ВИКОРИСТАННЯ ПРОТОКОЛІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ МОЛОЧНИМ ГОСПОДАРСТВОМ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИКОРИСТАННЯ ПРОТОКОЛІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ МОЛОЧНИМ ГОСПОДАРСТВОМ

13.07.2018 16:40

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Васильченко Олексій Миколайович, заступник директора по маркетингу СТОВ „Агрофірма „Маяк”


Успішний розвиток молочного сектору можливий при наявності ефективної системи управління молочним господарством. Відомий американський консультант по молочному скотарству Адам Пеффер зазначає: „Управління молочною фермою – це управління людьми і процесами. Системи управління молочною фермою змушує власників молочних господарств різних розмірів дивитися на них як на бізнес” [1].

Кожен фермер, сільськогосподарський товаровиробник чи інвестор приймає рішення – яким чином налаштувати роботу ферми так, щоб вона була конкурентоспроможною не тільки сьогодні, а й у майбутньому. 

В основі будь-якої системи управління (наприклад, ISO-9000), метою якої є допомога підприємству здійснити контроль над певними процесами, лежать протоколи або стандарти порядку дій, дотримання яких призводить до бажаних результатів. Молочна ферма характеризується наявністю багатьох видів різнопланових операцій. Для вищої ефективності та прибутковості свого господарства, виробники молока потребують розробки та виконання простих протоколів або стандартного порядку дій (СПД). Протокол – це важливий документ, який став невід’ємною частиною успішної роботи молочної ферми. Він являє собою серію кроків, які виконуються щоразу як треба справитися з якоюсь задачею [2]. Мета протоколу – надання детальних вказівок по регулярному, правильному, своєчасному виконанню роботи будь-яким співробітником. В сучасному молочному бізнесі він є основою економіки господарства. Опитування серед найбільш успішних молочних ферм США виявило, що 97% з них запровадили протоколи на своєму виробництві, а серед найбільш елітних молочних господарств з поголів’ям понад 1000 корів - 100% з них мають детальні протоколи та систему контролю за ними [3]. Протоколи можуть бути складені на будь-яку операцію, наприклад: годівля, утримання тварин, біологічна безпека, здоров’я тварин, прибуття нових тварин та інші. 

Переваги протоколів очевидні. Правильні, одноманітні, регулярні дії позитивно відображаються на продуктивності худоби. Вищою стає і ефективність праці людини при упорядкуванні дій. Гарні протоколи є необхідним інструментом для допомоги менеджерам наблизитися до поставлених цілей ферми завдяки кращому спілкуванню з працівниками. Протоколи сприяють цьому шляхом висвітлення деталей конкретного завдання, допомагаючи працівниками виконувати його згідно вимог менеджера. Протоколи краще виконуються, коли вони написані чітко, просто і зрозуміло для працівника. Провідні працівники повинні залучатися до процесу розробки протоколів та нести відповідальність за їх виконання та корегування. Працівники, які розуміють, чому їх дії є важливими для досягнення цілей ферми, будуть краще їх виконувати. Слідування протоколу зменшує розбіжність у варіаціях виконання певної дії. Гарно прописані протоколи полегшують навчання персоналу. Інколи потрібно буде декілька спроб для написання гарного протоколу. Протокол не повинен викликати у працівників ніяких запитань. Він є інструкцією по виконанню завдання працівниками. Залучення працівників до складання протоколів підвищить їх відповідальність. Протоколи допомагають оцінити рівень ефективності працівників. Вони також сприяють біологічній безпеці на виробництві та забезпечують захист навколишнього середовища. Наявність протоколів спонукає постійній оцінці роботи та покращення її порядку. 

Розробка протоколів може зайняти багато часу, тому важливо правильно організувати цей процес. Перед розробкою протоколів потрібно визначити, які процеси на фермі найбільше потребують контролю. Наприклад, годівля, утримання тварин, видалення гною, дезинфекція обладнання, вакцинація та інші. Для успішності протоколу необхідно: 

1. Дати назву протоколу таку, щоб вона відповідала його змісту. Визначити область дії протоколу. 

2. Розробити протокол. Організувати зустріч з усіма ключовими виконавцями процесу, на який буде складено протокол та обговорити його деталі. Зробити протокол максимально простим для виконання. При можливості використовувати картинки. Це важливо, оскільки працівник може бути занадто завантаженим роботою і мати всього 3 хвилина на вивчення протоколу. Не робити протокол більшим однієї сторінки. 

3. Задокументувати протокол з визначенням усіх кроків. Це може бути на папері, на комп’ютері чи іншому пристрої. Використати відповідну мову. Слова і поняття повинні бути простими і зрозумілими для виконавців. 

4. Постійно моніторити виконання протоколів. Як відомо, управляти можна лише тим, що можна виміряти [4]. Оскільки на фермі постійно відбуваються зміни, то протоколи слід перевіряти на точність та відповідність дійсності. Кожен рік бажано перевіряти протоколи. 

На різних фермах протоколи можуть різнитися. Вони повинні бути адаптовані під конкретне молочне господарство.

Існують різні види протоколів: 

- простий перелік дій;

- ієрархічна послідовність дій;

- лінійна схема (графічна версія двох попередніх видів);

- ілюстрації з підписами;

- розгалужена схема [5, с. 29-30]. 

Відхилення від протоколів може призвести до зниження надоїв, підвищення кількості соматичних клітин, зниження індексу запліднення, підвищення рівня захворюваності, низької ефективності годівлі та інших. В такому випадку слід переглянути протоколи разом із працівниками та організувати систему звітів, щоб переконатися в тому, що протоколи чітко виконуються. 

Від впровадження протоколів на фермі виграють усі три сторони: власник ферми, менеджери та працівники. Менеджери отримують найпростіший шлях до організації багатьох процесів та працівників, працівники – швидке розуміння своєї роботи та відповідальності, власник – зростання прибутку, зменшення витрат, підвищення ефективності. 

Отже, запровадження протоколів в управлінні молочним господарством забезпечуватиме ефективне його функціонування, що в кінцевому рахунку сприятиме надходженню якісної молочної продукції до споживача.

Література:

1. Peffer, A. (2010). Why dairy system management? URL: http://www.dairymapping.com/what%20is%20dsm-en.html.

2. Hayes, S. (2014). Establishing on-farm protocols. Progressive dairyman. URL: https://www.progressivedairy.com/topics/management/establishing-on-farm-protocols.

3. Dairy management (2015). Infodairy. URL: http://www.infodairy.com/English/dairy_management_e.html. 

4. Moore, S., Durst, P. (2015). Writing and practicing good farm protocols. Michigan State University Extension. December 21, 2015. URL: http://msue.anr.msu.edu/news/writing_and_practicing_good_farm_protocols.

5. Пеффер А. Системы управления молочной фермой. 2009. США. 46 с. URL: http://www.infodairy.com/Book%20upload/DSM-1-46-guidebook-ru.pdf.


___________________________

Науковий керівник: Гайдуцький Павло Іванович, доктор економічних наук, професор

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота