфері діяльності, інтересами,  потребами в самореалізації.

Персонал відносять до людських ресурсів організації, поряд з виробничими, фінансовими, інформаційними та ін. Якість людських ресурсів визначається такими властивостями, як:  здатність до зміни своєї поведінки; здатність чинити опір зовнішнім впливам; здатність до навчання, самопрограмування, самоконтролю, саморозвитку, співпраці та самоорганізації.

Більш вузьким поняттям є поняття людського капіталу (відбиває виробничі якості, які можуть стати джерелами доходів для організації: здоров’я, творчі здібності, освіту, професійні навички, мобільність). В умовах досягнення певної межі виробничих та інших матеріальних ресурсів сучасні  системи орієнтовані на людські ресурси - невичерпні за своєю суттю, які потребують управління ними.

Управління людськими ресурсами (УЛР) - функціональна сфера діяльності, пов'язана із забезпеченням організації працівниками в необхідній кількості та якості, їх розміщенням, стимулюванням з метою формування ефективного колективу, в якому співробітники діють з урахуванням власних інтересів, одночасно на благо організації в цілому. Об'єктом впливу в сфері УЛР виступає не людина (персонал), а сама управлінська (адміністративна) діяльність. Це забезпечує спеціалізована, професійна, інноваційна діяльність, спрямована на раціоналізацію системи управління в сфері роботи з  людськими (соціальними) ресурсами.

Становлення сучасної моделі управління людськими ресурсами відбувається в умовах переходу людської цивілізації до постіндустріального типу розвитку, для якого характерний пріоритет знань, інформації, науки, технологій. Такий тип соціуму описаний в різноманітних концепціях постіндустріального (Д. Белл та Д. Рісман), посткапіталіст ичного (Р. Дарендорф і П. Друкер), нового, просунутого, індустріального (Дж. Гелбрайт і Г. Маркузе), технотронного (3. Бжезінський) , постбуржуазного (Г. Маклуен і І. Масуда), надіндустріального (А. Тоффлер) суспільства.

В основі цих концепцій знаходиться нова парадигма, зміст якої полягає в тому, що в постіндустріальному суспільстві промисловість поступається лідируючій ролі сфери споживання, обумовлюючи тим самим перехід в організації та управління виробничим процесом до зберігаючих технологій в сферах праці, енергії, екології та інших ресурсів. В результаті висування цієї парадигми в сучасній соціології виділяється три періоди соціального прогресу: «доіндустріальне-індустріальне-постіндустріальне суспільство», які  відрізняються за такими критеріями: за основним виробничим ресурсом; типу виробничої діяльності; характером базових технологій.

Література:

1.Волгін Н. Японський досвід, який варто вивчати і розумно запозичувати./Н. Вологін // Людина і праця .- 1997,  № 6. - С. 50

2. Глазов М. М. Управление персоналом: анализ и диагностика персонал-менеджмента [учебник] / М. М. Глазов, И. П. Фирова, О. Н. Истомина ; [под ред. М. М. Глазова]. – СПб.: Андреевский издательский дом, 2007. – 251 с. 

3. Крушельницька О. В. Управління персоналом: навч. посіб. / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. – К.: Кондор, 2003. – 296 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота