ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ГАЛУЗІ СЕЛЕКЦІЙНИХ ДОСЯГНЕНЬ У ТВАРИННИЦТВІ УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ГАЛУЗІ СЕЛЕКЦІЙНИХ ДОСЯГНЕНЬ У ТВАРИННИЦТВІ УКРАЇНИ

17.07.2018 17:28

[Секція 8. Інтелектуальна власність та його захист. Інформаційне право]

Автор: Лук’яненко Віталій Валентинович, здобувач кафедри адміністративного та фінансового права, Національний університет біоресурсів і природокористування України


Питання юридичної відповідальності у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності завжди привертало увагу правознавців. Не є виключенням у цьому питанні  й дослідження питань юридичної відповідальності у галузі селекційних досягнень у тваринництві України.

Кваліфікуючою ознакою селекційних досягнень у тваринництві є надання суб’єктам інтелектуальної діяльності правової охорони чинним законодавством.

Спеціальним нормативно-правовим актом у галузі охорони селекційних досягнень у тваринництві є Закон України «Про племінну справу у тваринництві» від 15.12.1993  р., який  визначає  селекційне досягнення як  створену в результаті цілеспрямованої творчої  діяльності  групу племінних тварин (порода, породний тип, лінія,  родина  тощо),  що  має  нові генетичні ознаки, які стійко  передають  потомству,  та  за  показниками  продуктивності перевищує попередні  типи  тварин [1].

Згідно ст. 21 Закон «Про племінну справу у тваринництві» відповідальність за порушення законодавства про племінну справу у тваринництві несуть особи, винні у: оформленні сертифікатів  племінних (генетичних) ресурсів без, урахування даних офіційного обліку продуктивності  тварин, офіційної оцінки за типом, результатів генетичної експертизи походження та аномалій тварин, а також внесенні до документів з племінного обліку недостовірних даних. Проте норми вказаного закону не визначають види юридичної відповідальності за порушення законодавства  у галузі селекційних досягнень у тваринництві. 

Слід врахувати, що крім норм спеціального закону у цій галузі, юридична відповідальність передбачена Цивільним кодексом України [2]. Так, за порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на породу тварин, особа несе відповідальність, встановлену ЦК, іншим законом чи договором. Відповідно до частини першої ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наприклад, захист права інтелектуальної власності судом (ст. 432 ЦК), у разі порушення прав інтелектуальної власності на породу тварин (ст. 485 ЦК).

Основні засади господарювання господарських відносин,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюється Господарським кодексом України, глава 16 (статті 154-162) якого передбачає використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності [3].

На протязі тривалого часу значну роль в захисті прав інтелектуальної власності  відігравали господарські суди. На думку О. П. Світличного, визначальна роль у забезпеченні захисту прав інтелектуальної власності  належить господарським судам як судам спеціалізованим в системі судів загальної юрисдикції, оскільки значна кількість відповідних спорів  виникає між суб’єктами підприємницької діяльності. Судова влада вживає заходів щодо забезпечення ефективного судового захисту прав інтелектуальної власності, а захист прав інтелектуальної власності в господарських судах є найбільш розповсюдженими [4, с. 290-291]. На сьогодні такий захист здійснюється Вищим судом з питань інтелектуальної власності. 

До інших законодавчих актів, норми яких передбачають юридичну відповідальність  у досліджуваній галузі слід віднести Митний кодекс України, згідно ст. 476 якого за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, винні особи несуть відповідальність у вигляді штрафу [5]. Також заходи адміністративної відповідальності за порушення прав на породу тварин, передбачені й нормами ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення [6]. 

Таким чином, на сьогодні юридична відповідальність у галузі селекційних досягнень у тваринництві передбачена значною кількістю законодавчих актів різних галузей права, покликах забезпечити належну охорону та захист прав селекціонерів та законних користувачів у галузі  селекційних досягнень у тваринництві України. 

Література:

1. Про племінну справу у  тваринництві: Закон України  від 15.12.1993  р. № 3691-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 2. Ст. 7.

2. Цивільний кодекс України: Закон України  від 16.01.2003  р. № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № № 40-44. Ст. 356.

3. Господарський кодекс України: Закон України  від 16.01.2003  р. № 436-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № № 18-22. Ст. 144.

4. Світличний О. П. Право інтелектуальної власності: Підручник. Вид. 2, змін. і доп.  К.: НУБіП України, 2017. 355 с. 

5.  Митний кодекс України: Закон України  від 13.03.2012  р. № 4495-VI.

Відомості Верховної Ради України. 2003. № № 44-48. Ст.552.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України  від 07.12.1984  р. № 8073-X. Відомості Верховної Ради України. 1984. № 51. Ст.1122.

________________________

Науковий керівник: Світличний Олександр Петрович, доктор юридичних наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота